Мисак: «Дізнався, що у «Дніпрі-1» з'явилася воротарська вакансія та запропонував свої послуги»

Одним з перших літніх новачків «Дніпра-1» став 31-річний воротар Роман Мисак, попереднім клубом якого був вірменський «Алашкерт».

– Останніми роками я виступав за кордоном, – каже Роман Mисак. – Але доводиться визнати, що легіонерський хліб – не для мене. Пригадується, в данському «Орхусі» мені перешкодили проявити себе травми, а у в'єтнамському «Намдіні» клубне керівництво примудрилося пропустити терміни дозаявки. Здавалося, вже не буде проблем в «Нефтчі» з Узбекистану, але з'ясувалося, що ферганці не зацікавлені у воротареві іноземцеві. Що ж до «Алашкерту», то вдалося лише тричі у весняній частині сезону виходити на поле.

– Невже, як в «Орхусі», на перешкоді стали травми?
– Ні, у Вірменії зі здоров'ям усе було гаразд. Не пощастило в іншому: мій конкурент – Огнен Чанчаревич був основним воротарем збірної Вірменії і витіснити його зі стартового складу було практично неможливо. До того ж, навіть після тих трьох поєдинків, коли я захищав ворота, керманичу «Алашкерка» телефонував головний тренер збірної Вірменії наш земляк Олександр Петраков з претензіями, чому не грав Чанчаревич, мовляв, йому потрібна ігрова практика.

Хоча згадуючи своє перебування за кордоном, склалось враження, що свою команду я таки знайшов. Йдеться про «Нефтчі», куди мене запросив головний тренер, український фахівець Євген Левченко, з яким ми швидко знайшли спільну мову. На лютневому зборі в Туреччині я в трьох спарингах відстояв на «нуль», все йшло до підписання контракту, але буквально в останній момент клубне керівництво повідомило, що зараз не зацікавлене в воротареві-легіонерові. Довелося терміново вносити корективи і працевлаштуватися в «Алашкерті».

– Зрозуміло,що після таких поневірянь у вас було велике бажання повернутися в Україну. Варіант з «Дніпром-1» підказали ваші агенти?
– Ні, я не користуюся їхніми зв'язками. Володів інформацією, що в дніпрян з'явилася вакансія воротаря й зателефонував одному з клубних керівників, запропонувавши свої послуги. І образно кажучи, двері відчинилися, мені сказали приїжджати.

Зберіг на зборі в Ужгороді свої володіння недоторканими в двох контрольних поєдинках, після чого мені запропонували підписати контракт на сезон. Сказали, що коли не буде претензій, то співпраця продовжиться. Mене це влаштовувало, бо, передусім, кортіло реанімувати свою футбольну кар'єру.

– І все ж, умови контракту вас влаштовували?
– Повторюю, для мене було дуже важливо одержати можливість вдома займатися своєю улюбленою справою. Що ж до запропонованих фінансових умов,то вони були приблизно такі, як в «Алашкерті».

– Знайомих в «Дніпрі-1» зустріли?
– Так, з Олексієм Гуцуляком грали за «Карпати» і «Десну», а позавчора в розташуванні дніпрян з'явився Денис Mірошніченко, з яким ми також захищали кольори львівського клубу.

Поки що в «Дніпрі-1» мені все подобається, завдяки тренерському штабу в команді чудовий мікроклімат, це неабияк допомагає долати навантаження в підготовчий період. Часу на розкачку немає, адже вже наприкінці липня – протистояння 2-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів з «Панатінаїкосом». Якщо в матчі з греками Олександр Кучер довірить мені місце в воротах, то збудеться мрія – зіграти в найпрестижнішому європейському клубному турнірі.