Балажиц: «Кто-то же должен забивать...»

До розташування «Карпат» зі збірної Словенії Ґреґор Балажіц повернувся із травмою, пропустив підготовку до матчу проти «Іллічівця». Однак до заявки команди на гру все ж потрапив, хоча ніхто не очікував, що він вийде на поле – Гітченко та Пластун зі своїми обов’язками справлялися на відмінно. Але коли на 82-ій хвилині словенець підійшов до бровки поля, очікуючи на заміну, трибуни зрозуміли – Ігор Йовічевіч кидає в бій свого останнього козиря; Балажіцу знову доведеться перекваліфікуватися на центрфорварда таранного типу. Ґреґор виправдав сподівання тренера та трибун – на останніх хвилинах він забив гол і приніс команді перемогу.

«А що залишалося робити? У мене було ушкодження, але я перед грою сказав Містеру: «Якщо буде неприйнятний результат для команди, то я готовий вийти наприкінці матчу в напад». Це не був жарт, я серйозно говорив. Хтось же має забивати (сміється). А якщо серйозно, то ми дуже переживали за результат і старалися всі 90 хвилин. Зрештою, це мало принести нам успіх – Міша подав, я забив. Дуже схожий гол до того, як ми забили «Металісту» і час такий же, останні секунди».

«Позиція форварда для мене нова. Тут все по-іншому. По-іншому відкриватися треба, по-іншому дивитися на гру. Але часу на це не було, я мав забити гол головою. Чи зі стандарту, чи з навісу – все це не має значення. Як завгодно, але треба було забити. Не важливо, хто подає, хто забиває, головне, що ми таки забили цей гол. Ми його заслужили своєю роботою і вірою в перемогу. Нам Бог за старання віддячив. Скільки ще заб’ю? Не знаю, не думаю про це. Але я більше хочу, щоб почали забивати наші форварди. Тоді усе налагодиться» – підсумував Ґреґор Балажіц.