Башич: «Мого брата-близнюка запрошували в «Динамо»

У понеділок Шахтар та Зоря (1:2) зіграли на Арені Львів пізній матч, який виявився загалом десятим в Україні для хорватського легіонера луганців Якова Башича.

– Якове, як оціните матч проти Шахтаря?
– Ми грали добре, трималися практично до самої кінцівки. Звичайно, Шахтар володів м'ячем, переважав позиційно, та ми проводили небезпечні контратаки. Зрештою, нам вдалося забити хороший гол. Прикро, що ми не змогли втримати цей результат до фінального свистка.

– У Зорі ви зазвичай граєте в опорній зоні, проте з Шахтарем вийшли на позиції центрального захисника. Як почувалися у новій ролі?
– Я маю досвід виступів на цій позиції. Тож час від час я можу стрибати з однієї позиції на іншу – з опорної зони в захист. Це не моє головне амплуа, втім так сталося, що два наші центрбеки пропускали гру через дискваліфікацію. Відтак, мені довелося зіграти в обороні. Я хотів продемонструвати свої найкращі якості. Це було близько, але, на жаль, не склалося.

– До 87-ї хвилини Зоря діяла в захисті без грубих помилок. А потім трапився стандартний навіс із флангу.
– Напевно, я б не сказав, що це нестача концентрації. Можливо, все вирішив один крок – слід було зробити його вперед або назад. Крос із флангу був чудовим. У тій ситуації непросто було ухвалити правильне рішення. До того ж у захисті сьогодні вийшли кілька нових футболістів. Мабуть, нам потрібно трохи більше часу.

– Незважаючи на великі кадрові проблеми, у другому матчі з Шахтарем ваша команда виглядала краще?
– З точки зору результату – безперечно. Ми вели у рахунку 1:0. Якщо ж говорити про контратаки, то я б сказав, що ми були небезпечнішими у першій грі. Та й Шахтар виглядав загрозливіше минулого четверга.

– Вас, мабуть, часто запитували про російсько-українську війну. У лютому ви підписали контракт із Зорею. Довго вагалися?
– Я зовсім не боюся. Я вірю, що Україна все тримає під контролем, з цим немає проблем. Щоправда, бачу, як інколи сигнал повітряної спрацьовує, та ніхто цим особливо не переймається.

– Усю свою професійну кар'єру ви провели на батьківщині. Чому для дебютного переїзду з Хорватії обрали саме УПЛ?
– Тому що це чудова ліга. Це чемпіонат, який дає багато можливостей, завдяки якому в майбутньому відкривається багато дверей. Я хотів змінити футбольний ринок. Раніше я довго перебував у хорватському ринку. А потім однієї миті я вирішив, що треба рухатися. До того ж у моєму попередньому клубі, Рудеші, було багато проблем. Клуб страждав через результати, через внутрішні негаразди… Тому я сказав своєму агентові, що варто шукати новий варіант.

– Але ж останнім часом Зоря теж багато страждає.
– Я брав до уваги попередні результати Зорі – вони були чудовими. Команда фінішувала третьою у чемпіонаті, грала у єврокубках. Коли я аналізував нинішній стан Зорі, то не бачив тих проблем, які, наприклад, були у Рудеша.

– У вас є брат-близнюк Тома, який належить Лаціо, а виступає за Салернітану. Наскільки ви близькі та чи радилися з ним щодо переїзду в Україну?
– Періодично ми спілкуємося про футбол. Безперечно, ми проаналізуємо і розберемо два голи, які сьогодні пропустила Зоря, обговоримо деякі моменти. Щодо України, то брат казав мені… Точніше не так – я знав, що Тому колись запрошували у київське Динамо.

– Коли це було?
– Кілька років тому. Здається, він виступав за Бордо. Вони розглядали його кандидатуру, та він залишався у Франції, а потім перейшов у Лаціо. У нього був чудовий перший рік. Але Тома – гравець атакувального плану, від нього чекають голів та асистів, тобто цифрових показників. Як би ти добре не грав, маєш давати статистику, результат. Зараз він в оренді. Влітку Тома повернеться у Лаціо, там буде новий тренер. На передсезонній підготовці треба добре себе показати.

– Як щодо вашого майбутнього?
– Я намагаюся концентруватися насамперед на наступній грі. Зрештою, мені зараз 27 років. Я вже не молодий, але й не віковий футболіст. Все залежатиме від того, як я себе проявлю. Мені треба ще краще вивчити цю лігу. Сподіваюся, з часом я зможу грати сильніше. А там побачимо, що трапиться.

– Проте ви вже достатньо знайомі з українською Прем'єр-лігою, щоб зробити свій прогноз на те, хто стане чемпіоном?
– О, це важко, дуже важко. Гадаю, Шахтар виграє. У Динамо теж хороша команда. Однак Шахтар все тримає під контролем і візьме своє.

– Раніше ви були знайомі з легендою «гірників» Даріо Срною?
– Я знав його лише, як футболіста національної збірної Хорватії, за яким стежив ще дитиною. Знаю все про нього, та ми раніше не зустрічалися.

– З українським футболом ви вже знайомі. Як стосовно того, що вас оточує у повсякденному житті? Чи є речі, які здивували вас в Україні?
– Напевно, я не очікував такої кількості ям на дорогах. Їх вдосталь у деяких частинах Києва. Або ж пригадую дорогу, коли ми їхали в Олександрію на виїзд. Подекуди все виглядало таким чином, ніби на дорогу падали гранати. Вибоїн було дуже багато.