Чого очікувати від камбека Ракицького в «Шахтар»

Теза перша – Ракицький потрібний Шахтарю
Незважаючи на євровесну та реальні шанси на чемпіонство в Україні, у Шахтаря далеко не так все добре, як може здатися. В УПЛ Гірники справді пропустили лише 11 м’ячів (другий показник після лідера – Дніпра-1), але в єврокубках справжні проблеми захисту Йовичевича дали про себе знати. За шість матчів Ліги чемпіонів – 10 пропущених м’ячів. Досить грубі помилки як у грі один на один, так і в побудові редуту в статиці та динаміці.

Хочете сперечатися? Врахуйте два найважливіші факти. Шахтар незмінно пропускав у кожному турі єврокубків і допустив неймовірні цифри в матчах проти суперників вищого рівня (Реал за два матчі завдав по воротах Трубіна 53 удари – це дуже багато, стільки дозволяє аутсайдер лідеру турніру). Цим ми доводимо, що Шахтар має проблеми, які змушують шукати посилення захисту.

Тепер про самого Ярослава. Він пішов із Зеніта, на прощання виставивши в інстаграмі синьо-жовтий прапор із підписом «Я українець», і цим не залишив питань щодо своєї чесності та громадянської позиції. Нову команду шукав довго і грубо помилився – Адана Демірспор – максимально нестабільний клуб, із досить істеричною манерою кадрової роботи та тією непостійністю, яка виділяє команди-середняки, які хочуть стрибнути вище голови.

Балотеллі покинув Адана і у Швейцарії зі своєю лінью поклав п’ять м’ячів у 9 матчах за Сьон. Це все чітко свідчить про проблеми турецького клубу.

Подивимося на ситуацію з погляду Ракицького. Він довго був у поза грою, пережив моральне потрясіння, коли думки далеко від футболу. І головне – звичний до професійного ставлення до футболу, він після грандів поринув у команду скромніших можливостей, але більших амбіцій. Очевидно, сам процес роботи там відрізняється від високого стандарту, до якого звик Ярослав. Нарешті, цей Демірспор грав «другим номером», покладався на контратаки і мало володів м’ячем – все це робило захисника не у формі ще більш уявним, і лише нерозумінням футболу ми можемо пояснити, що турецький клуб підписав вікового гравця, не вивів його на пік форми і розраховував, що він зіграє на чистовик начебто був тут багато років.

Давайте будемо відвертими. Досвідченого захисника ми зможемо оцінити лише після серйозних багатоетапних зборів та ґрунтовної фізпідготовки у професійному штабі. Адана цього була позбавлена – Ракицький вочевидь був не у формі, і клуб не зміг вивести його на гарний рівень готовності. Зрозуміло, у такому стані Ярик був не в ударі (у 8 матчах – чотири жовті та дві червоні картки). Але якщо Йовичевич зможе серйозно попрацювати над силовою підготовкою Ракицького, на своєму рівні розуміння футболу він буде корисним – і не лише на рівні УПЛ.

Теза друга – захист Шахтаря чи не найнедосвідченіша лінія в команді. Їй потрібен ватажок
Кривцов багато пропускав через травми, пішли чутки, що з ним не пролонгуватимуть договір, а що решта? Матвієнко – 26 років, Михайличенко – 25, Бондарю, Коноплі та Корнієнко – по 23, Гочолейшвілі – 21, Фарині та Козику – по 19. Це дуже, дуже молода захисна лінія. Таку рідко зустрінеш у команді-лідері у футболі найвищих досягнень.

Ракицький у цьому плані дуже важливий. Всі ці хлопці росли на його грі, для них Ярослав – незаперечний авторитет. Темпоритм українського футболу дозволяє легко витримувати тутешні швидкості 33 роки. А футбольний інтелект Ракицького завжди був його сильною стороною.

Словом, для Йовичевича прихід цього новачка відкриває одразу кілька можливостей. Перемістити Матвієнка ліворуч у разі потреби або навіть ризикнути зіграти у три центрбеки під окремих суперників. Не кажучи про переваги, які Ракицький дає в просуванні м’яча.

Теза третя – захисник, який «грає», був життєво необхідний стилю Йовичевича
Сильна сторона Ракицького – дуже якісна пасова робота. Видати передачу на будь-які напрямки та дистанції ніколи не проблема для Ярослава. А для Шахтаря з яскравою, задерикуваною групою атакуючих півзахисників це взагалі найважливіша опція.

Йовичевич вчить Шахтар дуже швидко грати у великому контролі м’яча. Ця команда – про блискавичний перехід від оборони до атаки, для чого довгий та середній пас є важливим інструментом. Додаємо до цього опцію Ракицького в дальніх ударах – адже у Шахтаря Йовичевича одразу кілька найважливіших м’ячів влетіло якраз із 20-30 метрів.

Раніше Матвієнко був єдиним лівшою-центрбеком. Тепер їх двоє. Що теж зміцнює варіативність захисту донеччан.

Теза четверта – повернення Ракицького відкриває Шахтарю шлях до ще одного великого трансферу
Що ми чули навколо Миколи Матвієнка? Перше – що його оцінна вартість зросла за останні два роки майже втричі. Друге – що інтерес до захисника виявляють щонайменше три клуби із зарубіжних чемпіонатів.

Що означає прихід Ракицького у цьому плані? Шахтар може ризикнути продати ще одного дуже статусного гравця. Ми чули про інтерес нідерландських Аякса та ПСВ Ейндховена, а також англійського Брайтона. Де Дзербі, до речі, ніколи не приховував, що Матвієнка вважав дуже сильним захисником, у якого великий потенціал – і ще не реалізований потенціал.

Теза п’ята – Ракицький намічає дуже сильний тренд
За кордоном перебуває близько 400 наших легіонерів. Серед них не тільки безіменні, які ухиляються від призову, а й справжні сильні гравці. Багато – у віці або в запасі. Якщо вже Ярослав повернувся до УПЛ, багато хто теж ризикне. Чекаємо на могутній тренд – повернення українських гравців із зарубіжних чемпіонатів, поповнення в УПЛ і навіть нижчих лігах.

Ймовірно, це буде реакцією на два процеси – по-перше, закінчуються закордонні програми допомоги українським біженцям (багато хто відправляв свої сім’ї на такі розрахунки і сам їхав з такою думкою). По-друге, в українському футболі спостерігається поступове збільшення зарплат. Тренд задають могутні клуби Першої ліги, які потроїли пропозиції на ринку середніх гравців. І навіть в УПЛ дефіцит гравців змушує підвищувати ставки. Ось і поїдуть ті, хто втомився сидіти десь в запасі в Угорщині або навіть сильних чемпіонатах Західної Європи.

Ймовірно, вже у весняній частині сезону ми побачимо багато підзабутих імен.