Любенович: «Сподіваюсь, футболісти «Миная» отримають гідні пропозиції та залишаться в УПЛ»

Коли у листопаді 2023 року Желько Любенович очолив «Минай», мало хто вірив, що закарпатці здатні будуть нав’язати боротьбу у другій частині сезону. Спирались на відсутність досвіду у тренера, потім критикували за підбір гравців та не давали шансів через маленький бюджет. Проте, за шість місяців ситуація суттєво змінилась.

«Минай» якщо не полюбили, то йому точно почали симпатизувати. Команда у весняній частині чемпіонату набрала втричі більше очок, ніж мала до зимової паузи (6 та 19 відповідно). Закарпатці видали рекордну для себе 10-матчеву забивну серію, та змусили під іншим кутом подивитись на цілий ряд своїх гравців, яких тепер у полі зору тримають представники УПЛ.

Перед короткими двотижневими для «Минаю» «канікулами» головний творець якщо не футбольного дива, то все ж таки феноменального минайського перевтілення дав розгорнуте інтерв’ю.

– Пан Желько, про що ви подумали, коли у Кривому Розі пролунав фінальний свисток?
– Попри те, що команда понизилась у класі – вилетіла до Першої ліги, я все одно був задоволений весняною частиною чемпіонату у виконанні своїх підопічних. Завдяки цим футболістам, які хотіли прогресувати, які хотіли працювати, слухати, ми добились гарних результатів і до кінця зберігали шанс залишитись в УПЛ. Нам не вистачило зовсім трішки.

Все одно я дуже задоволений як команда грала, працювала і як клуб розвивався цей період. Думаю, плюсів у «минайській весні» більше ніж мінусів.

– Ви десь згодні, що закінчувати сезон грою проти «Кривбасу» – це, напевно, найгірший зі всіх варіантів для «Миная»?
– Так, згоден. Мені здається, нам легше було б протистояти навіть чинному чемпіону – «Шахтарю» або ж срібному призеру «Динамо». Вони на ігри 30-го туру виставили резервні склади. Це все одно були сильні футболісти, талановиті. Але, на мою думку, проти них, з урахуванням зіграності та мотивації суперника, нам було б легше. «Кривбас» так робити не став. Для нас – на жаль. Проти такого сильного суперника з найсильнішими гравцями команди в основному складі шанси у нас були не великі. Різниця у класі дуже велика між «Кривбасом» та «Минаєм». Це розуміє вся футбольна Україна. Проте ми все одно пробували нав’язати боротьбу та досягти результату, який допоміг би нам залишитись в УПЛ. Щоправда, зробити цього не вдалось. Сил не вистачило.

– Ви побачили розпач в очах футболістів у роздягальні? Питаю, тому що ряд футболістів мали б покинути команду незалежно від підсумкового результату.
– Так, я бачив її. Після гри вся команда дуже засмутилась. Всі хотіли залишити «Минай» у Прем’єр-лізі. Навіть ті гравці, які вже десь розуміють, що з великою ймовірністю покинуть клуб влітку, про що ви сказали. Щиро сподіваюсь, що ці футболісти отримають гідні пропозиції та залишаться у вищій лізі. Вони на це заслуговують.

Так, тимчасово «Минай» стане слабшим. Але я впевнений, що ми знайдемо заміни гравцям. І як це нам вдалось взимку – побудуємо команду з «нуля» й так само як і навесні продемонструємо гарний результат вже у Першій лізі.

– Як особисто ви оцінюєте тренерський дебют Желько Любеновича?
– Відверто кажучи, якби до мого приходу в «Минай», мені хтось би сказав, що мені вдасться добитись такого результату – я б не повірив. Тому, я дуже задоволений. Дуже. Нашу команду в Україні полюбили, багато вболівальників з’явилось за межами Закарпаття. І це дійсно радує мене. Мене відчували цю підтримку, бачили її прояв у коментарях. Мені писали про це прихильники інших команд. Я сам бачив, як змінився настрій наших вболівальників. Взимку було більше негативу, зневіри. А навіть після результату гри з «Кривбасом» я прочитав багато коментарів з підтримкою. Це надзвичайно приємно.

