Новачок «Полісся»: «Я капітан «молодіжки» Боснії і Герцеговини з хорошою статистикою»

Боснійський нападник «Полісся» Адмір Бристрич розповів про схожість України з Боснією та Герцеговиною, футбольних ідолів, а також спрогнозував результат матчів житомирців в євро кубках.

– Адмір привіт. Як справи? Як настрій?
– Нормально. Все добре. Враження – хороші. Мені все подобається.

– Розкажи, будь ласка, кілька слів про себе. Що українські вболівальники повинні знати про тебе?
– Скромний. (пауза) Боєць, що грає від щирого серця. Симпатичний.

– Твоя батьківщина – це Боснія та Герцеговина. І за амплуа ти нападник. Все правильно?
– Все точно.

– Чим класна твоя країна, презентуй її?
– Найкрасивіша країна у світі. Ось так. Вона схожа на Україну.

– Чим схожа?
– Ліси, дуже багато зелені навкруги. Гори. Десь так.

– Назви три речі, які є в Боснії та Герцеговині, а немає в інших країнах?
– Море, піраміди, як у Єгипті. Вони поблизу столиці.

– Ви вкрали в Єгипті піраміди?
– У Боснії все саморобне.

– Море, піраміди та футболісти?
– Так

– Як тобі здається, у тебе більше таланту чи працездатності?
– Так, я думаю, що мені Бог дав певний дар. Я вірянин, втім, переконаний, якщо тобі Бог щось і дає, то треба все ж докладати зусиль. А не так, що він тобі дав талант, а ти нічого не робиш – спиш чи граєш у відеоігри. Ти звісно мусиш працювати.

– Скільки у тебе є відсотків таланту і відсотків працездатності?
– Таланту, можливо, 40 відсотків, а 60 відсотків – працездатності.

– Хто найсильніший боснійський футболіст, на твою думку?
– Едін Джеко. Я мав честь познайомитися з ним. І я думаю, що у мене з ним схожий стиль гри. Я стараюсь наслідувати його, тому що він велика зірка у Європі, а не лише у Боснії. А ще він дуже і дуже скромний хлопець. Він мені дуже подобається.

– Якщо порівняти рівень Едіна Джеко та Адміра Бристрича?
– Мені треба багато працювати, щоб досягти його рівня.

– Який постер у тебе висів над ліжком. Постер якого футболіста? Едіна Джеко?
– Було кілька постерів Едіна Джеко, але найбільше все ж – Кріштіану Роналду.

– Едін Джеко і Кріштіану Роналду – два взірці для тебе?
– І Златан Ібрагимович.

– Згадала цю історію на Євро, коли Хвіча Кварацхелія мріяв перемогти Роналду, зіграти з Роналду і отримати футболку – і всі три мрії здійснилися в одному матчі.
– Роналду для мене – найвеличніший гравець у світі. Звісно, якщо у мене буде шанс, я теж хочу перемогти його, зіграти з ним і отримати футболку, як Кварацхелія.

– У чому феномен Кріштіану Роналду?
– Я думаю, він полягає у великій відданості та важкій праці. Потрібно бути сконцентрованим на футболі і багато працювати кожен день перед тренуванням, під час тренування і після тренування. Можливо, це важка праця і талант, але я думаю, що потрібно мати ще й трохи везіння також. Деякі гравці мають проблеми пов’язані з травмами чи ще щось. Словом, вони не можуть показати себе найкращим чином. Або, коли ти б’єш по м’ячу, і якщо тобі пощастить – то він потрапляє у сітку. А іноді ти б’єш, а він потрапляє у каркас або воротар рятує команду чи м’яч взагалі зупиняється на лінії. Тому потрібно ще й трохи везіння.

– Розкажи, ти гравець молодіжної збірної Боснії та Герцеговини?
– Так, я капітан молодіжної збірної.

– Це дуже почесно. Коли ми тебе побачимо в національній збірній Боснії та Герцеговини?
– Я сподіваюсь, дуже скоро. Я думаю, десь через півроку.

– Нещодавно були збори молодіжної збірної і ти зіграв поєдинок проти Північної Македонії і навіть забив гол, так?
– Так, це правда. Ми грали проти Північної Македонії, і я забив гол. Ми виграли 2:1. До речі, я маю досить хорошу статистику у молодіжній збірній.

– Яка це статистика?
– Дванадцять ігор і сім голів.

– Коли ти вперше почув, що тобою цікавиться «Полісся», що є такий шанс перейти в Україну, ти ж, очевидно, одразу пішов в інтернет шукати якусь інформацію? Чи ти щось знав до цього про «Полісся»?
– Коли мій агент сказав, що є така пропозиція, інтерес з боку «Полісся» – спершу я нічого не знав про цей клуб. Тому що не надто стежив за українським чемпіонатом. Я тільки знав «Шахтар» через Лігу чемпіонів. Потім я трохи пошукав, розпитав одного знайомого, який грає в Україні. Він сказав, що все тут дуже добре та порадив перейти в «Полісся», бо це дуже амбітний проєкт. Якщо у тебе є такий шанс – казав він – не втрачай його. Я трохи подумав і зрозумів, що перехід в «Полісся» – це крок вгору у моїй кар’єрі.

– Коли ти розмірковував, взяв час на роздуми. Якісь були сумніви? І чого вони стосувалися?
– Звичайно, це були сумніви, пов’язані з війною в Україні. Ось над цим я і розмірковував, моя сім’я – теж. Вони мені казали: як ти туди поїдеш? Як ти там житимеш? Я відповів, що передусім треба усе з’ясувати, яка там насправді ситуація. А коли з’ясував, що все більш-менш – тоді і вирішив їхати.

