Гендиректор «Зорі»: «Ми не так відстаємо, щоб не боротися. Завдання – єврокубки»

Луганська Зоря вирушила на зимову паузу на восьмому місці в українській Прем’єр-Лізі. Взимку команда підсилилася Володимиром Білоцерковцем та Деяном Попарою. Керівництво, в ході прес-конференції наголосило, що команда мусить виправити турнірне становище та повернути собі статус представника України в єврокубках.

Після прес-конференції генеральний директор клубу Ігор Гузь дав ексклюзивне інтерв’ю сайту «Український футбол», у якому розповів про:

– Кадрову політику Зорі;
– Завдання команди на весняну частину чемпіонату;
– Новий сайт клубу;
– Де гратиме Зоря найближчим часом

«У НАС ІЗ ДИНАМО ТЕПЛІ ВЗАЄМИНИ»

– Ігорю Вікторовичу, зима раптово повернулася до України тиждень тому, що спричиняє потенційні форс-мажори у проведенні матчів. Наскільки ви хвилюєтесь через це?
– Слухайте, ну це проблема для всіх клубів. Сніг, мороз… Ти сніг прибираєш, а він все одно йде. Проблеми є, звичайно. По-перше, підігрів поля мають не всі. А по-друге, з енергетикою у нашій країні зараз все досить погано. І щоб здійснювати опалення стадіонів, клубам бракує енергетичної потужності. Нам трохи простіше в якому плані: ми переходимо на штучне поле і працюємо там.

– Навесні ви продовжите грати на стадіоні Динамо у Києві?
– Так, звичайно.

– І в перспективі теж там?
– Так. У нас теплі, партнерські взаємини з футбольним клубом Динамо, тому ми вдячні їм, що можемо грати на цьому стадіоні.

– Яке завдання стоїть перед командою на весняну частину?
– Ми завжди ставимо завдання боротися за зону єврокубків. Це наша першочергова задача. Минулого сезону ми провалилися дуже серйозно, але на те були причини, як об’єктивні, так і суб’єктивні. Ми зробили висновки і вже зараз ми посідаємо місце вище.

Поступово хотілося б повернутися на ті лідерські позиції, на яких ми перебували в останні 5-6 років в українському футболі. Я думаю, все вийде, просто треба працювати. Ми не так відстаємо, що не можемо боротися. Все залежить лише від нас. Тому задача – потрапити до зони єврокубків.

«ВЗЯВШИ ПОПАРУ ТА БІЛОЦЕРКОВЦЯ, МИ ЗАКРИЛИ ВІДРАЗУ КІЛЬКА ПОЗИЦІЙ»

– По кадрах: взимку вашу команду поповнило двоє нових футболістів. Чи могло їх бути більше?
– Дивіться: як відбувається трансферна політика у клубів. Одні беруть багато гравців і водночас прибирають багато. Інші намагаються точково підсилюватися. У нас була задача точково зміцнити певні позиції і взяти гравців, які зі старту будуть нам допомагати. Не в довгостроковій перспективі, а одразу, щоб людина прийшла та одразу підсилила нас у якійсь проблемній зоні. Або стала гравцем основного складу.

Тому ми не робили багато трансферів. Краще ми маленькими кроками вибудовуємо команду.

– Тобто, Зоря стабілізує склад?
– Зараз багато гравців мають з нами контракти на 4-5 років. Будівництво команди – це не один рік. Звичайно, можна зробити команду і за рік, але це дуже важко і потребує великих фінансових вкладень. І зовсім не факт, що це спрацює.

Ми подивилися на нашу кадрову ситуацію. Зрозуміли, що маємо досить непоганий кістяк. Зважили усі «за» та «проти» – і зрозуміли, що нам потрібна не велика кількість трансферів, а просто треба підсилити певні позиції. Таким чином, ми зміцнили опорну зону і це дало можливість на одразу ж покращити кілька опцій.

– Яких саме?
– У нас є футболісти-універсали: ті ж таки Попара, Башич або ж Дришлюк. Вони можуть зіграти як в опорній зоні, так і в захисті. Тому, взяв одного Попару, ми одразу закрили проблеми в обороні та покращили центр поля.