Я вперше зіштовхнувся з ігровою схемою «3-5-2». Під час ігрової кар’єри мені не доводилось самому грати за такою схемою. Максимум – два матчі так відіграли команди, кольори яких я захищав. Дуже мало знав про цю схему. Але не злякався. Вивчав її, грали за цією схемою і дійсно вона принесла нам найбільший «плюс» за ці пів року. Тільки ми в Україні грали за такою схемою й суперникам важко було проти нас.

Вважаю, що моя кар’єра пішла у правильному напрямку. Повторюсь – попри наш виліт у Першу лігу.

– Поясніть феномен «Минаю». Думаю, можна спокійно знайти пояснення, як «Минай» у ранзі аутсайдера здолав «Металіст 1925». Як команда обіграла «Чорноморець» вдома. Але що відбулось у іграх проти «Ворскли» та «Колоса»? Тут вже важко підібрати слова.
– Феномен у тому, що ми дуже довго працювали з футболістами над тактикою, ігровою дисципліною, психологією. Дуже багато було індивідуальних бесід. Це все і є складові нашого «секрету». «Минай» демонстрував яскравий футбол. Про нас говорили більше ніж про бронзового призера.

Те, що мене найбільше порадувало – вся Україна хотіла, щоб «Минай» залишився в УПЛ.

– Про «Минай» дійсно було багато розмов. Але були й не компліментарні. Взимку одразу відправили у першу лігу, критикували кадрові зміни, не сприймали всерйоз впродовж перших весняних турів попри те, що команда почала набирати очки. А потім ще й виник скандал пов’язаний з грою проти «Динамо». Як цей негативний фон впливав на Вас та команду?
– Дійсно, з першого дня як я очолив команду, почались неприємні розмови. Додалось їх після того, як ми почали комплектувати команду, потім, коли почала розповсюджуватись інформація про наш найменший у Лізі бюджет. А які коефіцієнти давали на нас букмекери – 14, 15 були. Але для нас це було лише додатковою мотивацією. У нас не вірили, а ми росли та розвивались. В нас ніхто не вірив. Але вірив я. І це головне. Про частину гравців, яких ми запросили, до старту другої частини чемпіонату мало хто чув. А я бачив у них якості, бачив, що вони здатні допомогти цій команді. І це головне. Тренери до мене в цих футболістах нічого не бачили. А мені це вдалось. Кожен футболіст «Минаю» незалежно від ігрового часу у весняній частині, продемонстрував, що заслуговує грати в УПЛ.

– Чи був на вас іншого роду тиск – в плані підбору основної обойми? Адже ви залишили на лавці двох досвідчених футболістів. Спочатку на лаві запасних опинився ледь не найкращий гравець минулого сезону Олександр Бандура, а згодом й «другий капітан» Дмитро Нємчанінов.
– Я ніколи не заглядаю футболісту в «паспорт». Для мене немає значення, скільки гравцю років. Я враховую лише відношення до тренувань. І який у нього прогрес, як він сприймає інформацію від тренерського штабу.

Візьмемо за приклад Євгенія Скибу. Можу зізнатись, що взимку ми не хотіли його брати. Це відверто. Залишили, тому що було місце у командному ростері й він потрібен був для необхідної кількості футболістів під час тренувань. Але з кожним днем я бачив у ньому прогрес. І у підсумку він став одним з головних гравців нашої захисної лінії. Теж саме стосується інших футболістів, які хотіли чогось досягти й демонстрували це. Вони постійно прогресували. І це суттєво облегшило нам роботу.

