Чому «Колосу» потрібен Максимов або інша стратегія

Крім того, ковалівці вилетіли з Кубка України від найслабшої команди чемпіонату прямо зараз – «Оболоні». Немає результату, немає гри. Реальна криза.

Цього сезону певним трендом стало створення других команд. Я розумію, що в «Руху» є своя академія, що у «Ворскли» та «Олександрії» багато молодих гравців. «Металісту 1925» знадобилася друга команда, бо вони не можуть грати в юнацькому чемпіонаті. А от у «Колосі-2» майже немає молоді. Там вистачає футболістів за 30 років. Олексій Дитятьєв, Олександр Волков, Сергій Шевчук – гравці із величезним досвідом виступають на рівні Другої ліги. Для чого взагалі така команда? Молодь не розвивається. А вболівальникам навряд чи це може бути цікаво.

Я веду до того, що найслабша ланка «Колоса» – це менеджмент клубу. Є хороші можливості на рівні України: власний стадіон, тренувальна база, фінансові тили, якісні гравці. Але ковалівці ніяк не можуть досягнути успіху.

Минулого сезону ледве не скотилися до зони стикових матчів. Ще восени було зрозуміло, що Ярослав Вишняк просто не тягне рівень УПЛ. Йому банально не вистачає класу, щоб тренувати команду рівня «Колоса». Гравці ж самі по собі не грають. З відставкою Вишняка тягнули дуже довго. Вже в самому кінці чемпіонату відбулися зміни на тренерському містку Колоса. Як покарання Ярослав Васильович отримав... роботу в системі клубу на адмінпосаді.

Вибір зупинився на молодому наставнику Олександру Поздєєву. У цьому виборі була певна логіка, бо Поздєєв непогано працював із юнацькою командою «Колоса». Якщо посеред сезону змінювати тренера, то багато вільних спеціалістів не буде. Можна довіряти молодому. У Поздєєва був кінець минулого сезону, щоб отримати потрібний досвід, а також передсезонна підготовка, щоб сформувати склад команди під себе, награти малюнок.

Якщо вже ви берете молодого тренера, який себе проявив у роботі з молоддю, то створюйте умови, щоб цей тренер був успішним. Було б логічно, якби разом із Поздєєвим до першої команди перейшла частина гравців із U-19 і на них робили ставку. Якщо ж ви хочете не розвитку молоді, а швидкого результату і готові витрачати гроші на новачків, то запрошуйте відповідного тренера, який за короткий час зробить колектив на якості й досвіді.

Влітку з команди пішла частина досвідчених майстрів – Вадим Мілько, Андрій Богданов, Андрій Тотовицький, Олександр Чорноморець. Не заграв Дмитро Топалов. Був проданий до «Шахтаря» Кирило Фесюн. Але на їхні місця прийшли легіонери та не менш досвідчені гравці. Фактично нічого не змінилося. Змінився тільки тренер.

Відсутність логіки у поєднанні тренера та гравців призвела до катастрофи. Вони дуже різні. Їх майже нічого не об'єднує. Поздєєв – молодий спеціаліст, у якого виходило з молодими гравцями. Склад першої команди «Колоса» сформований з легіонерів та досвідчених футболістів. У Поздєєва просто немає досвіду, щоб працювати з таким матеріалом.

Коли формується команда, коли склад різношерстий, дуже важливим є авторитет тренера. Гравці мають розуміти вимоги та виконувати все, що їх просять. На жаль, у «Колосі» не так. Я боюся, що Поздєєву просто не вистачає авторитету. Підопічні не сприймають його, як тренера першої команди.

Тож виникли великі проблеми. Ідеї Поздєєва не реалізуються. Відносини між гравцями та тренерським штабом – не найкращі. Ситуація з Ігорем Харатіним вилізла назовні. Найбільш статусний гравець Колоса мав конфлікт із головним тренером. Харатін грав за «Динамо», «Ференцварош», «Легію», збірну України, в ЛЧ, а на цьому фоні Поздєєв – «ніхто». Як Харатін може сприймати головного тренера?

Зараз керівництво клубу стало на бік тренера. Харатіна у команді вже немає. Але нічого глобального у плані гри та результату для Колоса не змінилося. Вони досі серед найгірших команд в УПЛ. Якщо так піде далі, то й Поздєєва теж не буде.

Усі амбіції, які були перед початком сезону, вже вивітрюються. Все йде до того, що черговий сезон для Колоса буде втрачено. Хоча у плані фінансів та інфраструктури клуб із Ковалівки може боротися за єврокубки. Відставка Поздєєва – це питання часу. Тут незрозуміло лише, скільки Колос втратить очок та як далеко зайде ситуація.

