Мнение. Очевидной замены Блохину сейчас нет

У СТОСУНКАХ ПРЕЗИДЕНТА I ГОЛОВНОГО ТРЕНЕРА КИЇВСЬКОГО «ДИНАМО” СЕРЙОЗНУ РОЛЬ ГРАЄ ЕТИЧНИЙ МОМЕНТ

− Півтора тижні тому було прийнято рішення: Олег Блохін щонайменше півроку залишатиметься головним тренером «Динамо» Очікувано?
− Абсолютно. Немає очевидних приводів для відставки – клуб вийшов до 1/16 фіналу Ліги Європи, в чемпіонаті є шанси навіть на перше місце. Такі підстави були в травні, коли «Динамо» посіло третє місце в чемпіонаті й не потрапило до Ліги чемпіонів.

Треба враховувати психологічно-етичний момент. Блохін прийшов до «Динамо» не безробітним. Клуб «смикнув» його зі збірної. Позначається й легендарний статус Блохіна-гравця, а Ігор Суркіс – уболівальник із дитинства. Крім того, Олег Володимирович уміє бути переконливим: я чиню правильно, легіонери притерлися, далі буде результат.

− Ви сумніваєтеся?
− Так. Часи, коли тренерові давали три-чотири роки на побудову команди, минули. їх або вже не буде взагалі, або вони матимуть місце на іншому рівні, а не в клубі з такими амбіціями, як «Динамо» Відмовки про те, що легіонери не встигли вписатися в «Динамо» , також не надто обґрунтовані: четверо з п’яти новачків прийшли до старту сезону. А головне – ми повинні бачити прогрес. Його немає.

− Які основні гральні претензії до «Динамо»  Блохіна?
− Перша: неефективний розіграш стандартних ситуацій. Можуть забити прямим ударом зі штрафного. Але це пояснюється індивідуальною майстерністю – Велозу, Ярмоленка. Після кутових майже не забивають. Є підозра, що такі ситуації просто не награні. Хоча достатньо футболістів, які вміють грати головою. Хачеріді в збірній забиває більше, ніж у клубі.
Друга: періодичні провали в центрі поля. Командна гра стає «рихлою». Але визнаю: позначається відсутність травмованого Дениса Гармаша.

Третя: ніяк не може зігратися оборона. Експерименти не дають результату. Враження, що чітко не розуміють, як використати Тремулінаса. Можливо, варто пробувати схему з трьома центральними захисниками і двома бровочниками. Її активно використовують нині в Італії, зокрема чемпіон «Ювентус». Хоча, можливо, для цього в «Динамо» не вистачає кадрів.

Зараз враження, що пара Хачеріді – Драгові перестає грати. Раптово. Що відбувається – незрозуміло. Хоча окремо оцінювати центральних захисників не можна. Треба дивитися на їхню взаємодію з фланговими. І тут бачимо, що постійного складу оборони нем; Хто правий захисник – Гусєв, Сілва, Віда?

А центру оборони без крайніх, які страхуют не буває. Зліва також проблеми. Достатньо згадати момент Хофманна наприкінці перш тайму матчу «Динамо» – «Рапід». Чому такі провали? Помітно, що люди не зіграні. Мож ливо, до тренерського штабу треба залучити Олександра Головка чи Юрія Мороза. Хай вони окремо ставлять гру в обороні.

ЧАСИ, КОЛИ ТРЕНЕРОВІ ДАВАЛИ ТРИ-ЧОТИРИ РОКИ НА ПОБУДОВ КОМАНДИ, МИНУЛИ

У «Динамо» – маса класних футболістів. їх брали влітку, бо розуміли: є шанс посунути «Шахтар». Навесні, думаю, такої можливості вже н буде – донеччани поступово зіграються. Думаю «Динамо» боротиметься за друге-третє місце Але й очевидної заміни Олегові Володимировичу не бачу. Немає на ринку сильних вільних тренерів. Я з колегами «знайшов» трьох – Магат Шааф, Бʼєлса. Магат знищив свою репутацію «Вольфсбургу» Купив, умовно, 40 гравців, 39 з яких не заграли. Ніколи не працював за межами Німеччини. Це дуже серйозний недолік. А Шааф крім «Вердера», ще нікого не тренув. Б’єлса особисто дуже симпатичний варіант. Фахівець із фундаментальними знаннями. Але латиноамериканський тренер в Європі, тим більше в Україні, – сумнівний варіант. Крім того, роботу аргентинця в іспанському «Атлетику» можна оцінювати суперечливо. Вихід у фінал Ліги Європи 2011/12, програш там мадридському «Атлетико» й повністю завалений наступний сезон, позначений конфліктом із керівництвом клубу.

