Ван Леувен: «Із першого дня в «Металісті 1925» я посміхаюсь, подобається працювати з командою»

Головний тренер «Металіста 1925» Патрік ван Леувен оцінив виступ своєї команди, розповів про план підготовки до другої частини сезону, очікування від матчів у «Чемпіонській» групі та порадив юним футболістам, що робити аби досягти успіхів у футболі:

– Як оціните півріччя своєї команди з точки зору першочергових завдань, очікувань і наявного результату?
– Варто говорити про три місяці, які я працюю в «Металісті 1925». Я задоволений, я прийшов сюди з гарним настроєм, бо отримав можливість знову працювати після періоду без команди. З першого дня в «Металісті 1925» я посміхаюсь та мені подобається кожен день, коли я працюю з командою. Результати були різними, різні матчі. Я задоволений тим, як працювала команда, як вони працювали до кінця, щоб набирати очки, які знадобляться нам для гри у другій частині сезону. Нам вдалося набрати таку кількість балів, щоб потрапити до «Чемпіонської» групи. Я вважаю, що ми мали набрати ще більше балів, оскільки було кілька матчів, коли ми втрачали результат на останніх хвилинах. Так не має бути. Це може бути через те, що тренерський штаб та футболісти лише познайомилися та розпочали працювати на результат, вибудовуючи стиль гри. Для цього потрібно більше часу. Але до кінця ми набирали більше балів та я завжди був задоволений.

– В яких ігрових компонентах задоволені грою команди?
– Усі команди з якими ми зустрічалися, вони хотіли грати в футбол. І це найголовніше в цьому чемпіонаті для нашого стиля, що вони також хочуть грати, не просто закрившись у захисті, а намагаються грати вперед. У матчах з різними командами ми досягали різних результатів та різних успіхів. Хочу сказати, що кожна команда проти якої ми грали, діяла так, що ми мали демонструвати 100% своїх можливостей.

– Як розпланували роботу в міжсезоння?
– Коли я прийшов у «Металіст 1925», команда вже працювала кілька місяців. І з першого дня ми говорили, що будемо виконувати наші тренування. Тому нам доводилося грати матчі та готувати команду так, як ми хочемо та подивимося, де в команди виникають проблеми. З цієї миті ми розпочали працю. Футболісти стали розуміти, де їм потрібно додавати. І в підсумку нам все вдалося. Після останнього матчу ми ще тренувалися до 5 грудня. Далі спільна вечеря і в цьому році все. У команди буде місячна відпустка. Ми плануємо з 7-го січня відновлювати тренування, перед цим у гравців будуть медичні огляди, тестування. Сподіваюсь, що всі гравці будуть здоровими та ми зможемо повноцінно розпочати підготовку. Щодо зимових турнірів ще не маю відповідей. Наша мрія – це щоб вдалося організувати щось закордоном. Але наразі не складається. Тому плануємо зараз підготовку в Україні. Якщо вдасться таки організувати закордонні збори, то це позитивно позначиться на всій команді. У зимовий період складно готуватися в Україні, потрібно бути там, де світить сонце. Іспанія – це ідеальні умови. Ця країна дуже підходить для тренувальних зборів.

– З ким із гравців уже припинили співпрацю, а з ким, можливо, вже пролонгували угоди?
– Ні, наразі ми не обговорювали це з керівництвом клубу. Це вже будемо спокійно робити, коли команда піде у відпустку. Будемо аналізувати наші матчі, нашу команду й вирішувати, як бути далі.

– Чи задовільні умови для навчально-тренувальної роботи в вашому клубі? Чи задоволені основним ігровим полем?
– Було кілька змін з того часу, як я прийшов. Поле мені завжди подобалося, воно зелене, воно хороше. Футболістам приємно на цьому полі тренуватися. Клуб давав можливість додати, радилися, як умови зробити кращими, що потрібно змінити в роздягальні, в тренажерній залі. Зараз у нас є ресторан для харчування, приміщення для роботи медичного відділу. Це все кроки вперед, які допоможуть клубу, футболісти стануть ще кращими та професіональними. Стадіон, де ми проводимо наші домашні матчі, «Лівий берег»– мені подобається. Одного разу ми грали на стадіоні «Динамо» імені Лобановського, там також якісне поле. На виїзних матчах ти не знаєш, що буде. Найнеприємніше поле було в нашій останній грі проти «Полтави», бо там було штучне покриття.

