Кучер: «Хочу почути гімн Ліги чемпіонів вже на тренерському містку»

Олександр Кучер послідовно зумів вивести «Металіст» із Другої ліги в УПЛ, долаючи кожну турнірну сходинку всього за один сезон, а зараз з «Дніпром-1» впевнено лідирує в чемпіонаті України, по ходу сезону обігравши головних конкурентів – Динамо (3:0) та Шахтар (2:1). До вашої уваги - інтерв'ю Кучера виданню «УФ», яке визнало його найкращим тренером року в Україні.

– Олександре Миколайовичу, вас визнали найкращим тренером року в Україні, що для вас це означає?
– Звичайно, мені дуже приємно, я радий такому визнанню. Дякую всім, хто за мене голосував. Це дуже емоційний момент у моїй кар’єрі. Безумовно, це стало несподіванкою для мене, адже я лише перший рік працюю у Прем’єр-лізі.

Користуючись нагодою, хочу подякувати ЗСУ за те, що ми змогли розпочати чемпіонат. Саме завдяки хоробрості та самовідданості наших воїнів я отримав нагороду найкращому тренеру. Також хочу подякувати Євгену Олексійовичу Краснікову, який запросив мене до Дніпра-1, моїй дружині та дітям, які завжди мене підтримують. І, звичайно, команді, яка виконує всі вимоги на футбольному полі, що я їм доношу.

– Розкажіть, як ви проводите відпустку під час зимової паузи?
– Яка у тренера може бути відпустка? Я весь час у роботі. Зараз я перебуваю у Кошице, готуємося до зборів Дніпра-1.

– Дніпро-1 проводитиме збір у Словаччині?
– Спочатку ми зберемося у Словаччині, а потім переїдемо до Туреччини. Там заплановано двотижневий збір. Зі спаринг-партнерами вже ведуться перемовини, їхні імена дізнаємося ближче до початку зборів.

– Давайте поговоримо про вас. Ви послідовно перемагали з Металістом у Другій та Першій лігах, тепер лідируєте з Дніпром-1 в УПЛ. У чому ваш секрет успішності, все-таки, ви молодий тренер?
– Є багато факторів. Насамперед, і в Металісті, і в Дніпрі-1 – хороший колектив. Ми завжди були націлені на перемогу та разом досягаємо результатів. Керівництво, тренерський штаб та футболісти діють як єдине ціле. Без цього я б не зміг досягти успіху.

– У тренерській роботі ви використовуєте авторитарні методи чи демократичні?
– Я, напевно, більше демократичний тренер, але балагану у команді не потерплю. Я постійно спілкуюся з хлопцями, ми можемо пожартувати. Атмосфера в команді хороша, думаю, всі задоволені.

– Ви грали під керівництвом Маркевича та Луческу. У чому між ними різниця?
– Це зовсім різні тренери. Маркевич більш демократичний, м’який, в нього менше фізичних навантажень і більше роботи з м’ячем. Луческу ‒ суворіший, більше приділяє увагу фізичній роботі та тактичним складовим.

– Що ви почерпнули у них у тренувальному процесі?
– Є якісь моменти, які я взяв не лише у Маркевича та Луческу, а й у Шевченка, Фонсеки та турецьких тренерів. У кожного почерпнув трохи корисного і додав своє. Можна сказати, складаю свій оптимальний варіант. Також мені допомагає великий досвід гравця, який я намагаюся передати хлопцям.

– На початку сезону ви перемогли Динамо Луческу з рахунком 3:0. Розмовляли після матчу із Містером, що він вам сказав?
– Ні, ми не розмовляли, просто потиснули руки і подякували один одному за гру.

– Для вас ця перемога була особливою у контексті – учень переграв вчителя?
– Не можу сказати, що особлива. Усі перемоги є важливими для турнірної таблиці. Сезон триває рік і не можна залишатися задоволеним однією перемогою та ловити ейфорію. Пройшла лише половина чемпіонату і поки що рано про щось говорити. Поки що є лише проміжні підсумки. Попереду ще півроку, де нам треба перемагати, а не розповідати – що ось ми перемогли Динамо на чолі з Луческу чи Шахтар. Це так не працює.