Збоку це виглядає так, що менеджери клубу пожаліли грошей на тренера. Думали, якщо є якість гравців, то буде й результат. Насправді у футболі все починається з наставника. «Шахтар» будувався навколо Мірчі Луческу, «Динамо» – навколо Валерія Лобановського. «Рух» будується навколо Віталія Пономарьова. Це аксіоми українського футболу.

Проблема «Колоса» не у Поздєєві, Харатіні, тренерах чи гравцях, а у відсутності системи розвитку клубу. Незрозуміло, куди рухається Колос та чого вони хочуть. Не можна однією дупою всидіти на кількох стільцях. Не можна одночасно експериментувати з тренером, розвивати молодь, прагнути результату завдяки досвідченим гравцям та легіонерам. Бо у підсумку не буде нічого. Це пряма відповідальність менеджменту клубу, який має можливості, але не може нічого побудувати.

Влітку суттєво змінився склад. Є чотири нападники доволі пристойного рівня. А от заміну проданому до «Шахтаря» Кирилу Фесюну так і не купили. Воротарська позиція залишається проблемною, хоча на ринку були Олександр Кемкін, Артур Рудько, Данило Варакута, Яків Кінарейкін, Павло Ісенко, досі без клубу залишається Денис Бойко. Не може бути такого дисбалансу, коли у тебе явний перебір на одній позиції, а на іншій взагалі немає гравців високого рівня. Робота спортивного директора клубу Віталія Лисицького породжує багато запитань. Колос купує футболістів, які потім йдуть вільними агентами, або не розвиваються чи не дають результату.

Під наявний склад потрібно запросити оптимального тренера. Напевно, що Луческу сильніший тренер за Шовковського, має більше досвіду. Якби якість гравців столичної команди була вищою, то Мірча мав би всі шанси на успіх. Але саме Шовковський максимально підходить під український склад, розвиток молоді, прогрес наявних футболістів. Зараз у «Динамо» немає можливості купувати багато іноземців. «Рух» робить ставку на молодь. Пономарьов дуже добре вміє працювати з такими гравцями. Будь-який інший тренер на його місці навряд чи дав би результат. Спалах «Шахтаря» у сезоні-2022/23 пов'язаний з роботою Ігора Йовичевича. Хорватський тренер – чудовий мотиватор. Він змусив у себе повірити Мудрика, Судакова та Ко.

У «Колоса» така історія працювала з Русланом Костишиним. Не було якогось класу гравців, гучних імен, але була самовіддача, бажання. Завдяки цьому команда вийшла у єврокубки. Коли якість гравців стала вищою за рівень тренера, Костишин пішов у відставку. Він просто не міг ними керувати. Зараз вже є можливості запрошувати футболістів вищого рівня, краще комплектувати склад. Потрібен відповідний тренер.

Насправді для «Колоса» є два варіанти подій: запрошення тренера з боку, або розвиток власної молоді. Склад – доволі непоганий для УПЛ. Потрібен спеціаліст, який зможе із цих гравців зробити команду. Усі ці експерименти, коли призначається тренер із власної орбіти, ні до чого хорошого не призводять. Навіть з Костишиним ця модель вже не працювала. Кузнєцов, Вишняк, зараз Поздєєв... Підсумок один і той же – повний провал та зміна тренера. «Ковалівських сердець» ще вистачить, але втрачається час.

Якщо вже «Колос» замахнувся на щось серйозне, то потрібен наставник не із системи клубу, який буде максимально незалежний від президента та менеджменту. Напевно, сьогодні найбільш оптимальний варіант – це Юрій Максимов. Не доведеться вигадувати велосипед. Юрій Вільйович – чудовий мотиватор. Минулого сезону він вивів СК «Дніпро-1» зі ще більшого піке.

Або інший шлях – розвиток молоді. Колос реалізував дуже класну ідею, коли побудував академію у Софіївській Борщагівці. Це такий район передмістя Києва, де дуже багато новобудов. У кого бракує грошей на квартиру в столиці, той часто купує саме у Софіївській Борщагівці. Там багато молоді і дітей.

Влітку «Колос» продав Кирила Фесюна до «Шахтаря» за три мільйони євро. Кирило – вихованець «Ворскли», але саме у «Колосі» розвинув свій талант, пройшовши систему юнацького футболу. Тимур Тутєров зі Сандерленда, Іван Єрмачков із «Вердера» теж мають стосунок до академії «Колоса». Вони зараз – півфіналісти юнацького Євро. У команді ще є цікаві гравці. Потрібно їх розвивати та більше довіряти. У такому випадку кандидатура Поздєєва не втрачає своєї актуальності.

Мені другий варіант видається точно цікавішим. Колись «Колос» вже грав у єврокубках. Це особливо ніяк не вплинуло на розвиток клубу. Не було жодного поштовху. Трансфер Фесюна показав, що, продаючи власних талантів, можна заробляти куди більше, ніж граючи у кваліфікації єврокубків.