Варіанту «ах, хапаємо» немає. Це і зупиняє президента «Динамо». Він може мислити так: давайте залишимо, раптом вийде, принаймні це свій тренер, розмовляє одною мовою зі мною.

− Що може допомогти Блохіну посісти хоча б друге підсумкове місце?
− Він сам про це говорить: легіонери усвідомили, що український чемпіонат – це не просто зайшли в касу і гроші отримали, а далі відпочиваємо. Я дивуюся цьому: невже їм не зрозуміло, що наш турнір, хоч і не топовий, але досить серйозний, якщо тут є недавній чверть фіналіст Ліги чемпіонів «Шахтар», працює колишній тренер «Реалу» Рамос, а футболістів купують за 25 мільйонів євро.

«ШАХТАР» ФОРМУЄ АТАКУ НА МОЛОДИХ БРАЗИЛЬЦЯХ. ХАРКІВ БЕРЕ ГРАВЦІВ ЗВІДТИ Ж, АЛЕ СФОРМОВАНИХ

− Гра «Металіста» в останні два місяці – також на користь «Динамо»?
− Безумовно. «Металіст» уже допоміг киянам, розтринькавши в листопаді очкову перевагу. Команда не задіяна в єврокубках, і це навряд чи пішло на користь. Футболісти розраховували грати в Лізі чемпіонів. Соса та Гомес хочуть піти. Капітан при цьому грає так, що до нього немає претензій. А від Гомеса всі чекали більшого.

Переконаний: «Металіст» планував вихід на пік форми у серпні – час, коли вирішувалося питання виходу до групового турніру Ліги чемпіонів. Нічим іншим пояснити те, що команда не бігла в листопаді, не можу.

На місці керівників «Металіста» я б залишив у команді Вілліана Гомеса та Джонатана Крістальдо, щоб мати маневр у атаці. А їх віддали в оренду.

Останній тайм року команда провела в Дніпропетровську. І показала, що проблема харківських футболістів ще й в їхніх головах. Якби грали так, скажімо, в Маріуполі, як це робили в Дніпропетровську, очок зараз мали б більше.

Чи вдасться «Металісту» подолати психологічні проблеми? Думаю, кілька футболістів точно треба буде поміняти. А наскільки в команду впишуться новачки – питання.

− Якщо Coca йде – наскільки знижуються шанси «Металіста»?
− Треба знати, хто прийде на заміну, але очевидно, що істотно. Coca не тільки класний футболіст, він і для іміджу клубу робить багато. Гравець збірної Аргентини, з досвідом виступів за «Баварію» та «Наполі».

Цікаво, як далі «Металіст» вибудує свою роботу. Клуб залишив перший віце-президент. Формулювання: за незадовільні результати. Багато залежатиме від спортивного директора Євгена Краснікова. Кількох людей йому треба буде замінити. «Металіст» завжди веде точкову селекцію, партіями футболістів не купує. Тому важливо – вгадати.

«Шахтар» іде іншим шляхом – формує атаку на молодих бразильцях. Харків бере гравців звідти ж, але сформованих. Типовий приклад – Клейтон Шав’єр, який прийшов у 27 років.

− Найпроблемніші позиції для Маркевича?
− Потрібен центральний захисник. Пара Моледо – Ґуйє, потенційно, підкреслюю, найкраща в Україні, точно не слабша за «динамівську».

Але немає дублерів. Друге: від обох центрбеків ніколи не знаєш чого очікувати – Ґуйє може помилитися на рівному місці. Опорну зону також треба змінювати, бо українці – Шелаєв, Красноперов – не молодшають. І повернути Крістальдо чи придбати когось – форвардів бракує.

− Чи готовий «Дніпро» стати призером чемпіонату?
− Там багато проблем клубного характеру. Стратегічна: гравці не знають, за що борються. Нічого поганого не хочу сказати про Андрія Стеценка, який здійснює операційне управління, але затримка управлінських сигналів – го-ловна проблема «Дніпра». Восени команда грала класно. Але так було й торік. З однією різницею: 2012-го «Дніпро» був на висоті всю осінь, а тепер почав «відступ» уже з листопада.