– Але успіхи Дніпра-1 неможливо не відзначити. Якби вам перед початком сезону сказали, що команда після першого кола впевнено лідируватиме в УПЛ, повірили б?
– Звичайно, було важко повірити в це, хоча я за своєю натурою оптиміст. Зі свого боку я прикладатиму максимум зусиль, щоб команда перемагала й надалі.

– Ви обіграли Динамо та Шахтар – прямих конкурентів у боротьбі за чемпіонство. Але Красніков та гравці Дніпра-1 кажуть, що завдання стати чемпіонами перед командою не стоїть. Скажіть чесно, з вашими амбіціями ви, напевно, хочете завоювати золото?
– Думаю, кожен тренер та футболіст, виходячи на поле, хоче перемагати. Я не виняток. Я теж хочу перемагати та вигравати титули. Але розумію, що буде дуже складно. В нас є дуже сильні суперники, які теж намагатимуться досягти позитивного результату. Друга частина сезону покаже – здатні ми на щось серйозне чи ні.

– Кого ви бачите головним конкурентом Дніпра-1 у боротьбі за чемпіонство?
– Тяжко когось виділити, бо в Україні є багато хороших команд. Крім Шахтаря та Динамо, я відзначу Зорю та Олександрію. Ці команди добре виглядали у першій частині сезону. Думаю, інтрига у боротьбі за чемпіонство зберігатиметься до останнього туру. Цей чемпіонат України вже неодноразово дивував несподіваними результатами.

– Ви у Шахтарі провели багато років у центрі захисту у зв'язці з Ярославом Ракицьким. Як думаєте, Бондар та Матвієнко гідна заміна парі Кучер – Ракицький?
– Це був яскравий етап у моїй кар'єрі, але футбол не стоїть на місці, постійно розвивається та рухається вперед. Можу лише побажати удачі Бондарю та Матвієнку – щоб вони з кожним матчем додавали. Це гравці збірної України, якій я бажаю лише успіху.

Так, ми не вийшли на чемпіонат світу до Катару, але я думаю, у цієї команди все ще попереду. Упевнений, що збірна України гратиме на наступних чемпіонатах світу та Європи.

– До речі, Ракицький зараз без клубу. Ви не думали запросити ветерана до Дніпра-1?
– Ярослав ‒ дуже хороший гравець, але зараз я не думаю, що буде доречно запрошувати його в Дніпро-1. Думаю, є інші команди, які грають у єврокубках та хочуть його бачити у складі. Він гідний ще пограти у Лізі чемпіонів.

– Але Дніпро-1 також бере участь у єврокубках.
– Думаю, ми не потягнемо запити Ярослава (сміється, – прим. А.П.).

– Давайте про підсумки півріччя. Що у вас вийшло у Дніпрі-1, а що ні?
– Щось вийшло, але завжди хочеться більшого. Насамперед хочеться посилення, щоб на рівних конкурувати з Динамо та Шахтарем. У першому колі було видно, що нам не вистачає кадрів. У деяких іграх у нас було по два-три футболіста на заміну. Потрібна обойма, бо ми виступатимемо і на внутрішній арені, і в єврокубках. У країні йде війна, у нас постійні, тривалі переїзди і одним складом буде тяжко грати.

– Робота у плані зимового посилення вже ведеться у Дніпрі-1?
– Переговори ведуться, але деталі розкривати поки що не буду. Тому що неясно, чи вийде у нас підписати цих гравців чи ні. Нам потрібно посилити три-чотири позиції. Ми розмовляємо і з українцями, і з іноземцями. Дай Боже, вийде їх підписати. Нам обов’язково треба підсилюватись.

