Пластун: «У «Карпат» характер был, есть и будет»

Центральний захисник «Карпат» Ігор Пластун поділився враженнями від перемоги над «Шахтарем» з Інформаційним центром клубу.

– Обіграти «Шахтар» вдалося не лише молодіжній команді «Карпат», а й основному складу також.
– Справді, вийшов хороший день для «Карпат», для Львова, для наших вболівальників. Ми перед ними вже давно в боргу, тож перемога в такому матчі проти дуже сильного суперника, яким однозначно є «Шахтар», сподіваюся, покращить ставлення львівських вболівальників до нас, бо останнім часом відчувається негатив у наших з ними стосунках. Тому я хочу подякувати тим прихильникам команди, які прийшли сьогодні на матч і так палко нас підтримували. Для нас це було дуже важливо. Вважаю, що саме підтримка трибун допомогла нам вистояти у заключній частині зустрічі.

– Звідки взявся такий характер у команди в цій грі? Про карпатівський дух завжди багато говорили, але останнім часом його майже в команди не було. І тут раптом...
– У «Карпат» характер завжди був, є і буде. Просто так складалися ігри. Сьогодні нам десь трохи поталанило. На початку другого тайму ми забили два голи і, напевне, природньо, що проти такого суперника, як «Шахтар», далі ми прагнули лише втримати переможний рахунок. Саме тому ми сіли в оборону і я вважаю, що це було правильно. Свідченням цьому є і той факт, що ми в підсумку виграли. А деякі помилки, як наприклад, слабкий перехід від оборони до нападу, ми вже будемо розбирати на теоретичних заняттях.

– Ігорю, центр оборони «Карпат» сьогодні фактично «з’їв» Луіса Адріано – його майже не було видно на полі. Що з ним сталося?
– Що з ним сталося? Просто Балажіц виявився значно голоднішим, як захисник, тому його й не було видно.

– Сьогодні п’ятниця, 13-е число. Кажуть, що цей день не фартовий. Але сьогодні виграли і молодіжна наша команда, і основа.
– Я в якусь магію п’ятниці і 13-го числа не вірю. Взагалі то я багато в що вірю, але от саме в дану прикмету ні. Хтось вірить, а я не вірю. Сьогодні обидві наші команди виграли, тож як можна говорити, що нам не поталанило. Грали дві команди – одній доля посміхнулася, іншій – ні. І я дуже радий, що везіння було на нашому боці.