Ярославський: «Платити гроші – не найголовніше...»

ПРО ЛІДЕРСТВО У ПЕРШІЙ ЛІЗІ

– Якщо говорити про Першу лізу, то «Металіст» – лідер, який дуже сильно провів осінню частину. Чи вселяє це впевненість, що влітку буде такий самий результат, що ви закінчите на першому місці?
– Я ніколи не загадую наперед. Ніколи! Просто треба працювати на результат і все. Основне – це копітка, педантична праця. А розраховувати – так, не так... Результат прийде, якщо ти працюєш.

– Зараз «Металіст» має 11 очок гандикапу перед «Кривбасом». Чи відчуваєте себе на Олімпі Першої ліги?
– Ні, Олімпу ніякого немає. Я завжди говорю: рахунок на табло та фінальний свисток – ось це Олімп. А коли в першому таймі ти виграєш 4:0 або 5:0 – не факт, що при фінальному свистку ти матимеш той самий результат. Може бути 5:6. Тому поки не прозвучить фінальний свисток останнього матчу Першої ліги, я жодних прогнозів робити не хочу.

– Це тому, що ви забобонний чи таке кредо у вас?
– Так, бо я забобонний. (Усміхається.)

ПРО АМБІЦІЇ У КУБКУ УКРАЇНИ

– Ви вийшли до 1/4 фіналу Кубка. Суперник непростий – «Зоря». Яке завдання стоїть перед Олександром Кучером?
– Виграти. Виграти у «Зорі», якщо ви про «Зорю». Там же немає такого, що можна зіграти внічию. Хтось вийшов, а комусь стільця не вистачило.

– Чи реально цьому «Металісту», команді Першої ліги виграти Кубок України?
– Я не замахувався би. Подивимося, як ми із «Зорею» зіграємо, а там видно буде. Як новачки адаптуються... Адже ж у нас мінімум 7 людей нових. Як вони зіграються... Для гри у єврокубках потрібно провести три роки у професійному футболі. Там навіть якщо теоретично взяти Кубок, а 3 роки не минулося – то ніяк. «Металіст» точно не потрапляє до єврокубків, навіть при виграному Кубку. Якщо все, дай Боже, пройде як належить, то у сезоні 2022/23 ми потрапляємо. Якщо все буде добре, якщо займемо місце, яке дозволить нам брати участь. А з перспективою виграного зараз Кубка ми не потрапимо. У нас три роки немає.

– Трохи прикро, але Кубок все одно можна виграти.
– Кубок усі можуть виграти. Зі всіх цих команд, які беруть участь, шанси є у всіх.

ПРО СЕЛЕКЦІЙНУ РОБОТУ

– Я обіцяв уболівальникам, що ми зробимо шалений клуб. І тому робота ведеться цілеспрямовано, предметно, і сьогодні вболівальникам уже можна доповісти про проміжні результати селекційної роботи зимового міжсезоння.

Ви знаєте, що ми придбали Хуана Касареса, Пауліньо, Херонімо Поблете, Артура Мурзу, воротаря молодого... Дивіться, яка армія легіонерів та українців цього міжсезоння поповнить ряди «Металіста». І це ще не все. Я вам скажу, що у нас ще є шалений трансфер. Поки що я говорити не буду. Відкрию лише кілька секретів. Йому 21 рік. Швидкість швидше, ніж у Тайсона, а удар сильніший, ніж у Жажі. Він латиноамериканець.

Давайте порахуємо: виходить, це чотири легіонери. При цьому Маїлтон практично не грав через травму. Вважайте, що це теж новий гравець – виходить вже п'ять нових легіонерів. Це лише маленьке зимове віконце, можна сказати – кватирка. Ще на нас чекає широке літнє трансферне вікно.

Євген Красніков не спить і не сплю я разом із ним. Це трансферна робота селекційної служби та Євгена Краснікова. Я тут виконую малу роль. Платити гроші – не найголовніше. Головне – знайти тих, хто справді принесе нам успіх, радість уболівальникам та нам. І на це націлена наша з Женею робота.