– Хтось із гравців покине Дніпро-1 цієї зими?
– Я цього не виключаю, але сказати нічого конкретного поки що не можу.

– Давайте трохи поговоримо про міжнародні виступи Дніпра-1. Що не вийшло у єврокубках, маю на увазі матч кваліфікації Ліги Європи проти АЕКа? То була незібраність, недооцінка суперника чи ще щось?
– Недооцінки суперника точно не було. Для більшості наших футболістів це був перший міжнародний досвід. Це завжди емоції та велике бажання проявити себе, яке десь переборщувало. Частка помилки в міжнародних матчах дуже багато важить, там відразу карають за будь-яку дрібницю.

У першій номінально домашній грі АЕК забивав з напівмоментів, а нам десь не вистачало холоднокровності у завершальній стадії. Другу гру ми програли 0:3. У них залетіло три удари із трьох, а ми завдали 20, але жодного не забили. У таких матчах потрібна холоднокровність, щоб розкривати оборону, якщо суперник закривається.

Після матчів з АЕКом ми поговорили на цю тему, хлопці все зрозуміли і в Лізі конференцій почали грати суворіше та уважніше. Пішли перемоги та з'явилась упевненість у власних силах, а це окрилює гравців.

– Дніпро-1 вже набрався досвіду і доля надала вам другий шанс поквитатися з АЕКом. Як ви відреагували на жеребкування 1/16 Ліги конференцій, де вашій команді знову випали кіпріоти?
– Я розумію, що у хлопців буде велике бажання взяти реванш, як і всі ми. Але зробити це буде непросто, тому що чемпіонат Кіпру буде у розпалі, АЕК на ходу, вони зіграні та перебувають у тонусі. Нам буде важко, тому що ми гратимемо з ними після паузи у чемпіонаті, але ми постараємося зробити все, щоб порадувати наших уболівальників.

– Дніпро-1 може пошуміти у цьому розіграші Ліги конференцій, вистрілити, як темна конячка?
– Обіцяю, що ми для цього докладатимемо максимум зусиль. Але це футбол. Візьмемо, наприклад, фінал чемпіонату світу. Аргентина веде 2:0, Франції взагалі не видно, а потім за десять хвилин все перекинулося з ніг на голову і розвернувся трилер – 2:2. За це ми і любимо футбол, він непередбачуваний. Як виступить Дніпро-1 у плей-офф Ліги конференцій, ніхто не може передбачити.

– Якщо ви згадали Мундіаль, то хто вам сподобався на чемпіонаті світу з гравців, кого б ви хотіли запросити до Дніпра-1?
– Думаю, Мбаппе своєю грою та голами довів, що здатний посилити Дніпро-1. Нам якраз потрібне посилення на цю позицію (сміється, – прим. А.П.).

– Ви пограли із Дніпром-1 у кваліфікації Ліги Європи, на груповому етапі Ліги конференцій. Вже налаштовуєтеся наступного року на Лігу чемпіонів?
– Я ніколи не загадую наперед. Попереду у нас довгий шлях, зіграно лише половину чемпіонату. Яка Ліга чемпіонів? Нам ще грати і грати. Говорити зараз про Лігу чемпіонів зарано. Дуже зарано.

Зрозуміло, що в мене та у футболістів є бажання виступати у Лізі чемпіонів. Ми будемо працювати для досягнення мети. Але це футбол і всі мають адекватно оцінювати реальність – попереду ще друге коло, боротьба вся попереду.

– Хто із гравців для вас став відкриттям за підсумками першого півріччя у Дніпрі-1?
– Дуже непогано себе проявив Валентин Рубчинський. Це, мабуть, найбільше відкриття для мене. Рубчинський – молодий хлопець, але дуже добре вписався у гру Дніпра-1. Він мобільний, з гарним дриблінгом та баченням поля. Ми його почали поступово вводити до складу, а зараз він уже є основним гравцем Дніпра-1.