– Хто з гравців «Минаю» під вашим керівництвом досяг найбільшого прогресу?
– Олександр Кемкін. Раніше його навіть видно не було поряд з Олександром Бандурою. Про нього не говорили, він не мав ігрової практики. Тут варто відзначити «внесок» Бандури, який пішов з команди на певний час, а потім повернувся. Так Кемкін отримав свій шанс. А у підсумку він вже не дав можливості хорошому, досвідченому голкіперу повернутись в основу. Звісно, варто відзначити Скибу, про якого я вже сказав.

– У першому спарингу «Миная» з «Рухом» Кемкін допустив грубу помилку – «наварив» під час виходу з воріт та залишив команду у «меншості». Але Ваше рішення було незмінне – Олександр продовжив грати та заробляти бали на посаді основного воротаря.
– Не повірите – я зрадів, що він помилився вже у першій грі. Я знав, якщо він так оступиться у контрольному матчі, то не повторить цієї ж помилки в матчах офіційних. На помилках вчаться. Тому надалі я не сумнівався, що саме Кемкін стане основним воротарем.

– А що ви зробили з Артуром Ременяком? Футболіст, який грав на позиції правого захисника та не мав ігрової практики, у весняній частині забив п‘ять голів як другий основний нападник.
– До речі, забув відзначити Артура, коли говорив про Кемкіна та Скибу. Ременяк теж продемонстрував один з найбільших прогресів в нашій команді.

Що зробили? Спочатку ми знайшли його позицію – нападник. Це перший крок. Другий – він дуже розумний, скромний хлопець, який прагнув розвиватись. І він досяг гарного результату. Перебуває зараз у гарній формі. Дуже задоволений ним. Ременяк – це той випадок, коли я буду задоволений, якщо він отримає пропозицію від клуба УПЛ, і буду радий, якщо нам вдасться його зберегти.

– Найкращий матч «Минаю» на Вашу думку.
– З «Колосом», коли ми виграли вдома з рахунком 3:2. 100 відсотків. Вперше у матчі чемпіонату у нас була перевага у володінні м’ячем – 57 на 43 відсотки. Вперше ми повністю контролювали гру, повністю переграли суперника. І це попри те, що за прізвищами, ковалівці значно переважають «Минай». Попри те, що ми двічі опинялись у ролі наздоганяючих, я ні на хвилину не сумнівався, що нам вдасться перемогти. Дійсно, у цьому матчі я отримав найбільше задоволення від гри своєї команди.

– А в яких іграх «Минай» мав, але все ж недобрав «свої» очки?
– Назавжди залишиться розпач від того, що ми не взяли своє у матчах проти головних конкурентів – «Оболоні» та «Вереса». У першому випадку мали чисельну перевагу та рахунок 1:0 на нашу користь. У другому – також саме ми відкрили рахунок. Мали у цих матчах перемагати. Але через брак досвіду у цих зустрічах ми набрали лише одно очко.

– Дуже сподобався другий тайм у виконанні «Минаю» в грі з «Динамо». Тоді проти одного з найсильніших суперників закарпатці створили чимало моментів.
– Не знаю, який міг би бути підсумковий рахунок, оскільки до перерви «Динамо» реалізувало далеко не всі свої можливості. Але саме про гру після перерви я згоден – був шанс зрівняти й можливо, все склалося б інакше. Ця зустріч продемонстрували, що ми можемо грати проти будь-якого суперника на рівних, якщо команда перестане боятись більш статусні клуби та з острахом дивитись на прізвища суперників на футболках.

– Ця проблема актуальна? Гравці «Минаю» бояться фаворитів?
– Була актуальна на початку другої частини. Був страх й в іграх з «Оболонню» та «Вересом». Також можу до цього списку віднести «Зорю». Та гра була повністю провалена. Якби хлопцям вдавалось діяти на полі так, як ми домовляємось у роздягальні, ми б досягали частіше позитивних результатів. Як тільки футболісти починали боятись та втрачали віру у себе – ми програвали.