Питання адаптації? Це вже до тренерського штабу. Завдання Євгена Краснікова було знайти цих гравців, моє – платити, щоб ця команда справді була та. Ми ж говорили, що ця команда буде кращою за ту, яка у нас була в 2005-2013 роках.

Це приціл не просто на УПЛ, а на Лігу Європи. Ми дивимося на те, як нам без кваліфікації потрапляти у групу Ліги Європи.

ПРО РОЛЬ ЄВГЕНІЯ КРАСНІКОВА

– Трансферною політикою займається Євгеній Красніков, я її оплачую. Так, ми з ним радимося. Якщо він когось знаходить, ми обговорюємо з ним це ночами та днями. Скільки треба, стільки й обговорюємо за часом. Але щодо придбання Марлоса він до мене не звертався. Значить, такого питання не виникало.

– Тобто ви не можете втрутитися і сказати: «Хочу, щоб Марлос у мене грав»?
– Послухайте, адже ми з ним не перший день знайомі. Ви уявляєте скільки ми пройшли, скільки з'їли пудів солі? Ми вже відчуваємо один одного на молекулярному рівні щодо того, кому чим займатися. Тому навіщо мені займатися тим, чим він займається, а йому займатися тим, чим займаюся я? Коли починаються заміни виду чи роду діяльності, тоді успіху точно не буде.

– Це ще й момент великої довіри...
– Так скільки ж років працюємо. Марлос – класний гравець. У нас він сидів у запасі. Склад був такий, що Марлос не потрапляв до складу. На його позиції грав Соса. Повторюся, Марлос – класний гравець, і я дуже задоволений, що Женя Красніков знайшов такого гравця, який і «Металісту» приніс радість та успіх, і «Шахтарю». Це ж добре.

ПРО МАТЧ ЗІРОК «МЕТАЛІСТА» 28 ТРАВНЯ

– 28 травня ми проводимо турнір зірок. Гратимуть два «Металісти» – «Металіст» зразка 2005-2013 років та «Металіст» сьогоднішній. Ми запрошуємо всіх на цей суперматч. Я думаю, що це буде видовище не гірше за Лігу чемпіонів. До речі, фінал Ліги чемпіонів буде цього ж дня. Ми спеціально підготували для гурманів, щоб вони цілий день мали топову футбольну їжу.

– І настрій!
– Ну, звичайно!

– Чи правда, що «Металіст» уже почав продавати квитки, і вони досить добре продаються?
– Наскільки я знаю, так. Продавати почали. Як вони продаються, я не знаю, не цікавився, але продавати ми почали. І вже багато футболістів підтвердили свою участь. Майже всі латиноамериканці підтвердили. Ну і наші, відповідно. Ви можете уявити, що це буде у Харкові?

– Начебто за три години продали тисячу квитків...
– Ну дай боже. Адже людям цікаво. Вони бачили цих футболістів у той час і зараз у харківських уболівальників команда. Адже ніхто ще не бачив тих футболістів, яких ми придбали.

ПРО ОЛЕКСАНДРА КУЧЕРА

– Із Мироном Маркевичем той «Металіст» зіграв 60 матчів у Лізі Європи, завоював сім бронзових нагород та одне срібло. Сашкові є чого прагнути. Планка є, хай перестрибує її.

– Олександр Кучер може вас просто набрати та порадитись?
– Звичайно. Мене будь-яка з команди може набрати. З Олександром Кучером ми іноді розмовляємо. Не так часто поки що, як із Мироном Богдановичем, але подивимося. Треба ввійти у режим, зрозуміти хто, як і на що впливає, щоб не завадити процесу.