Звичайно, йому ще важко, функціонально він не повністю готовий, щоб грати у такому графіку – через два дні на третій. Але я впевнений, що він ще додаватиме. Це гравець для збірної України.

Також мене дуже порадував Руслан Бабенко. Він тільки прийшов у команду і одразу застовпив за собою місце в основі.

– Із відкриттями розібралися. Давайте тепер поговоримо про лідерів Дніпра-1. Артем Довбик показав приголомшливий прогрес цього сезону і справедливо лідирує у гонці бомбардирів УПЛ, вигравши титул найкращого бомбардира групового турніру Ліги конференцій. У чому його секрет?
– Артем дуже працездатний хлопець і завжди хоче вдосконалюватись. Він постійно додатково займається у тренажерному залі, залишається після командних тренувань та працює над ударами. Довбик ще не досяг своєї межі. Він обов’язково додаватиме і вдосконалюватиметься. Якщо він не зупиниться, то, гадаю, він засяє не лише у Дніпрі-1 та Україні, а й у європейському топ-чемпіонаті.

– Навколо Довбика постійно ходять трансферні чутки. Він залишиться у Дніпрі-1 на другу частину сезону чи може перейти кудись узимку?
– Поки що він з нами. Думаю, до літа він точно залишиться у Дніпрі-1, але це залежатиме від президента клубу та самого Артема. Наскільки я знаю, зараз по ньому немає конкретних пропозицій. Але повторюся, рішення щодо Довбика прийматиму не я, а керівництво і футболіст, виходячи від пропозицій.

– Що говорить Довбик щодо свого майбутнього?
– Як і всі футболісти, він, звичайно ж, хоче спробувати свої сили у найсильніших європейських чемпіонатах.

– Який, на вашу думку, топ-чемпіонат підійде Довбику за стилем гри?
– Він класний нападник із гарним ударом та швидкістю. Думаю, йому підійде Серія А та Бундесліга, можливо, навіть АПЛ.

– Поставлю трохи хайпове питання. У Дніпрі-1 відкрився Довбик, у Шахтарі – Мудрик. Хоч вони грають на різних позиціях, але хто з них крутіший?
– Ви правильно сказали, що вони різні гравці, тож важко судити. Вони обидва класні футболісти, які поодинці здатні вирішити результат матчу.

– Ви б знайшли місце для Мудрика у складі Дніпра-1?
– Ну, а чому ні? Звісно, знайшли б. Для нього знайдуть місце у складі багато грандів європейського футболу. Дніпро-1 не є винятком.

– Мудрик близький до переходу в Арсенал. Чи він уже готовий гравець для основи «канонірів»?
– Все залежатиме лише від нього, наскільки швидко йому вдасться адаптуватись. Мудрик дуже добре виглядав у Лізі чемпіонів, але багато залежить від того, як проти нього грають суперники.

У чемпіонаті України команди закриваються, тому йому важче, а коли є простір, то він проявляє свої найкращі якості. Мудрик має феноменальну швидкість, дриблінг, і він дуже різкий.

– Дніпро-1 ‒ одна з небагатьох команд УПЛ, де чимало легіонерів. Як їх вдалося залучити до команди під час війни?
– Цими питаннями займався Євген Олексійович Красніков. Він їх переконував, усе пояснював і виконав на відмінно свою роботу.

– Знаю, що деякі легіонери (Домінго Бланко, Фарес Балулі, Яніс Амаш та Габріел Бусанелло, – прим. А.П.) відмовлялися їхати на матчі УПЛ далі Ужгорода. Чи не вносить це дисбаланс у колектив?
– Команда з розумінням поставилася до їх рішення. Усі розуміють, що були тривожні моменти. Тоді були сильні обстріли і, звісно, вони читають новини та знають, що відбувається у нашій країні. Тож вони побоялися поїхати на деякі матчі. Як буде у другому колі, не можу сказати. Ми з ними розмовлятимемо і ухвалимо найкраще рішення, яке всіх влаштує.