− Успіхи «Чорноморця» стали несподіваними?
− Так. Улітку клуб скоротив бюджет. Я поставив на ньому хрест – і помилився. Команда грає на 120 відсотків своїх можливостей. Заслуга – тренера Романа Григорчука. Не впевнений, що ці ж футболісти грали б на такому рівні за іншого фахівця. Одеса – найбільш тренерська команда в Україні. Дуже багато «витискують» зі «стандартів».

− Яка фахова «стеля» Григорчука?
− Думаю, він отримає запрошення від клубу вищого рівня. Але не впевнений, що в Романа Йосиповича там вийде. Є тренери, які вимагають абсолютної покори від футболістів. Якби Григорчук, умовно, прийшов до київського «Динамо» і стикнувся з гравцями, які мають мільйони євро на рік, не переконаний, що все би склалося вдало.

− Луческу визнаний найкращим тренером десятиліття в Румунії. Його «Шахтар» – перший в Україні і регулярно грає в Лізі чемпіонів. Але провисає в обороні. Чому тренер не вирішить цю проблему?
− Для мене це – одна з найбільших загадок. Взагалі не розумію, чому клуб не купує інозеземних захисників суто під Лігу чемпіонів. Луческу мабуть, справді вважає, що потрібно весь час грати одним складом, не проводячи ротацію цій позиції.

«ЧОРНОМОРЕЦЬ» ГРАЄ НА 120 ВІДСОТКІВ СВОЇХ МОЖЛИВОСТЕЙ

− Головна поразка року – Україна програла Франції в Парижі. Як ви її для себе пояснили?
− Можливо, наш головний тренер вирішив зіграти в невластивий для себе футбол. Випустив атакувального півзахисника Безуса заміс опорника Степаненка. Логіку розумію: супернику треба відіграватися, він піде вперед, а ми й упіймаємо в контратаці.

Нам бракувало кадрового ресурсу. Треба було змінювати не двох людей, а п’ятьох. А ніким. І я не думаю, що ситуація зміниться найближчим часом.

− Ви – прихильник діяльності Григорія Суркіса на посаді президента Федерації футболу. А які претензії маєте до нього за 12-річну каденцію?
− Іноді він був занадто демократичний, довірявся колективній думці. Міг би взяти на себе відповідальність і, наплювавши на звинувачення авторитарності, вирішувати питання по збірній.

Суркіс помилявся в людях. У критичний момент багато соратників «здали» Григорія Михайловича. Хоча він їх у цьому не звинувачував Європейська кар’єра Суркіса-старшого показала: на його думку зважають і як особистість – поважають. Навряд чи хтось з українських політиків здатен так спокійно, природно почуватися в європейських коридорах влади.

− На «Динамо» він може неофіційно впливати?
− Ніхто не знає всіх тонкощів. Вважаю, тільки якщо молодший брат попросить у старшого поради. Але я впевнений, що Григорій повністю довіряє Ігореві. Навіть коли з ним не згоден.

− Як на тлі Григорія Суркіса виглядає Анатолій Коньков?
− Він щирий у своїх прагненнях зробити щось хороше. Інше питання: що вийде? Ставку нинішній керівник ФФУ робить на масовий футбол. Але це, як сільське господарство часі СРСР: вкладай що завгодно, а на виході – су-цільний головний біль. Жодного результату, який можна було б помацати чи побачити.

Артем ФРАНКОВ. Народився 24 липня 1970 року в Харкові, у сім’ї інженерів. 1992-го закінчив радіофізичний факультет місцевого університету за спеціальністю «радіофізика та електроніка». Після цього вступає у Військову інженерну радіотехнічну академію імені Говорова. Отримує лейтенантські погони. За два роки проходить трирічний курс. Викладає на кафедрі квантово-технічних озброєнь.

1996-го починає журналістську кар’єру в тижневику «Теленеделя», який тоді базувався в Харкові. Наступного року переїжджає до Києва. У вересні 1997-го стає головним редактором тижневика «Футбол».

Уболіває за «Металіст», «Динамо», московський ЦСКА, «Челсі», німецький «Ганновер». Хобі – читання. Захоплюється альтернативною фантастикою.
Одружений. Має трьох доньок і сина.

«Країна»