Взявши Білоцерковця, ми закрили одразу опцію крайнього правого захисника, а заодно і крайнього нападника, як правого, так і лівого. І вони одразу увійшли в ігровий тонус. Такий підхід переконує нас у тому, що ми рухаємося у правильному напрямку. Наша мета – покращити гру команди.

Є такі клуби, які дозволяють собі 10 людей придбати і 10 людей продати. І так кожні півроку. Ми рухаємося трохи іншим напрямком.

– У турнірній таблиці ви посідаєте восьме місце і маєте у запасі ще незіграний матч із Інгульцем…
– Ми цю гру поки програємо, на жаль…

«СУДДІВСТВО? ЗАВЖДИ ХОЧЕТЬСЯ КРАЩОГО»

– УПЛ оголосила, що матчі тепер транслюватиме ще й MEGOGO. Як ви до цього ставитесь?
– Супер, це ж розвиток. Чим більше охоплення аудиторії, тим краще для футбольних клубів. Не усі вболівальники можуть на ОТТ-платформах знайти, де дивитися футбол. Особливо, вболівальники у поважному віці. Я з цим зіштовхувався. Вони приходять та скаржаться. MEGOGO – це більше зрозуміла платформа, хоча б для людей, які не дуже дружать із сучасними технологіями. Хай буде у нас MEGOGO, хай буде у нас Setanta, це тільки плюс для вболівальників.

– В осінній частині чемпіонату багато клубів української Прем'єр-ліги висловлювали невдоволення роботою арбітрів. У вас є претензії до рефері?
– Це болюча тема для усіх клубів. Ми не те, щоб критикуємо арбітраж, а хочемо, щоб він був кращим. Уявіть собі: команда готується до матчу тиждень, багато роботи на тренуваннях, президенти вкладають гроші в розвиток. І тут приходить якийсь хлопець або дівчина і своїм рішенням всю працю та зусилля, які команда вклала, множать на нуль. Ясна річ, тут без емоцій не обійдеться. Сподіваюся, наш комітет арбітрів своїми реформами виправить цю ситуацію та організує гідне суддівство. За великим рахунком, у всіх матчах є проблеми із суддівством, це нормально. Навіть на чемпіонатах світу або у єврокубках теж є такі моменти. Просто завжди хочеться кращого, хочеться справедливості.

Головне, щоб якщо навіть помилки в діях арбітра виникають, то не зі злими намірами, а суто людський фактор. Але коли така помилка виникає, то всі ж починають апелювати не до людського фактору, а шукати якесь підводне каміння. Не знаю, наскільки це підходить нашому футболу у поточних реаліях. Ми намагаємося із суддями не вступати в якусь полеміку.

У нас є можливість зустрітися із тією ж Катериною Монзуль та поспілкуватися.

Чому ще це болюче питання: клуби платять суддям зарплату. Клуби – працедавці для суддів. Абстрагуючись від футболу: ви берете на роботу будівельника, який має зробити вам ремонт. Він зробив його погано, ви йому заплатите чи ні?

– Звичайно, ні.
– Ви будете незадоволені. Так само і судді. Їх найняли на роботу клуби. Вони мають відчувати цю відповідальність. Якщо вони будуть усвідомлювати, що вони найняті на роботу співробітники, тоді буде інше ставлення до роботи. Їм же не Федерація платить зарплату, а клуби. Якщо вони будуть відчувати, що вони найголовніші на поле, тоді буде біда. Але це вже буде проблема Української асоціації футболу.

– Зоря нещодавно презентувала новий сайт. Красивий, зручний, все як треба. Чи означає це, що ви збільшите штат свого медіа-департаменту?
– Ми – скромний клуб за своїм бюджетом та можливостями. Скромний, але амбіційний. Намагаємося мінімальним людським ресурсом вирішувати проблеми, які виникають. Якщо ж ми побачимо, що десь чогось бракує, то будемо шукати рішення. Наприклад, зараз ми хочемо взяти фотографа та відеографа. Ясна річ, що тоді ми розширимо штат.

Справа ще і в тому, що під час війни ми втратили багато співробітників клубу. Пішов із Зорі прес-аташе, пішли рекламні менеджери, люди, які підтримували сайт. А знайти нових – потрібен час. Щоб людина прийшла, притерлася до колективу. А то прийшла людина на 1-2 дні і пішла. Таке для нас нецікаво.