Ріццолі: «Бражко правильно вилучений, а у ворота «Шахтаря» арбітр мав ставити пенальті»

Куратор українського арбітражу Нікола Ріццолі пояснив, чому півзахисник «Динамо» Володимир Бражко справедливо отримав другу жовту картку в матчі з «Колосом».

«Гравець команди «Динамо» номер шість вчиняє очевидне порушення правил проти нападника «Колоса», зупиняючи небезпечний розвиток атаки. Ключовим для дисциплінарної оцінки цього епізоду є визначення, чи слід кваліфікувати порушення як зрив перспективної атаки, оцінюючи атакувальну ситуацію в цілому, зокрема відстань до воріт, напрямок і розвиток атаки, ймовірність збереження нападником ефективного контролю над м'ячем, а також розташування інших захисників та їхню можливість втрутитись в епізод.

Цю атаку слід вважати перспективною. Отже, арбітр правильно кваліфікує порушення як зрив перспективної атаки та показує гравцю «Динамо» номер шість жовту картку. Оскільки це його друге попередження в матчі, гравець отримує другу жовту картку, а потім червону та вилучається з поля. ВАР правильно провів тиху перевірку. Не тому, що жовта картка не підлягає перевірці, а тому, що відповідно до чинного протоколу ВАР, епізод, який призводить до другої жовтої картки та, як наслідок вилучення має бути перевірений. У цьому випадку перевірка підтвердила правильність другої жовтої картки та подальшого вилучення гравця. Отже, додаткове втручання ВАР не було потрібним.

Це важливий аспект застосування чинного протоколу ВАР у ситуаціях, коли арбітр припускається очевидної помилки в оцінці епізоду, що безпосередньо призводить до другої жовтої картки та вилучення. ВАР може втрутитись. Однак у цьому випадку, як зазначено вище, рішення арбітра на полі було правильним, тому ВАР обґрунтовано обмежив своє втручання тихою перевіркою», – зазначив Ріццолі на ютуб-каналі УАФ.

Також він заявив, що арбітр мав ставити пенальті у ворота «Шахтаря» за фол Назарини в матчі з «Харковом».

«Захисник «Шахтаря» номер 29 отримує передачу від партнера у власній штрафній площі, але невдало контролює м'яч. М'яч відскакує від нього і в момент, коли нападник команди «Харків» наближається, щоб заволодіти ним, захисник іде на ризикований контакт, намагаючись не втратити м'яч. Вирішальним у цьому епізоді є характер дій захисника.

Щоб встигнути зіграти в м'яч, він змушений стрибати, вступаючи в боротьбу на швидкості з випрямленою та піднятою ногою. З моменту, коли гравець відривається від газону, його можливості контролювати подальший рух тіла суттєво обмежуються. Він уже не може належним чином зменшити швидкість, припинити рух або скоригувати його траєкторію, щоб уникнути контакту із суперником. Таким чином, здійснюючи такий стрибок, захисник свідомо приймає ризик можливих наслідків своїх дій. До цього необхідно додати сам спосіб виконання дій. Випрямлена та піднята нога в поєднанні з високою швидкістю.

З огляду на ці обставини, той факт, що захисник грає в м'яч приблизно одночасно з нападником, має другорядне значення. Гра в м'яч сама по собі не означає, що дії гравця є правомірними. Насамперед необхідно оцінювати характер і спосіб виконання дії, а також потенційні наслідки для суперника. У цій ситуації захисник діє без врахування небезпеки або можливих наслідків для суперника, створюючи ризик завдання йому травми. Тому такі дії слід кваліфікувати не просто як необережні, а як нерозважливе порушення правил.
Правильне рішення – пенальті та жовта картка. Після перегляду доступних ракурсів ВАР мав визначити, що оцінка арбітра була надмірно зосереджена на тому факті, що захисник також зіграв у м'яч. Відео повторно надає додаткову інформацію щодо характеру дій захисника, висоти піднятої ноги, швидкості та ступеня ризику, які необхідно оцінювати комплексно. Тому ВАР мав рекомендувати перегляд на полі, надавши арбітру можливість повторно оцінити повну динаміку епізоду, а не обмежувати оцінку лише фактом контакту захисника з м'ячем», – пояснив Ріццолі.