Ворскла – Оболонь 2:0. Україна, 3-й тур. Звіт

Точніше його якість – таке враження, що ми повернулися в буремні «нульові».

З плином часу гра поступово відкрилась. Але знову ж таки, через стан того ж поля та як наслідок велику кількість браку, все зводилось до дальніх ударів та верхових подач. Загалом, значно активніше та небезпечніше на старті поєдинку виглядали саме «пивовари». Зокрема, в основному загроза зі сторони киян надходила після кутових. Також непогано з-за меж карного майданчика пристрілювались Приймак та Суханов. Однак, на місці був Ісенко. Як і у матчі проти «Руху» у минулий вікенд, в «Оболоні» явно прослідковувалась тренерська установка доводити кожну атаку до удару.

А далі, а далі у регіоні знову пролунала повітряна тривога… Чому знову, тому що початок поєдинку і так був відкладений більш ніж на півгодини. На цей ж раз невимушена пауза затягнулась практично на цілу годину.

По суті та за фактом гра поділилась навпіл. Якщо до тривоги, однозначно, краще виглядала «Оболонь», то після підвищила темп вже «Ворскла». Особливо, полтавці включилися відразу після відновлення матчу та відкрили рахунок на екваторі першого тайму. Федорівський чи то через той саме покриття, чи то просто не впорався, але невдало прямо перед собою парирував дальній постріл Скляра, чим і на добиванні успішно скористався Нестеренко. На секунду, на той момент це був вже сьомий (!) пропущений м’яч «пивоварів» у цьому розіграші.

Більше того, буквально в наступній атаці подвоювати перевагу міг Кане, однак малійський вінгер зіграв ну якось занадто прямолінійно та вгатив над поперечиною. Після цього вже «Ворскла» володіла ініціативою та задавала загальний темп, ну а з боку гостей можна було лише згадати багаточисельні та неуспішні спроби розрядити свою гармату від вищезгаданого Суханова.

Другу половину зустрічі колективи розпочали так ж само мляво, як і першу. Столична команда продовжувала гнути свою лінію і шукати щастя за допомогою дальніх ударів. В одному із епізодів добряче приклався Хрипчук, але знову ж таки надійно себе показав страж воріт полтавців. Проте, на щастя для «Оболоні, вже зовсім згодом той ж Суханов зіграв на випередження та розписався у воротах Ісенка. Так і би було, якби арбітр зустрічі (навіть звернувшись за допомогою до системи VAR) не скаcував цей забитий м’яч через фантомну гру рукою.

Емоції у гравців та тренерського штабу киян закипіли, однак конвертувати цю злість у щось конструктивне не вдалось. З точністю навпаки, помилкою суперника скористалась «Ворскла». На цей раз відзначився Кане – у своєму 101-му поєдинку в рамках елітного українського дивізіону.

Звичайно, за незарахований гол дуже прикро, проте, таке враження складалось, що до кінця бився лише Суханов. Конче бракувало «пивоварам» попереду якоїсь оригінальної, а бажано декількох, ідей.

У підсумку, так і закінчили. Команда Сергія Долганського часто протягом гри виглядала гірше, однак двічі грамотно увімкнулась та методично покарала свого опонента. Цього було достатньо – 2:0.

Господарі були ближчими до свого третього голу, ніж кияни – до першого. Свій дебютний м'яч в УПЛ міг оформлювати Островський, але впритул не зумів обіграти Федорівського. Забагато помилялись футболісти «Оболоні» в простих ситуаціях – це факт...

ВОРСКЛА – ОБОЛОНЬ – 2:0
Голи: Нестеренко (24), Кане (69).
Ворскла: Ісенко, Пердута, Гучек, Чорноморець, Крупський, Хрипчук, Скляр (Бацула, 46), Челядін (Корнієнко, 67), Кане (Мякушко, 88), Ковталюк (Ієде, 67), Нестеренко (Островський, 81).
Оболонь: Федорівський, Мединський, Карась, Курко, Дубко, Осман (Груша, 87), Приймак, Мороз, Вітенчук (Черненко, 65), Суханов, Тарануха (Блізніченко, 73).
Попередження: Бацула (47), Корнієнко (77) – Мединський (52).