Взаємовигідна співпраця. Для чого Максимов «Поліссю»

Колишній наставник «Ворскли» Юрій Максимов став спортивним директором житомирського «Полісся». Це нова посада для Юрія Вільйовича. Після завершення кар'єри футболіста він працював тільки на посаді тренера команди.

У першому коментарі після призначення на посаду Максимов сказав, що в жодному разі не буде працювати в клубі тренером. Таким чином, відмовився від амбіцій замінити свого партнера по «Динамо» кінця 90-х Юрія Калитвинцева на посаді наставника «Полісся». Сконцентрується виключно на своїх обов’язках – селекція, Академія, розвиток клубу.

Посада спортивного директора дуже важлива для кожного клубу. Особливо для такої амбітної команди, як «Полісся», що хоче розвиватися та ставить перед собою нові цілі та завдання. Призначення має піти на користь обом сторонам. «Полісся» отримає не тільки медійну персону, але й людину зі своїм поглядом на футбол, яка точно щось нове принесе клубу. Для Максимова запрошення до Житомира – можливість себе реалізувати в амбітному проекті. Співпраця буде вигідною для обох сторін.

Максимов

Юрій Вільйович залишився без роботи ще минулої весни, коли «Ворскла» не стала продовжувати з ним контракт. За майже рік особливих розмов про нове працевлаштування не було. В Україні до наставника інтересу не спостерігалося. Тренерів звільняють, призначають, але все обходиться без Максимова. Потенційно він міг би бути цікавим «Олександрії», «Колосу», можливо, «Руху», але навіть розмов про потенційну роботу не було. Потрібно було розглядати варіанти із-за кордону. У Юрія Вільйовича є досвід роботи у Казахстані, Азербайджані. Навряд чи робота в цих країнах із не дуже сильними командами буде кроком вперед після роботи у «Ворсклі».

Зміна професії та посада спортивного директора не має стати проблемою. У Максимова є багато досвіду та навичок, щоб бути успішним на цій посаді. Досвід виступів у Німеччині. Він розуміє, як функціонує одна із найсильніших футбольних ліг світу. Все це дуже важливо для побудови успішного проекту в Україні.

Максимов дуже добре бачить потенціал молодих гравців. Свого часу дав дорогу в «Оболоні» Денису Бойку, Миколі Морозюку, у «Ворсклі» розкрився Дмитро Різник, відкрив Павла Ісенка. «Полісся» декларує, що хоче більше довіряти власним вихованцям та робити ставку на гравців із Житомирщини. Це дуже талановитий у футбольному сенсі край - Олександр Зінченко, Руслан Маліновський, Данило Сікан, Павло Оріховський, Адерінсола Есеола, Максим Хлань. Потрібно шукати за потенціалом гравців, які можуть вирости до такого рівня. Роботу нинішнього керівника Академії Сергія Шищенка поки не дуже видно.

Зараз клуб із Житомира заключив довготривалу співпрацю з Олімпійським коледжем ім. Івана Піддубного та матиме першочергове право на підписання гравців. Тут Максимов може бути дуже корисним, бо він вміє працювати із молоддю та бачить її потенціал.

Не секрет, що Юрій Вільйович займався селекцією у Полтаві. Це, можливо, не всім подобалося, але він сам приймав рішення по новачках команди, дивився кандидатів на аналітичних порталах. Знайти легіонера, який би мав потенціал та міг допомогти, не на найкращі фінансові умови – потрібно вміти. Переглядалися якщо не сотні, то десятки потенційних кандидатів. Свого часу дуже добре допоміг Ндіайє Пап Альюн, одним із лідерів команди став Давид Пуцлін. У питанні селекції Максимову здорово допомагає його агент Максим Кагордін.

Полісся

Клуб і з Житомира має дуже хороші фінансові можливості завдяки власнику клубу Геннадію Буткевичу. Мати гроші у футболі – означає завжди досягати успіху. Потрібно правильно ними розпоряджатися. На рівні Першої ліги вони зібрали найсильніший склад. Але цього буде замало наступного сезону для УПЛ (жодних сумнівів немає, що «Полісся» там буде). Український ринок обмежений. Конкуренція за гравців доволі висока, що призводить до завищених заробітних плат. Тому нічого не залишається, як почати працювати закордоном. Бренд «Полісся» поки відомий здебільшого в Україні. Щоб запросити іноземця, потрібна людина з авторитетом у Європі.

Не великий секрет, що агент Вадим Шаблій має вплив на трансферну політику клубу. Я не бачу в цьому нічого критичного. Є вдалі трансфери, є не дуже. Новий погляд на селекцію або відсутність монополії - це нові можливості для клубу. Той же агент Максимова Кагордін може пропонувати своїх гравців. Можливо, перехід гравця молодіжної збірної Гамбії Моузеса Джарджу – це вже перший крок у цьому напрямку.

Під час роботи із «Оболонню» та «Кривбасом» Максимов запрошував до цих команди молодих гравців із системи «Динамо». Не всі змогли скористатися своїм шансом. Але ті ж Бойко, Морозюк, Петров заявили про себе та мають доволі вдалі кар’єри. Чому б не продовжити цю практику у Житомирі? У «Динамо» є ряд гравців 2003-2005 років, які з тієї чи іншої причини не можуть поки претендувати на першу команду.

Дуже важливо, що Максимов грав разом із теперішнім наставником клубу Юрієм Калитвинцевим. Це люди з одної епохи, які добре знають один одного. Не буде ситуації, коли тренер бачить футбол так, а спортивний директор – по-іншому. Вони тільки будуть доповнювати один одного. Максимов розуміє, які гравці потрібні Калитвинцеву.

Генеральним директором клубу є Володимир Загурський. Він працює на своїй посаді ще з часів, коли команда була в муніципальній власності. Коли можливості клубу були невеликими – результату не було. Коли клуб взяв багатий інвестор – прийшов результат. Причому не з першого разу. Першу половину минулого сезону команда не дуже вражала та завершила першу частину в середині турнірної таблиці. Якихось значних менеджерських рішень особливо не видно. Є великі сумніви, що кваліфікації Загурського вистачить для УПЛ. Потрібна людина трохи іншого рівня. Яка зможе на рівних говорити в певних колах. Не тільки виконувати волю власника, але і сама щось пропонувати. Постать Максимова якраз повинна посилити менеджерську ланку.