– Хочеться почути твої враження від нашої країни.
– Досі я не був тут. І перше, що вразило – це величезна кількість заправок. Насправді, нічого більше спершу і не побачив, бо коли ми їхали – вже стемніло. А потім був ще в Києві – дуже гарне місто. Як, власне, і Житомир. І до речі, люди тут дуже привітні.

– Як тебе прийняли тут в команді. З ким ти потоваришував? З ким ти зараз найбільше спілкуєшся?
– Хлопці дуже добре мене прийняли. Не тільки мене, а й всіх, хто прийшов. У мене вже з’явилися друзі, тому що ми говоримо однією мовою. Це – Матей (Матич) з Хорватії, Дімітар (Трайков) з Македонії. Ну і плюс у нашій компанії хлопець з Грузії – Гіо (Майсурадзе). Але тут всі гравці класні та дуже приємні.

– Правда, що в команді тебе називають агент 007?
– Це неправда (сміється).

– Кажуть, що ти якось вплинув на жеребкування Ліги конференції, щоб «Поліссю» випала «Олімпія»?
– Я думаю, що це більшою мірою через мене. Тому, що я приїхав сюди з «Олімпії», а Бог дав мені шанс зіграти проти них і довести, що вони помилилися.

– Скільки дзвінків ти отримав з «Олімпії» після жеребкування?
– Так ми з цього приводу сміялися з моїми вже екс-партнерами і дивувались: як таке можливо. Хоча, коли я побачив, ось ці кошики перед жеребкуванням, я сказав: «о, ми точно отримаємо «Олімпію».

– Як тобі здається, в «Олімпії» недооцінюють «Полісся», зважаючи, що в цієї команди немає історії в єврокубках.
– Я не думаю, що вони будуть нас недооцінювати, тому що вони знають, наприклад, «Шахтар» і, можливо, через це вони не будуть недооцінювати і нас. Минулого року ми з «Олімпією» вперше в історії грали у груповому раунді Ліги Конференцій. І для першого разу це був чудовий результат. Передусім – для мене, бо у 20 років я уже грав у груповому турнірі єврокубка. Це було круто. Але я думаю, що вони будуть намагатися грати потужно проти нас. Точно не будуть недооцінювати.

– Поділися враженнями від твоєї єврокубкової кампанії, якою вона була для тебе-дебютанта?
– Звичайно, це було захоплююче. Ми спершу грали у кваліфікації Ліги чемпіонів, але у підсумку не пройшли далі, хоча грали добре. Дісталися третього раунду кваліфікації та зіграли проти великих команд, великих футбольних імен, великих гравців. Наприклад, проти «Галатасараю». Ти виходиш, а навколо тебе 50 тисяч фанів і вони свистять, скандують, галасують. Ти просто стоїш і дивишся на це все. Було справді захоплююче. Турецькі уболівальники дуже емоційні і дуже експресивні.

– А як і уболівальники в «Олімпії» Любляни?
– Насправді мені це не подобалося і я певен, що більшості гравців «Олімпії» – теж. Люди у Словенії не дуже цікавляться футболом. У деяких інших містах – все ж футбольних уболівальників більше, чого не скажеш про Любляну. Якщо якийсь особливий матч – тоді багато людей приходить на стадіон. Якщо ж ні – наприклад, граємо проти не дуже великої команди, то на стадіоні може зібратися плюс-мінус кілька тисяч фанів. Мені це не подобалося.

– Як ти прогнозуєш, скільки людей прийде на поєдинок проти «Полісся»?
– Я думаю, можливо, тисячі 4 буде. 3-4 тисячі.

– А скільки стадіон вміщує?
– 15 тисяч.

– А з чим ти це пов’язуєш?
– Можливо через те, що у Любляні є чимало інших видів спорту. І люди дивляться: баскетбол чи хокей, чи щось іще. Я не знаю, як вони це дивляться, але вони це дивляться (сміється). А на футбол приходить усього кілька тисяч. На «Галатасарай» прийшло 13-14 тисяч фанатів. І це було класно. Але коли ми грали з «Карабахом» у кваліфікації Ліги Європи – було усього 3 тисячі.

– Хто фаворит цього матчу – «Олімпія» чи «Полісся»?
– Мені здається, для нас буде трішки важко через те, що ми не граємо у себе вдома, в Україні. Проте, у нас швидший футбол і ми сильніші, тому у нас більше шансів, аніж в «Олімпії».

– З яким рахунком завершаться матчі? Хто заб’є?
– Дайте трохи подумати…. У Любляні буде 2:1 за нами…. Я сподіваюсь, що я заб’ю, можливо, ще й Гуцуляк. У Польщі буде 1:0 – наша перемога.

– Ти заб’єш чи Гуцуляк?
– Можливо якийсь центрбек після кутового.

– Далекоглядні мрії і найближчі мрії, які вони?
– Зробити максимально можливу успішну кар’єру у футболі, а ще бути разом зі своєю сім’єю. І щоб моя родина була здорова і я був здоровий – це найважливіші речі. Нині ж у мене такі цілі: я хочу бути найкращим тут, у «Поліссі», та продемонструвати все, на що здатен.

– У тебе дуже класне почуття гумору. У кого найкраще почуття гумору в «Поліссі»?
– Мабуть, у Козака і Будківського. Я не розумію багато слів, що вони кажуть, але вони завжди жартують.

Я хочу привітати всіх уболівальників «Полісся». Сподіваюся, що ви будете приходити на кожну нашу гру, щоб підтримати нас. А ще сподіваюся, що ви підтримаєте нас і в Польщі під час єврокубкових поєдинків. Маю надію, що вас буде багато. Дуже дякую!