– Макс Валеф отримав багато критики за матч із АЕКом, але провів класну гру з Динамо. Як оціните виступи голкіпера загалом?
– Валеф – хороший воротар і гідно виступає за Дніпро-1. Може, йому трохи не вистачає зросту, але не думаю, що це велика проблема. Він добре грає ногами і був найкращим не лише з Динамо, а допоміг нам у багатьох матчах. Я ним задоволений. Я дивився статистику, і Валеф – один із найкращих воротарів за підсумками півріччя в Україні.

Щодо матчу з АЕКом, то всі ми ‒ люди, і нам властиво помилятися. Там він помилився, а в інших матчах врятував. Воротар – дуже непроста позиція, на якій потрібна впевненість. Ми підтримали Валефа після того матчу і ніхто його не смикав.

– Що не так із Балулі, який був лідером Металіста, але пропав у Дніпрі-1?
– Він не пройшов збори із Дніпром-1, приїхав на початку чемпіонату і був не готовий, бо багато пропустив. Балулі не тренувався великий період часу і просто не встиг набрати форму та влитися у команду.

– Наскільки я знаю, у нього проблеми із зайвою вагою.
– Звичайно. Він довго не тренувався, до того ж, схильний до повноти. Тож йому не просто скинути зайву вагу.

– Ви на нього розраховуєте, він залишиться в команді на друге коло?
– Будемо з ним розмовляти. Подивимося, що буде взимку.

– Давайте згадаємо ваш перехід із Металіста до Дніпра-1. Розкажіть, як виник такий варіант?
– Мені зателефонував Євген Красніков та сказав, що є варіант продовжити роботу у Дніпрі-1.

– У вас були сумніви щодо цього, чи довго ухвалювали рішення?
– Не скажу, що довго, але час подумати був. У результаті я зважив усі «за» та «проти» і вирішив спробувати новий виклик у кар’єрі. Дніпро-1 привабив мене своїм амбітним проектом.

– З вами з Металіста до Дніпра-1 перейшла ціла плеяда гравців, а були такі, що відмовлялися?
– Таких не було. Звісно, ми залишали Металіст з тягарем на серці, тому що в команді було зроблено дуже великий обсяг роботи – ми вийшли з Другої ліги до УПЛ. Я не міг усіх забрати із собою, бо у Дніпрі-1 вже була група гравців. Ми точково посилили позиції.

На ці збори ми також візьмемо із собою хлопців із Металіста – Євгена Підлепенця, В'ячеслава Танковського та ще кількох футболістів. Будемо їх переглядати. Якщо вони підійдуть, то залишимо їх у команді.

– Минулого сезону перед Металістом також ставилися великі завдання, аж до виходу в єврокубки, але війна все змінила. Зараз кажуть, що Ярославський охолонув до футболу. Що ви думаєте про це?
– Я не зв'язувався з Олександром Владиленовичем [Ярославським], тож нічого не можу сказати з цього приводу. Одне можу сказати точно – він дуже багато зробив для харківського футболу, і те, що Металіст зараз існує, вже радує.

– Назвіть найкращий матч Дніпра-1 під вашим керівництвом.
– Найкращий матч Дніпра-1 під моїм керівництвом, сподіваюся, буде у майбутньому. А найгірший матч оберете самі.

– Яка у вас мета та мрія у тренерській кар'єрі, чого ви хочете досягти?
– Я хочу лише перемагати та завойовувати з командою трофеї. І, звичайно, хочу почути гімн Ліги чемпіонів вже на тренерському містку.

– І, насамкінець, новорічне привітання від Олександра Кучера.
– Хочу привітати всіх з Різдвом та наступаючими Новорічними святами. Бажаю, щоб доблесні ЗСУ якнайшвидше вигнали окупантів із нашої землі, повернули всі наші території та в Україні настав мир. Бажаю всім здоров'я, щастя та радості.