ПРО АКЦІОНЕРА «ПОЛІССЯ» БУТКЕВИЧА

– Ми зовсім нещодавно познайомилися, він приїхав до Харкова на матч «Металіст» – «Полісся». Ми з ним познайомилися, хоча виявилось, що вже понад 30 років знайомі. Так виявилось, ми з ним історію згадали, давню. Просто шкода, що не спілкувалися весь цей час.

– Ну, наздоженете!
– Так!

– Розкажіть трохи про нього. Наскільки Буткевич футбольна людина, як сильно вникає у цей процес?
– Він людина фундаментальна. Краще він сам про себе розповість, але надія, що він зробить класний футбольний проект – це так. Проект, який і йому принесе удачу і насамперед задоволення й українському футболу.

ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ

– Ви ж подивіться, з відновленням, або ж відродженням «Металіста», сьогодні які почалися перегони озброєнь. Подивіться, «Шахтар», які трансфери робить. Це зрозуміло, що буде боротьба.

– Бояться вас?
– Ні, питання не у тому, що бояться. Питання в тому, що у людей, скажімо, у Ріната Леонідовича, з'явилася мотивація зробити клуб сильнішим, бо сьогодні це необхідно. Припустимо, той же «Металіст» із таким складом залізно боротиметься за місце під сонцем. Буткевич, сподіваюся, вийде. Дай боже, цього сезону наздожене верхню частину таблиці, але наступного – залізно має виходити, дуже амбітний проект. «Дніпро-1», подивіться. Я ж думаю, якийсь ангел-охоронець там бере участь якоюсь душевною увагою у цьому проекті. (Сміється.)

– Як мінімум, грошима допомагає.
– Ангел залізобетонний там є. Не розкриватимемо всі карти, але дай бог здоров'я цьому ангелу, щоб він цей проект зробив, щоб був такий «Дніпро», з яким грав «Металіст». Ось вам уже скаржиться. Я думаю, «Зоря» підтягнеться. «Чорноморець» – якісь розмови точаться, що там змінюється ситуація.

– Власники...
– Ну, якісь рухи йдуть. Важливо, щоб усі ці рухи були спрямовані на розвиток футболу. Щоб не було заміною якихось політичних проектів. Футбол має бути поза політикою. Як тільки починають ці поняття змішувати, немає ні футболу, ні політики.

– Тобто, ви вже бачите, що ми, український футбол, відштовхнулися від дна і почали підйом?
– Ну, звичайно. Коли там збираються якісь великі начальники і кажуть «ми привели великий футбол», а як воно було розрухою, так і залишилося. А коли розпочинаються трансфери – по 15 мільйонів, по 17, то це і є основним показником того, що є великий футбол, нехай навіть він буде великий в українських розмірах. У всякому разі, відмінний від того, що був до цього. Дай Боже, щоб ми наблизилися до рівня 2005-2013 років. Ви ж пам'ятаєте, який тоді був чемпіонат – ти не міг приїхати, скажімо, до Полтави і на 100% знати, що ти виграєш. Також ти не міг приїхати до Одеси, до Львова та ноги звідти відвезти легко та просто. Тож і ходили глядачі. Ви ж подивіться: сьогодні відвідуваність «Металіста» в середньому 32-33 тисячі, навіть 34-35, і це «Металіст» грає у Першій лізі. Сьогодні середня відвідуваність УПЛ – 3100. Матчі «Металіста» відвідує в 11 разів більше людей, ніж матчі УПЛ.

ПРО КОЛИШНЬОГО ВЛАСНИКА «ДНІПРА» КОЛОМОЙСЬКОГО

– Він – людина азартна, а до позавчорашнього дня не було азартного середовища. З ким грати, так? Дві команди. Він же колись говорив Суркісу та Ахметову, що залишитеся ви вдвох, будете «Динамо» та «Шахтар» грати вдвох. Так і вийшло, його слова виявились пророчими. А коли він побачить, що 4-5-6-7-8 команд б'ються між собою і кожна може обіграти кожну, то я впевнений, що він у цей проект під назвою український футбол повернеться з головою.