Звісно, можна зараз вести мову про те, що ми могли набрати більше очок. Але ж гріх жалітись – у нас «плюс» 19 пунктів до осіннього здобутку у шість очок. Ми завершили саме весняну частину змагань у верхній частині турнірної таблиці. Але це вже неважливо. Це просто демонстрація того, що команда прогресувала.

– Ви можете назвати гравця, з яким не хочете працювати в наступному сезоні, оскільки Він на 100 відсотків має виступати виключно в УПЛ?
– Можу назвати багато прізвищ. Точно не одного. Кемкін, Скиба, Чуєв, Прокопчук… У Кирила була травма, він пропустив певний період… Вітенчук, Петько, Вакула. Владислав на 100 відсотків гравець УПЛ. Він може підсилити будь-яку команду. Я у цьому впевнений. Далі Кораблін, Ременяк, Устименко, Семотюк. Кого я ще не назвав? Просто можна взяти наш основний склад й це буде список гравців, які здатні грати в командах УПЛ. Звичайно, мова про клуби різного рівня. Але якщо хлопці отримають пропозиції – їх потенційні покупці точно не помиляться у виборі.

– Якщо не помиляюсь, Прокопчук став єдиним гравцем минулої зими, якого підписали без перегляду. І це було саме Ваше бажання підсилитись цим центральним захисником. Як Вам вдалось з першої спроби вгадати з вибором футболіста без досвіду виступів в УПЛ?
– До того як Кирило отримав травму, він був нашим лідером в обороні. На жаль, після пошкодження він провів ще два матчі й так і не набрав оптимальні кондиції. Ми дійсно вгадали з цим футболістом й дуже приємно працювати з ним. Великий професіонал. Якщо він не піде на підвищення, він точно допоможе «Минаю» у наступному сезоні.

– Ви з острахом чекаєте літа? В принципі, воно для Вас та команди вже наступило в плані підготовки до наступного сезону. Враховуючи чутки та інформацію про інтерес різних клубів до ваших підопічних, «Минаю» можливо доведеться вдруге поспіль з «нуля» формувати команду.
– Повірите чи ні – з радістю чекаю на літні збори, нових футболістів. Як і взимку будемо намагатись зробити з них професіоналів, які будуть демонструвати аналогічні весні результати. Я не боюсь цього. Я готовий до цієї роботи. Не маю сумнівів, що у нас все вийде.

– Вже говорили з керівництвом щодо наступного сезону? Можливо, були озвучені побажання, певні задачі?
– Поки вирішуємо, хто залишить команду, а хто піде. Нам потрібно зараз шукати футболістів, які допоможуть нам гідно виступати у Першій лізі.

– Після такого яскравого тренерського старту чи не маєте ви спокуси піти з «Минаю»? Також на підвищення.
– Я знаходжусь десь у схожій з футболістами ситуації. Якщо по мені буде пропозиція – почнемо обговорення з керівництвом. У мене є чинний контракт з «Минаєм» і всі мої думки наразі про «Минай» та літні збори. Але якщо я отримаю пропозицію, звичайно мені буде приємно. Це нормально. Будемо розмовляти тоді з президентом та спортивним директором. Я зовсім не засмучуюсь через роботу у Першій лізі. Є контракт, потрібно його виконувати та добиватись позитивних емоцій вболівальників –  перемагати на полі.

– Ця весна дійсно залишила Вам та «Минаю» більше саме позитивних емоцій.
– Саме так. Дуже багато позитивних емоцій. А знаєте, що мене тішить найбільше? Те, що «Минай» –  одна родина. Всі радіють нашим успіхам. Я говорю і про менеджмент, і про гравців, і про працівників стадіону, і про наших вболівальників. Сподіваюсь, що в першій лізі ця атмосфера збережеться і на трибунах нашого стадіону не буде порожніх місць під час ігор.