Шершун: «Тренировки Кварцяного немного необычны»

Захисник луцької «Волині» – про причини поразки від запорізького «Металурга», своє становище в команді та прийдешні ігри проти колишніх одноклубників із «Кривбасу».

– Богдане, скажіть, що стало причиною доволі несподіваної поразки «Волині» в матчі із запорізьким «Металургом»?
– Пенальті на першій хвилині! Цей одинадцятиметровий на самісінькому початку зустрічі психологічно зламав нас. Тяжко було налаштуватися на гру, коли перша ж атака на наші ворота закінчилася пенальті. До того ж, ще й усунення гравця у середині першого тайму. Одне за іншим… Тому говорити, що ми недооцінили суперника, не можна.

– Кварцяний замінив вас на 40-й хвилині. Що стало причиною такої ранньої ротації?
– Головний тренер замінив мене під завісу першого тайму, бо команда потребувала перегрупування після вилучення Симініна. На поле потрібно було випускати правого оборонця, що Віталій Володимирович і зробив, замінивши мене на Парцванію. Тому саме необхідність тактичної перебудови й зумовила мою ранню заміну.

– Ваша команда пропустила на початку зустрічі, та мала вдосталь часу відігратися, але цього зробити так і не зуміла. Виходить, що теперішня «Волинь» слабовільна й не здатна продемонструвати характер?
– Просто потрібно психологічно налаштовуватися правильно. Гра триває 90 хвилин, і боротися за результат потрібно до кінця. Ось і в цьому матчі у нас був теж час відігратися, але психологічно ми були до цього не готові. Але будемо це змінювати й над цим працювати.

– Отож, після невтішної поразки, який все ж настрій усередині команди?
– Звичайно, після подібних поразок доводиться дуже тяжко в психологічному плані, але тренер робить усе, щоби команда піднялася духом і нормально готувалася до подальших матчів. Це лише старт сезону, попереду ще багато зустрічей. Будуть ще й перемоги, й поразки, тому потрібно швидко забути про цю невдачу в Запоріжжі, зібратися із силами й готуватися до наступних ігор.

– Як триває підготовка до гри з «Дніпром»?
– Готуємося до гри з «Дніпром» так, як і до інших матчів, нічого особливого. Учора було одне тренування, сьогодні – два, тобто готуємося в звичному для нас режимі. Та й тренування такі ж, як і тиждень-два тому.

– Ви вже звикли до Луцька, до «Волині», зрештою, до Кварцяного?
– Уже звик тут грати. Стосовно методики тренування Віталія Володимировича, то тут трішки незвично. За великим рахунком, у кожного тренера свій підхід до тренувального процесу, до якого гравцям слід звикати й підлаштовуватися. Приміром, я вже втягнувся в таку роботу. У Кварцяного навантаження на тренуваннях чималенькі, тому спершу було трохи тяжко. Проте я й до переходу до «Волині» був знайомий з такою методикою: торік, коли він упродовж місяця тренував «Кривбас».

– Стосовно оголошення про набір футболістів на сайті «Волині»: чи команда вже знайшла собі «бажаючих продовжити кар’єру в прем’єр-лізі»?
– Ви ж розумієте, що це все несерйозно.

– Можливо, Віталій Кварцяний хоче таким чином вас мотивувати?
– Так, думаю, що саме так і є.

– Чи підтримуєте контакти з колишніми колегами по вже зниклому «Кривбасу»?
– Звичайно. Ось із Самодіним дуже довго товаришую. Ми з ним разом чотири клуби пройшли: «ЦСКА» (Москва), «Дніпро», «Арсенал» і «Кривбас».

– Календар вам поки не давав можливість зіграти проти колишніх одноклубників із «Кривбасу», але все ще попереду. Яке у вас відчуття перед такими іграми?
– Розумієте, перед такими матчами все одно буде якесь особливе відчуття. Гра проти колишніх одноклубників завжди різниться від інших. Тому ігри проти тих клубів, у яких зараз виступають колишні гравці «Кривбасу», для мене будуть певною мірою особливими, не такими, як решта. Що не кажи, а настрій буде інакшим.