– Сьогодні ви – двигун цієї конкуренції та цього азарту.
– Ну, якщо ви так вважаєте, то я не суперечитиму.

ПРО ІНФРАСТРУКТУРУ ТА БОРГИ КУРЧЕНКА

– Я ж пообіцяв уболівальникам, що ми зробимо команду, і ми маємо виконувати обіцяне. Ви ж бачите, коли ми розпочинали «Металіст», ми дали обіцянку і люди в нас повірили. Я сказав, що ми відновимо інфраструктуру, хоч вона мені не належить. Ви ж знаєте, що у рамках приватно-міського партнерства з Ігорем Тереховим є залізобетонна домовленість, що відновиться вся інфраструктура. На сьогодні частина її у місті (стадіон), частина – на шляху до міста. І стадіон, і база, і будівля академії мають бути в місті і ми маємо домовленість перед харків'янами, перед уболівальниками, що він доновить інфраструктуру і її утримуватиме, а я зроблю класну команду, яка гратиме як мінімум у Лізі Європи. Поки що я та інфраструктуру відновлюю, і команду роблю. Там є якісь юридичні моменти, але це краще у мера Ігоря Терехова спитати. Але я впевнений, що те, що він обіцяє, виконує.

– У вас часто запитують із приводу боргів попередніх власників «Металіста». Вони вас не стосуються безпосередньо, але можуть вплинути на команду в тих же єврокубках. Чи може це справді перешкодити?
– Ні звичайно. Перш, ніж займатися чимось, я завжди аудирую те питання, якого приступаю. Юристи займаються, вони точно впевнені, що це не вплине.

– Скажіть, про яку суму боргів йдеться?
– Ніхто точно не знає. Чи є ці борги чи ні їх. Це все юридичні тонкощі, які може коментувати професійний юрист. Ті цифри, які з'являються в інтернеті, вони ж не професійні. Там є свої тонкощі.

– Але сам факт вам неприємний, правда?
– Немає чому? Це життя. Мені він неприємний тим, що попередній власник не розрахувався чи до кінця розрахувався з людьми. Але до мене це не має жодного стосунку. І я нікому не винен ні цента.

– Але ж ім'я «Металіста» в цьому контексті згадується...
– Слухайте, ім'я «Металіста» завжди згадується лише у доброму. А ім'я Курченка – у поганому. Яке відношення сьогодні Курченко має до «Металіста»? Жодного.

ПРО ТРЕНУВАЛЬНУ БАЗУ У ВИСОКОМУ

– Базу у Високому ви досі ділите із «Металістом 1925»?
– Ми нічого ні з ким не ділимо. У нас зараз є місце, де тренуватися, плюс є поля Академії футболу, які належать мені за інвестиційним договором. Я не знаю, в якому стані є база, хто їй займається. Ми там не розташовуємось. І я вже казав, що наскільки я знаю, вся інфраструктура «Металіста» мала відійти місту. Тому що вона складалася з двох частин: спецконфіскована у Курченка частина (база, будівля Академії футболу та три підтрибунні приміщення стадіону) та сам стадіон «Металіст», який обласна рада передала місту. Місто займається опрацюванням, прорахунком тієї частини, яка місту належить. Краще поставити ці питання Ігореві Терехову, бо це його зона відповідальності. Ми чітко розділили, хто чим займається.

– А чи хотіли б ви повноцінно повернутися на цю базу?
– Звичайно ж! Я будував її. Ви зрозумієте, у 2005 році, коли я туди прийшов, там щури бігали, ми від них палицями відбивалися. Там було все розвалено. Кожен сантиметр я збудував усе своїми руками. Згадайте цю базу – стояла якась скошена кибитка і з лопатками ходили до лісу до туалету. Інфраструктури взагалі не було.

