Гура: «Мене вразили й гол-красень Цурікова, й сам факт несподіваної розв'язки»

У ході підготовки до наступного матчу – із харківським «Металістом» головний тренер олександрійців поділився думками про вдалий старт, оцінив стиль гри «Минаю» та розповів про сприяння нашим захисникам у боротьбі з ворогом.

– У перших двох матчах набрано максимум очок. Очікували, що все складеться саме так?
– Очікував, звичайно. Це можна сказати про будь-якого тренера, і я – не виняток. Перемоги очікуєш у кожному матчі, однак буває, що не завжди складається. Приємно, що на старті це нам вдалося.

– Перемога над ким із суперників – «Інгульцем» чи «Минаєм» далася важче?
– (Ненадовго замислившись). Думаю, що над «Минаєм». Все тому, що доля матчу вирішилася лише на останніх хвилинах. Не сказав би, що ця гра була надважкою чи проблемною. Припустилися помилок – от тоді і виникла проблема. А так в цілому виглядали непогано.

– Після переможного голу у ворота закарпатської команди ви обхопили голову руками і направили погляд угору. Пригадуєте ті відчуття?
– Звичайно! Я потім склав долоні і промовив: «Слава Богу!». Тоді мене вразили і гол-красень Цурікова, і сам факт такої несподіваної розв'язки.

– Тренери зазвичай переможний склад не міняють. Чим тоді пояснити відсутність на полі у грі з «Минаєм» Олександра Мельника, замість якого з'явився Богдан Білошевський?
– У попередній грі з «Інгульцем» Мельник отримав травму, тому зараз відновлюється. Не виключено, що пошкодження серйозне: щось із коліном - зокрема, є підозра на меніск. Олександр проходить обстеження, тому на деякий час із складу випав.

– Судячи з перебігу подій у грі з «Минаєм», фізична готовність ваших підопічних не викликає занепокоєння?
– З цього приводу є певні питання. Однак гадаю, що поступово будемо їх вирішувати.

– Зі своїм закарпатським колегою Володимиром Шараном ви довгий час працювали в олександрійському клубі. Що можете сказати про його нинішню команду?
– Ще перед початком поєдинку ми привітались один з одним. По грі «Миная» видно стиль Богдановича (Шарана - прим. авт.). Він сповідує гру оборонного плану, всі повинні діяти строго. Відчувається рука спеціаліста.

– Рік тому після двох стартових турів «Олександрія» мала лише три пункти. Виходить, на початку нинішнього сезону коефіцієнт продуктивності у ваших підопічних став ще вищим?
– Гадаю, так. Тут все в комплексі – і збіг позитивних обставин, і ігрова закономірність, і навіть везіння. В спорті взагалі, як і у футболі зокрема, згадані чинники вкупі із бажанням футболістів повинні гармонійно поєднуватися і приносити результат. В даному випадку саме так воно і вийшло.

– Впродовж не одного сезону провідну роль у грі «Олександрії» відігравав Кирило Ковалець. Його втрата позначилась?
– Безперечно. Адже це був ключовий футболіст конструктивного плану. Він хоч і залишив команду, проте ми підтримуємо зв'язок. періодично зідзвонюємось з Кирилом, розмовляємо. От лише з початком чемпіонату поки не контактували, адже з цієї причини часу стало обмаль. Втім, на сьогоднішній день у нас є гравці, які можуть достойно виглядати на позиції Ковальця.

– У нинішньому сезоні у складі «Олександрії» дебютувало відразу троє новачків зимового поповнення – Владислав Калитвинцев, Артур Авагімян, Богдан Білошевський та літнього – Вікентій Волошин, Богдан Кобзар, Артем Шулянський. Ваші сподівання вони виправдовують?
– Хочеться, щоб ще більше виправдовували. У нас в команді зараз загалом 26 чоловік, тож на кожного з новачків, як і на решту футболістів, ми покладаємо надії. На кого ж нам ще надіятись, як не на них?

– Чи маєте на меті доукомплектуватися ще кількома футболістами найближчим часом?
– Трансферне вікно до 22 вересня ще відкрите, тому не виключаю, що можливо якісь варіанти стосовно новачків ще будуть. Побачимо. Принаймні, селекційна робота ведеться круглий рік, тож все може бути.

– За улюбленою командою олександрійські вболівальники скучили?
– Знаю, що зараз усі скучають за футболом. Тож дуже хотілося б, щоб війна якомога швидше закінчилася і люди мали можливість приходити на спектаклі. На це дійство. На футбол.

–  «Олександрія» допомагає ЗСУ?
– Звісно. З першого ж дня війни і наш клуб, і самі футболісти допомагають Збройним Силам України і територіальній обороні усім, чим можемо. Дай Боже, щоби всі ми якнайшвидше дочекалися перемоги.