– Як оціните рівень Першої ліги в цьому сезоні та хто сподобався з інших клубів-учасників?
– Як я вже говорив, тут є команд, які прагнуть грати в футбол. Зазвичай другі дивізіони в різних країнах, це ліги, де більше приділяється уваги фізиці та менше грі в футбол. Думаю, що у нас в Першій лізі ці складові 50 на 50. Є команди, які намагалися більш фізично грати, але були й команди, які просто хотіли грати в футбол. Які команди сподобалися? «Кудрівка» не даремно очолює нашу групу. Також «Вікторія» двічі добре грала з нами, але їм не вдалося перемогти. Мені сподобалося, як вони нас зустріли, команда хотіла грати в футбол. Вони дивилися на себе, намагаючись продемонструвати свій якісний футбол, як персонально футболісти, так і всією командою.

– Хто з гравців «Металіста 1925», на вашу думку, заслужив на увагу з вищих дивізіонів? А яких гравців ви відзначите в складі команд, які доводилося побачити?
– Ніхто не телефонував мені щодо наших футболістів. Я радію, коли нам вдається продовжувати працювати з хорошими гравцями. Декілька футболістів стали більш стабільними, вони отримували більше ігрової практики й можна розраховувати на те, що вони будуть показувати в кожному матчі. Деякі гравці почали забивати більше. Мені приємний цей прогрес, адже завдяки йому відбувається прогрес усієї команди. Це завжди помітно. Також наша лінія захисту багато разів грала на нуль, тому наш захист також прогресував. Когось в інших командах я не готовий виділити, бо не всі прізвища знаю. Я знаю, коли ми граємо проти цих команд, готуємося та звертаємо увагу наших гравців на опонентів. Але це ж не означає, що я хочу бачити цих гравців у «Металісті 1925».

– Уже другий рік проводиться відроджений Кубок України. Чи задоволені виступами в ньому вашої команди? Наскільки цікавим видається вам розіграш та хто здається фаворитом у боротьбі за трофей?
– Кубковий матч проти «Вереса» – це була моя перша гра. Ми, звісно, хотіли здобути перемогу в цьому матчі, але перед ним нам вдалося провести лише два тренування й виграти не вдалося. Для мене це не страшно, бо ми мали мало часу. Кубок – це завжди цікаво, бо це найкоротший шлях до успіху. Тому ми прагнули перемоги, але не вдалося. Нам не вистачило розуміння між гравцями та тренером. Також в цій грі було кілька нових футболістів, це також мало вплив. Безумовно це неприємно, коли програєш, але за обмежений час не було можливості зробити щось інакше. Коли ти вже не береш участі в Кубку, то вже не дуже цікаво слідкувати далі. Я не дивлюсь ці матчі. У мене багато часу займають свої тренування, свої футболісти, своя команди, свій тренерський штаб. На це все йде достатньо багато часу.  Я інколи ходжу на матчі УПЛ, але не особливо стежу за тим, що відбувається в Кубку України до кінця.

– Весняний другий етап відбудеться в дві групи. Які ваші враження від суперників із вашої групи?
– На нас чекає довгий період підготовки до весняного етапу. Ми, звісно, бажаємо продовжити розвиток футболістів та команди, діяти так, як ми завершували перший етап. Думаю, що наша група буде дуже цікавою, бо всі команди будуть більш близькими за рівнем та кількістю очок. Тому вже чекаю на березень, щоб чемпіонат відновився. Мені здається, що в чемпіонській групі всі прагнуть перемоги. Як у нас є мрія вивести себе до Прем'єр-ліги, така ж мрія, мабуть, є і в наших суперників. Усі будуть робити те, що їм буде вдаватися.

– Можете сказати якісь слова-настанови молодим гравцям, які подивляться це інтерв'ю?
– Робіть те ж саме, як футболісти «Металіста 1925»: щодня викладайтеся на 100%. Слухайте тренера, не закінчуйте грати в футбол, коли закінчується тренування, продовжуйте вдосконалювати свою техніку, тактичні знання. Краще так проводити час вдома, ніж витрачати його на гру в футбольні симулятори на комп'ютері чи приставці. Свого часу я також за кожної нагоди йшов на вулицю та грав у футбол.