Бражко: «Пережив такі емоції, що хочеться запамʼятати на все життя»

– Чи переключилися зі справ збірної на клубні завдання?
– Так, звичайно, це звична річ для нас. Тож зараз уже всі думки про майбутні матчі в чемпіонаті України.

– Збірники разом із усіма розпочали підготовку до гри з «Ворсклою». Є якісь особливості в підготовці?
– В принципі, готуємося у звичайному режимі. Розуміємо важливість результату в майбутньому поєдинку, тож працюємо з усією відповідальністю.

– Чому було присвячене сьогоднішнє тренування?
– Відпрацьовували звʼязки на полі, паси, грали у футбол, а також приділили увагу завершенню атак.

– Повертаючись до справ збірної. Чи усвідомили вже, якого успіху досягли?
– Якщо в перший день, прокинувшись, думав, що це сон, то зараз уже є усвідомлення. Але наразі потрібно в першу чергу виконувати завдання в «Динамо», а вже після завершення чемпіонату будемо думати про Євро.

– Партнери по «Динамо» привітали з виходом на Євро?
– Так, звичайно, привітали, дякую всім за приємні слова. Працюємо далі – святкувати немає коли.

– А як рідні, друзі відреагували?
– Вони, напевно, ще досі не вірять, що це правда. Мама була на стадіоні, вона вже років 5-6 мешкає в Польщі, дуже переживала, а після гри розплакалася – думаю, від гордості (посміхається). Бабуся з дідусем дивилися в Запоріжжі, то там вся вулиця, на якій я виріс, уболівала за збірну. Це дуже приємно.

– За короткий період ви дебютували за збірну, провели важливі поєдинки плей-оф відбору, вийшов на Євро. Морально вдається справлятися з емоціями?
– Звичайно, перші кілька днів була ейфорія, але зараз уже розумію, що це історія, і потрібно працювати далі.

– Дебют за збірну прийшовся на важливі матчі. Чи не було мандражу або відчували відповідальність додаткову?
– Звичайно, відповідальність була величезна, адже за тобою дивилася вся країна, всі розуміли важливість цих поєдинків. Певні побоювання були перед грою з боснійцями, але і Андрій Ярмоленко підтримав, і Сергій Сидорчук підбадьорив – в принципі, і хлопці, і тренерський штаб підтримали, тож усе склалося добре.

– Якщо не секрет, якими словами підбадьорювали?
– Казали не хвилюватися, почати з простої гри, відчути впевненість.

– Як прийняли в колективі збірної? Які були перші враження?
– Рівень збірної – просто топ, приємно перебувати в одній команді з хлопцями, які виступають у топ-лігах, але при цьому залишаються простими, товариськими. Тепер хочеться закріпитися в команді та показувати себе.

– Чи з усіма були знайомі?
– Заочно я чув про них, вони – про мене. Ближче познайомилися вже у збірній, усі класні, атмосфера дуже хороша в команді.

– Чи була посвята? Можливо, пісню співали...
– Знаю, раніше таке було, але зараз нічого не довелося співати.

– Із ким найбільше спілкувалися?
– Загалом з усіма, але найбільше – Ванатом, Забарним, Миколенком, Караваєвим.

– Дебютна гра була з Боснією і Герцеговиною. Чи очікували, що буде важка гра?
– Так і думали, що буде важко. Але емоції пережив такі, що хочеться запамʼятати на все життя. Тим паче, грали на виїзді, місцеві фанати свистіли, ображали нас після голу. Але нічого, виграли й вийшли до фіналу.

– Незвично було грати з уболівальниками?
– Я загалом провів не так багато матчів за «Динамо» з уболівальниками, а тут повний стадіон, гнав суперника вперед цілий матч. Подвійні емоції переживали вже у Вроцлаві, коли цього разу вже весь стадіон вболіває за тебе, за твою команду. Це не передати словами.

– Як ви дізналися про виклик до збірної?
– Спочатку мені подзвонив агент та сказав, що я їду на кілька днів до національної збірної, тренуюся, після чого повертаюся до молодіжної команди. Але за кілька днів уже повідомив, що я їду на повноцінний збір головної збірної. Я був дуже щасливий і дуже чекав цього моменту.

– Коли дізналися, що будете грати? Чи думали, що відразу почнете у старті?
– Чесно, думав про це, морально налаштовував себе вже за кілька днів, що можу грати. А дізнався в день гри з Боснією – Сергій Станіславович підкликав до себе, запитав, чи готовий, і я відповів ствердно.

– В обох матчах ми пропускали першими, але потім вигравали в підсумку. Чи не було сумнівів у перемозі?
– Справді, в обох випадках пропускали першими, але перебуваючи на полі, була впевненість, що ми дотиснемо суперника та візьмемо своє. Було багато атак, багато моментів, тому відчував, що виграємо.

– Ви вперше працювали під керівництвом Сергія Реброва. Які враження?
– Сергій Станіславович завжди підказував мені. Загалом, у кожного тренера свої вимоги, тож намагаюся робити все, що каже наставник, адже він головний.

Загалом, я навчався в Академії, коли Ребров був головним тренером «Динамо», а з нами займався Альберто Босх, який також зараз у штабі національної збірної. Так було цікаво побачити, що подібні вправи до тих, що були в нас в Академії, є зараз і в національній збірній. Єдине, що рівень футболістів не порівняти (посміхається).

– Чи розповідали щось старші партнери по «Динамо» про Сергія Реброва, який він у роботі?
– Я особливо не розпитував, а у розташуванні збірної все побачив на власні очі. Загалом, залишився задоволеним і тренуваннями, і матчами, і атмосферою в команді.

– Окрім національної, також на чемпіонати Європи вийшли збірні U19 та U17, а молодіжна – на Олімпійські ігри. Це хороший показник?
– Так, справді, і дуже важливо пробиватися на такі турніри в цей складний для нас час, щоб у світі не забували про Україну та продовжували допомогати відбивати наступ російських агресорів.

– Де вам більше хочеться зіграти – на Євро чи на Олімпіаді?
– І там, і там. Дати турнірів не співпадають, то чому б і ні (посміхається)

– Що можете сказати про суперників на Євро – Бельгія, Словаччину та Румунію?
– Поки особливо нікого не переглядав. Але якщо ці збірні напряму вийшли на Євро, значить апріорі не можуть бути слабкими. Будемо налаштовуватися на кожного суперника та грати.

– І знову до клубних справ. Наступний суперник – «Ворскла». Що можете сказати про суперника?
 – Потужна команда, яка гратиме перед своїми вболівальниками. Але нам потрібно показувати свою гру, перемагати. З усіма командами зараз важко грати, адже «Динамо» – це хороший подразник для всіх. Але нам також потрібні очки, тож будемо налаштовуватися найсерйознішим чином.

– Зазвичай після ігор за збірну матчі в чемпіонаті даються складно. Чи варто чекати «сюрпризів» у грі з «Ворсклою»?
– Вважаю, що це залежить від налаштованості команди. Як налаштуємося, такою й буде гра. Подивимося.