Окул: «Ищем местных воспитанников»

Новина від Комітету з етики і чесної гри ФФУ щодо матчу «Оболонь-Бровар» – «Енергія», який було визнано не договірним, була ще одним приводом для того, щоби поспілкуватись із наставником новокаховського клубу, який останнім часом привертає до себе чимало уваги.

– Юрію Володимировичу, минулого тижня відбулося засідання Комітету з етики і чесної гри ФФУ щодо матчу між «Оболонню-Броварем» і «Енергією», який було визнано не договірним. Представник новокаховського клубу зазначив, що це був демарш футболістів «Енергії» через конфлікт ізкерівництвом клубу. Можете прояснити, у чому цей конфлікт полягав?
– Зрозумійте, це не конфлікт… Суть цього питання, наскільки мені відомо, в надбавці до зарплатні. Чи було це прохання футболістів, чи вимога – мені не відомо. Перед грою гравці підійшли з пропозицією до президента клубу, й він їм сказав, що надбавки до зарплатні не буде (можливо, йому це потрібно було сказати вже після матчу). Вочевидь, хлопці розчарувались… Ось така історія. Оскільки більше я нічого конкретно не знаю, тому й не буду стверджувати.

– Наскільки розумію, цих футболістів уже немає в команді?
– У нас зараз у колективі залишилися лише одні молоді хлопці, яким є над чим працювати.

– Якщо говорити у відсотках – наскільки команда оновиться перед стартом другої частини сезону?
– Якщо залишити молодих виконавців, то відсотків на сімдесят, думаю, точно. Ми зараз шукаємо місцевих вихованців, адже нас залишила доволі серйозна група гравців. Наприклад, Володимир Шешеня, який перебрався до складу «Кристалу». Ми на них розраховували, але якщо їм треба, то нехай ідуть, що ж робити… Зараз до нас приходять на перег­ляд дуже багато молодих виконавців, але, повірте, рівень їхньої виконавської майстерності залишає бажати кращого. За останній час ми переглянули майже шістдесят футболістів, і, повірте, навіть тяжко когось виокремити. До того ж, не слід забувати, що в нас зараз мінімальне фінансування в клубі. На перегляд їдуть хлопці 1995-го, 1996-го року народження, які би мали грати за U-19 чи за дубль, а про другу лігу думають так – лише просто пограти у футбол… Це чудово, до речі, було помітно під час недавнього товариського матчу проти «Гірника».

– Попри все, можна сказати, що в другій частині сезону ми побачимо команду, гравці якої по-іншому будуть ставитися до своєї справи?
– Скажу, що тут питання стоїть зовсім по-іншому. Суть його ось у чому: нехай футболіст просто бігає два тайми, ніж просто висловлювати якісь особисті плани чи невдоволення. Повірте, ми з таким трудом утримуємо цю команду на плаву не для того, щоби нас потім проганяли по всіх ЗМІ… Краще нехай у гравця будуть якісь помилки, але він, головне, буде старатися! Мені просто потрібно бачити його бажання грати. Зрозуміло, що умовно футболіст може десь слабко зіграти з точки зору тактики, десь у нього технічні огріхи, але наявність бажання – це найголовніше. Повторюся, зараз переглядаємо людей, ніби є й усі дані, але раптом чомусь виключаються з боротьби на полі, щось там починають розповідати… Нам із такими людьми просто не по дорозі. Інший приклад: од нас був на перегляді в «Карпатах» молодий нападник Сергій Гайдаєнко. Він зараз грає за нас, і два тайми в недавньому матчі він просто «напружував» захисників суперника. Ось це я розумію – робота.

– «Енергія» розпочинає участь на Кубку Придніпров’я (розмова відбувалась у неділю. – В. Б.). Цей турнір можна назвати для вас «плюсом» у плані підготовки до весняної частини чемпіонату?
– Безперечно, для нас це величезний плюс. Особливо, зважаючи на те, наскільки тяжко нам зараз даються ці фінанси. Лише уявіть, нам через день потрібно їздити в Кривий Ріг. Скільки кош­тує транспорт… Ми вже не один раз обговорювали це питання з президентом, який, до слова, всі свої зобов’язання перед клубом виконав на сто відсотків або навіть і перевиконав. Зараз знову підійшли до нього з проханням: де дивитися нових гравців? У Херсонській області немає жодного поля зі штучним покриттям. У нас жахливі умови для підготовки. Найближчі поля – це Нікополь за 160 км і Миколаїв – 160 км. Думаю, ви самі розумієте: щодня не наїздишся… На матчі, тренування. Тому, навіть якщо ми не вийдемо до плей-оф цього турніру, це зараз не головне. Щодо наших суперників, то, можливо, лише з «Макіїввугіллям» ми на одному рівні, тоді як решта – вище. Наше завдання – знайти хороших футболістів, справжніх виконавців, які би нас підсилили. Звісно, для нас буде дуже корисно пограти, подивитися, на що наші молоді хлопці здатні на тлі інших футболістів. Це чудовий досвід для них.

– Що ж далі?
– Зараз цей турнір, а потім… Щиро кажучи, ми на певному роздоріжжі. Зараз дізнаємося, чи допоможе нам місто поїхати, бо ми хочемо домовитися й поїхати в Миколаїв, до Одеси – до «Реал Фарми». Але все це залежатиме від наших фінансових можливостей.