Шаран: «Хочеться бачити іншу «Олександрію» – бійцівську команду, яка віддається на кожному клаптику поля»

Головний тренер «Олександрії» Володимир Шаран в етері УПЛ ТБ прокоментував поразку від «Лівого Берега» (0:1) у матчі-відповіді за право виступати в Прем’єр-лізі у сезоні 2026/27 і виліт у Першу лігу.

– Тільки що в роздягальні я видихнув. Я сказав усе що я думав, і повторювати, звичайно, в ефірі це не буду, бо це буде неправильно. Але «Лівий берег», на мою думку, більше заслуговував на місце в УПЛ.

– Зі старту певний мандраж відчувався у ваших футболістів, хоча в першій грі 1:1, ще нічого не вирішено. Але цей мандраж десь завадив вашим підопічним на старті?
– Звичайно, я був здивований, тому що ми налаштовували хлопців на спокійну гру, щоб вони грали, бо якщо буде якась скутість, вони не зможуть проявити свої найкращі якості, будуть переживання, хвилювання – це не буде футбол.

Ми розуміли прекрасно, за рахунок чого ми можемо правильно зіграти проти «Лівого Берега». Але я здивувався, коли побачив такий брак, особливо в тих гравців, від яких я навіть не очікував такого. Для мене це було дуже-дуже дивно.

Я думав, що заспокоїлися – і потім усе буде нормально. Дійсно, після 20-ї хвилини ми побачили, що ми спокійно, нормально граємо, але, знов-таки, брак був дуже великий.

У другому таймі ми намагалися переломити хід матчу. Чесно кажучи, були хороші нагоди і в першому таймі, і в другому. Але розумієте, майстерності не настільки вистачає – нашим легіонерам в основному, бо в атакувальній ланці в нас переважно легіонери – для того, щоб вирішити хід матчу. Ви бачили, у Мауру скільки моментів було, у Папа, у Цари.

– Часто простежував такий момент протягом сезону, що у вас легіонери здебільшого з’являються з тейпами на ногах. Це наслідок фізичних навантажень, дуже складного сезону? І сьогодні 90 хвилин не всі ваші хлопці могли витримати. Беїратче виходив, я так розумію, вимушено на поле, бо він не готовий був з перших хвилині зіграти, Боля не вистачило на 90 хвилин. Але взагалі майже півкоманди змінювали позиції протягом матчу.
– Мені одна людина сказала в Олександрії, що за два місяці можна навчити бігати футболістів. Це було «приємно» чути від цієї людини. Але все одно, якби ми давали ще більше навантаження – тоді б ми загубили ще 5-6 гравців, це точно.

Ще раз говорю: фундамент закладається взимку в основному, і десь гравці не витримували. Але не можу сказати, що сьогодні ми фізично поступалися. Так, моментами, періодами були такі епізоди, але сказати, що ми поступалися фізично, я не можу.

– Моментами, епізодами я особисто бачив для себе, що це ваша команда, але не така, як я собі бачу, наприклад, чи вболівальники, хто знає вашу роботу. Як ви вважаєте, це сьогодні була ваша команда, чи не зовсім?
– Ні, я не можу сказати, що це була наша команда, тому що ми бачимо іншу команду. Мені би хотілося більше бачити бійцівських якостей у гравців. Хоча сьогодні – я їм сказав це в роздягальні тільки що – я вперше побачив, що це дійсно команда.

Маю на увазі, перед грою, коли вони увімкнули таку класну пісню, там зробили – про цей матч насамперед, може, потім ви послухаєте. І тоді я побачив, як просто всі легіонери, всі українці… Чесно кажучи, в мене аж мурашки по шкірі пішли. В тому плані, що дійсно я побачив команду. Я такий був спокійний, думаю: «Ну все, зараз ми побачимо колектив».

Але все одно хочеться бачити іншу «Олександрію» – щоб була бійцівська команда, яка віддається на кожному клаптику поля, щоб я не чув від уболівальників: «Ви вже… » – знаєте, що вони кричать. Хотілось би чути, щоб кричали: «Молодці!», навіть коли є поразки. От таку команду хочеться будувати.