– Виходить, що ви збудували базу, а на ній тренується інший клуб. Скільки ця історія може тривати?
– На мою думку, можливо, це буде некоректно. Одна річ, коли я збудував, і вона мені належала. Морально я вважаю, що маю до цього якесь відношення. Напевно, я й можу так рахувати, бо я будував. А юридично вона сьогодні, скажімо так, у повітрі.

– Болить душа?
– Болить чи не болить – це моральні аспекти. Я люблю чіткість, ясність та визначеність. Як тільки воно вирішиться юридично, я готовий навіть допомагати там фінансово, як це було зі стадіоном. Ви ж пам'ятаєте, що тут діялося? За 10 років знищили все, що тільки можна було. Ми відновили. Я витратив гроші на свою власність. І навіть якщо вони мені ніколи не повернуться, то нехай буде подарунок харків'янам. Ми не ворони, ми по 300 років не житимемо. Але я хочу відміряні мені роки прожити у кайфі та комфорті. Я не хочу бачити стадіон таким, яким він був. Коли я прийшов сюди і побачив, на що його перетворили, я трохи розриву серця не отримав. Так не хочу. І основа вбита вся. Впевнений, що ніхто не займається. І будівля Академії стоїть убита всередині. І це продовжується далі, адже ніхто ним не займається, ніхто не фінансує. Нехай сьогодні це державна чи міська власність, але ж вона приходить у непридатність. Ті самі морози вбивають систему опалення.

– Нещодавно ми робили сюжет, у якому говорилося, що «Металіст» та «Металіст 1925» досить мирно ділять базу...
– Нас немає на цій базі. Я не знаю хто там. Після того як продав клуб Курченку, я всі ці 8 років об'їжджав базу десятою дорогою, аби не бачити цього всього. Тому поки що база в незрозумілому стані, я туди навіть не їжджу. Щойно щось вирішиться, і я зрозумію, що можу чимось допомогти – я допоможу відновити.

ПРО ЦІЛІ

– Яка найближча ціль Олександра Ярославського?
– Класна команда. Я так мрію, щоб ось ці шпілери, яких ми купили, – шалені, повторюсь, заграли ось у цей наш мереживний футбол. Ви ж пам'ятаєте, як «Металіст» грав – Тайсон, Соса, Шав'єр, Крістальдо, Марлос. Закрутився! Снігова така завірюха, тільки футбольна завірюха закрутилася. Швидкості... Ось я про це мрію!

– Ви реально одержимий футболом!
– Мені моя дружина теж каже, що я хворий на голову із футболом. (Сміється.)

– Ну, вона ж по-доброму це каже?
– Ну, звісно, по-доброму.

– Вона не ревнує вас до футболу?
– Ні, вона не ревнує, вона сама мене питає.

– Дайте якийсь меседж уболівальникам «Металіста». Вони вже знають, що команда є, вона рухається вперед, розвивається, вона посилюється. Дайте їм меседж.
– Дивіться, ми тільки-но взялися за відродження, ми розпочали серію передач, де я викладав наші плани і весь час тримав уболівальників у курсі. Як відбувається відновлення інфраструктури, як відбувається відновлення «Металіста». Тобто вони у матеріалі, вони інформативно повністю знають, що як у нас рухається. І далі я продовжуватиму. Все ж таки футбол – це дуже публічне заняття. Тут щось приховати неможливо. Почне щось приховувати – тебе самого розкриють, як консервну банку. Тож що б я їм хотів сказати? Побажати здоров'я насамперед. І задоволення від гри «Металіста». Ходити на стадіон – я просив їх, вони виконали свою частину. Я пообіцяв та виконую свою частину. І так класно, якщо ми у партнерському пориві рухатимемося. Плюс Ігор Олександрович Терехов, мер міста Харків допоможе відновити всю інфраструктуру, як ми домовлялися. Вболівальники, «Металіст» з його менджментом, Красніковим, Кучером, Ярославським – моя мрія, щоб ця команда Харкова отримувала насолоду і перемагала.