Ковалець: «На даному етапі для «Динамо важливіший чемпіонат України»

Виступи київського «Динамо» у сезоні-2024/25 викликають подвійні враження: якщо на національному рівні команда виглядає гідно, то на євроарені – гірше нікуди.

У поєдинках другого та третього квіліфікаційного раунду Ліги чемпіонів з сербським «Партизаном» та шотландським «Глазго Рейнджерс» динамівці виглядали переконливіше за суперників, а от у плей-офф цього ж розіграшу з австрійським «Зальцбургом» шальки терезів були явно не на їхню користь. А про матчі основного раунду Ліги Європи, куди столична команда перейшла після невдачі у стиковому двобої з австрійцями, годі й говорити: в усіх чотирьох турах «Динамо» зазнало поразок. Причому, не забивши жодного м’яча, а пропустивши аж десять. Остання з цих поразок, від угорського «Ференцвароша» 0:4, викликала хвилю критики у футбольних колах України. Адже будапештський клуб попри його значимість у себе на Батьківщині до розряду грандів європейського рівня аж ніяк не віднесеш.

Думками про поєдинок «Динамо» із угорцями та про прийдешній матч з житомирським «Поліссям» поділився екс-гравець київської команди, а нині головний тренер «Поділля» Сергій Ковалець.

– Щодо цього хотів би назвати чотири фактори, – каже він. – Коли ми говоримо про те, що у нас слабкий чемпіонат і ми у єврокубках програємо, то «Ференцварош» про подібні речі щодо чемпіонату Угорщини не заявляє. А от про наш угорці говорили, що він сильніший. Навіть під час війни. Це перший фактор. Другий фактор – інтерв’ю Бражка, який напередодні матчу з «Ференцварошем» сказав, що в ньому буде багато боротьби. На мій погляд, треба було б ще додати: боротьби, яку потрібно вигравати. Тому що знову, на жаль, нам забили м’ячі з підбору, де можна було блокувати удари. Той же Бражко у момент першого взяття воріт міг би спробувати зіграти у підкаті. Третій фактор – специфіка обговорення гри. Це не критика, а конструктив. Завжди ж бо можна знайти хороші моменти, щоб у тій чи іншій грі досягати позитивного результату. А четвертий фактор пов’язаний з моїми міркуваннями щодо цієї гри з угорською командою. Я вже говорив, що після вилучення Дубінчака «Динамо» грало досить непогано, і ще у першому таймі могло забивати м’ячі. А от щодо другого, то я розумів, що у такій ситуації все мала вирішувати тренерська робота після перерви. Адже наставник «Ференцвароша» Паскаль Янсен бачив і розумів особливості гри після того, як його команда отримала чисельну перевагу. Угорські футболісти думали, що «Динамо» зараз буде програвати і не стане виходити у контратаки. Тож головний тренер «Ференцвароша» у першій половині поєдинку впливати на ті дії, які були у його підопічних, не міг. А була деяка розслабленість. У перерві ж, як я і казав, досить важливо, як спрацюють тренери. І ми бачили, як Янсен, котрий має досвід роботи помічником керманича «Фейєноорда» Арне Слота, що працює нині у «Ліверпулі», прийме рішення у такій ситуації. Разом з тим у Олександра Шовковського і його тренерського штабу європейського досвіду взагалі немає. Плюс вже згадане вилучення. Під час перерви у матчі потрібно було зробити акцент на тому, що якщо «Ференцварош» у першому таймі грав не так щільно, то у другому такого від нього не слід чекати. І як наслідок, угорці почали грати надійніше, відбирати м’яч. На жаль, динамівці стали помилятися і, як сказав Шовковський, після другого м’яча вони «посипались».

– Чим пояснили б невдалий старт «Динамо» у Лізі Європи?
– Можна говорити про різні фактори – і про війну, і про логістику. Але думаю, що все ж таки варто враховувати те, про що я говорив – досвід тренерського штабу. Маю на увазі самостійну роботу. Щодо європейських баталій, то його зовсім не було. Адже чемпіонат України та національний Кубок – це одне, а Ліга чемпіонів чи Ліга Європи – зовсім інше. У матчах клубного турніру континенту зовсім інша інтенсивність, інша налаштованість, інші суперники. Зрозуміло, що задля того, аби виглядати у Європі достойно, тренерському штабу необхідно набиратись досвіду.

