Бутко: «Навесні все може перевернутися з ніг на голову»

«Олександрія» оголосила про підписання контракту з досвідченим Богданом Бутком. За свою кар'єру 35-річний захисник пограв за такі клуби, як «Шахтар», «Волинь», «Іллічівець», «Зоря» і «Чорноморнець». У його активі є закордонні відрядження, зокрема, до польського «Леха» і турецького «Ерзурумспора». Але найвищим досягненням футболіста була гра за збірну, за яку він провів 33 поєдинки і був учасником двох фінальних стадій чемпіонату Європи в 2012 і 2016 роках.

Чи стане панацеєю для «Олександрії», яка йде на 15 місці в УПЛ, підписання такого досвідченого футболіста, ми дізнаємося тільки ближче до кінця весни. Однак сам Бутко вірить, що його нова команда не повинна перебувати серед аутсайдерів, про це гравець розповів в ексклюзивному інтерв'ю сайту Sport.ua.

– Богдан, останні півроку ти був без клубу. Тебе можна привітати з поверненням у великий футбол?
– Можна і так сказати (посміхається).

– Як опинився в «Олександрії»?
– Мені зателефонував агент і сказав, що є такий варіант продовження кар'єри. Я подумав і вирішив прийняти цей виклик. Зараз я вже в Туреччині почав тренувальну роботу з командою. Думаю, якби ще півроку не грав, то, напевно, довелося б закінчувати з футболом.

– Хто був найбільш зацікавлений у твоєму переході?
– Клуб. Але в першу чергу головний тренер. Я розмовляв з Кирилом Нестеренком, тому саме цей момент став визначальним.

– У захисті ти універсал. Наставник говорив про якісь конкретні речі?
– Поки що ні. Хоча дійсно, в обороні я можу зіграти на будь-якій позиції.

– Як думаєш, чому так склалася твоя футбольна доля, що з середини 2021 року з перервами у тебе був простій в півтора року?
– Після 30-ти втомлюєшся більше психологічно, особливо, коли доводиться боротися за виживання. Плюс, футболіст завжди шукає для себе якнайкращі умови. Іноді і травми заважають бажанням.

– Саме тоді у тебе закінчилася угода з «Шахтарем»?
– У 2021-му я розірвав контракт з «гірниками». Однак пошук нового клубу затягнувся на рік.

– Потім на твоєму шляху була «Зоря», де ти провів майже два роки, доріс до капітана. Чому довелося піти після сезону в 2024 році?
– Дійсно, це був хороший період кар'єри. Однак продовження співпраці не вийшло через умови нової угоди. Мене дуже хотів бачити в «Чорноморці» Роман Григорчук. Однак, коли я підписав контракт з одеситами, команду вже очолив Олександр Бабич.

– У твоїй кар'єрі були виступи і за кордоном, зокрема в «Леху», де ти грав у 2020 році, і твоя команда непогано виступала. Чому там не затримався?
– Важко сказати. Я ніби й грав там, але, мабуть, «Лех» не захотів продовжувати зі мною співпрацю. Можливо, я не влаштовував. Це питання залишилося без відповіді. Хоча в той момент надійшла пропозиція з Туреччини. Тому я вирішив перейти в «Ерзурумспор».

– Як ти сказав, останнім твоїм клубом був «Чорноморець», який ти залишив після закінчення минулого сезону.
– Команда вилетіла з Прем'єр-ліги і мені дали зрозуміти, що мої умови контракту були занадто завищені для Першої ліги. Тому ми і розійшлися. Потім кликала «Кудровка», але і тут ми не дійшли згоди щодо умов угоди. Я ще трохи почекав, але більше пропозицій так і не надійшло.

– Як оціниш свої кондиції, коли не граєш півроку?
– Це для мене не проблема. Здоров'я дозволяє, тому я сповнений сил і бажання виступати на високому рівні. Зрозуміло, що це не 20-25 років, але завдяки наполегливій праці можна досягти багато чого.

– У складі збірної України ти брав участь у Євро-2012 і Євро-2016. Останній раз виступав за «синьо-жовтих» у 2019 році. Чому потім ніби все обірвалося?
– Складно сказати. Я шукав причини в собі. Можливо, рівень моєї гри впав. Часто змінював клуби. Це теж зіграло свою роль. Хоча, звичайно, матчі за національну команду я згадую з теплотою, завжди було приємно одягати футболку головної команди країни.

– Ти виступав за багато клубів, зокрема, за «Шахтар». А де тобі було найкомфортніше?
– Напевно, в «Зорі». Але тут можна по-різному дивитися, клуб, тренувальний процес – це одне, а колектив – це інше. Точно можу сказати, що погано не було ніде. Футболіста, що важливо? Грати, і щоб його команда якомога частіше перемагала.

– Які цілі ставиш перед собою на найближче майбутнє?
– Дуже хочеться знову виходити на поле і при цьому допомогти «Олександрії» виконати поставлені завдання.

– «Олександрію» від рятівного місця відділяє шість очок. Реально надолужити згаяне?
– Можливо, тому мене і хотіли тут бачити. Сподіваюся, що своїм досвідом мені вдасться допомогти молодим партнерам по команді. А що стосується турнірної таблиці, то все можливо. Попереду ще 14 турів. У моїй кар'єрі було багато випадків, коли після зимової перерви команда виступала набагато краще, а хтось інший навпаки – збавляв оберти. Навесні все може перевернутися з ніг на голову.

– З ким знайомий з нинішнього складу «Олександрії»?
– З Дімою Мішньовим. Коли я виступав за «Маріуполь», він якраз почав підходити до першої команди.

– Сили і здоров'я є, щоб незабаром ми побачили того Бутка, якого звикли бачити в кращі роки?
– Дуже хочеться на це сподіватися (посміхається). Вірю, що партнери по команді допоможуть мені якомога швидше адаптуватися, і ми разом зробимо те, що від команди вимагається.