Та як би там не було, а на даному етапі для «Динамо» важливий чемпіонат України.

– Варто було опинитися поза грою досвідченому ветерану Андрію Ярмоленку, як виявилось, що справжнього ватажка і лідера, який міг би повести за собою партнерів по команді, «Динамо» нині явно бракує. Як гадаєте, у цьому також можна вбачати проблему?
– Ви правильно сказали: Ярмоленко – досвідчений гравець, і він міг би внести солідність і спокій в організацію гри команди. Проте він травмований і лідерські функції мають на себе брати інші футболісти. По розмовам багато собі дозволяють і Шапаренко, і Бражко. Варто лише арбітру свиснути, як вони починають апелювати до нього з тієї чи іншої причини. А потрібно грати у футбол, відбирати м’ячі, боротись. У цьому плані пригадується період моєї кар’єри футболіста: у «Динамо» часів Валерія Лобановського подібного ніколи не було б. Варто було гравцеві щось сказати арбітру, як він після цього не грав би.

– У нинішньому «Динамо» останнім часом відбувається поступове омолодження – зокрема, у лінії захисту. Як вважаєте, що більше всього позначається на єврокубкових виступах – нестача досвіду, відсутність концентрації чи байдужість щодо результату?
– Знаєте, вболівальник вибачить все, крім байдужості. Молоді футболісти «Динамо» ніби стараються, проте одного лише старання мало. Потрібні досвід, майстерність та вміння зіграти через «не можу». Плюс дуже важливі командні дії. Хочу сказати, що усім тим, кому не байдужа доля «Динамо» та українського футболу, хотілося б, аби було менше розмов та публікацій про того чи іншого молодого футболіста. Кожному з них треба грати, треба старатися і максимально віддаватись на футбольному полі. Тим більше під час війни. Так, достатньої майстерності і досвіду може не бути, адже він лише набирається, проте старання і віддача повинні бути понад усе. Втім, це стосується не тільки динамівської молоді, а усіх без винятку гравців. І представників тренерського штабу. Потрібно працювати і спокійно реагувати на слова критики, яка є заслуженою. Адже у будь-якій критиці є конструктив, і з цього команді варто взяти усе те, що потрібно. А ображатись немає змісту, адже все потрібно показувати на футбольному полі. І так показувати, аби ніякій критиці не було місця. Разом з тим хотів би зазначити ось що. Як на мене, бігти за трьома зайцями «Динамо» дуже важко. Тому потрібно визначитись щодо пріоритетів. Мені здається, що чемпіонат України важливіший.

– Якраз і хотілося б перейти до справ на внутрішній арені, де у неділю на «Динамо» чекає важлива гра з житомирським «Поліссям». Як гадаєте, як налаштовуватиме Олександр Шовковський підопічних на цей поєдинок? Чи передбачається ротація?
– Пригадуєте матч із «Гоффенгаймом», коли була велика ротація? Він відбувався до українського класико – поєдинку динамівців із «Шахтарем». Зрозуміло, що Шовковський тоді більше думав про гру з гірниками, роблячи ставку саме на неї. Але і у тому матчі до вилучення з поля Криськіва домінував «Шахтар». Зараз у «Полісся» є шанси відібрати бали у «Динамо». Чому? По-перше, у Житомирі хороша команда, по-друге, на відміну від динамівців вона тиждень готувалася до цього матчу, а у-третіх, психологічний стан футболістів «Динамо» нині може бути не найкращим. І наостанок я порадив би тренерам і гравцям поменше читати те, про що пишуть у ЗМІ. Не тільки тоді, коли ти програєш, а й після переможних матчів. Це дуже важливо. Адже публікації у пресі – будь то якісь аванси чи дифірамби футболістам позначаються вкрай негативно. Взяти хоча б юного Михавко. Видно, що він хороший гравець і дай Боже, щоб у нього із зростанням майстерності все вийшло гаразд. Але зараз на нього чиниться великий психологічний тиск. Про нього багато пишуть, тож чи зможе цей молодий хлопець з усім цим впоратись? Впевнений, що і агенти багато пишуть. Коли ми читаємо, що Михавко або той же Шапаренко кудись переходять, то розуміємо, що йде інформаційний вкид. Такі речі збивають гравців, а тренерам важко ними керувати.