Денчук: «Первая лига и дубль – разные уровни»

Новачок ПФК «Суми» Артур Денчук, який усе життя грав у футболці «Металіста», – про перехід до нової команди, черговий виклик до лав молодіжної збірної та прагнення повернутися до рідного колективу

– Артуре, для початку розкажіть, як виникла можливість змінити прописку?
– Ситуація розгорталася звичним чином. На «Металіст» вийшли представники «Сум», які хотіли запросити мене до свого розташування. Як бачите, погодився, відтак незабаром одягну синьо-білу футболку та гратиму в другому за рангом чемпіонаті України.

– Конкуренцію «Сумам» стосовно вашої персони складали інші ФК?
– Ні-ні… Хоча не знаю: не можу говорити про це напевно. Клуб мені сповістив лише про запрошення із Сум. А чи існували інші пропозиції, керівництво мені не сповіщало. Мабуть, не було, якщо не говорили.

– До речі, ситуація в «Металісті» якось мала вплив на цей перехід?
– Ні, становище в клубі – тимчасове явище, яке залишилось у минулому. Зарплатня? Так, із усіма розрахувалися, ніяких заборгованостей не існує. Розумієте, мені здається, що прийшов час перевірити сили в іншому колективі на вищому рівні. Як на мене, навіть різниця між першою лігою та молодіжним чемпіонатом дуже суттєва. Зараз у харківському «дублі» грає одна молодь, а мені вже майже 22, тому потрібно рухатися далі.

– «Міщани» виправдали ваші очікування у цьому сенсі?
– У принципі, так. У Сумах зібралася хороша команда. Сподіваюся, що виступи за сумчан допоможуть довести, що я – гідний повернення та боротьби за місце в основі першої команди «Металіста».

– Розмова з новим тренером слобожан Рахаєвим мала місце? Можливо, наставник рекомендував вирушити на нове випробування?
– Так, тренерський штаб порадив мені поїхати у «Суми», пограти за тамтешню команду до завершення чемпіонату. А в міжсезоння повернуся назад до Харкова. Напевне, розраховують на мене влітку.

– У контракті, випадково, не було пункту, що в «сумчастих» є можливість викупити права на вас?
– Ні, між клубами досягнута домовленість, що я перебуватиму у Сумах лише до закінчення сезону. Не більше.

– А самі не бажаєте продов­жити виступи за «синьо-білих»?
– Поки ні. Немає ні бажання, ні прагнення. Хочеться всім довести, що я можу грати за таку команду, як «Металіст». Тим паче, що Харків і тамтешній клуб для мене – рідне місто та рідна команда.

– У харківський ФК прийшли у сім років, а зараз уперше за кар’єру гратимете за інший колектив. Не прикро прощатись із уже рідним клубом?
– Ні, у «Сумах» теж хороший колектив. Можна сказати, навіть не відчув, що змінив команду. Тому проблем щодо адаптації не зустрів на новому шляху.

– Як пройшла зустріч із головними конкурентами за місце в рамці – Білошапкою та Бабаком?
– Нормально. Помітно, що в клубі існує здорова конкуренція, тому ніхто скоса на свого конкурента не дивиться. Будемо старатись із моїми колегами показати, чия саме кандидатура найкраща на даний момент.

– Трудовий договір вам запропонували зразу, чи Кононенко ще хотів подивитися на вас зблизька?
– Хто зразу пропонує контракт? Мені зателефонував головний тренер Андрій Вікторович Кононенко, сказав, що хотів би мене бачити у своєму розпорядженні. Наскільки розумію, в моїй нинішній команді слідкували за іграми за моєю участю, відтак вони попередньо знали, на що я здатен. Далі – приїхав до розташування «Сум», певний час тренувався, а лише після цього поставив підпис під угодою. Зрозуміло: якби не переконав упродовж зборів тренерів у своїх можливостях, то ніхто мені би не пропонував угоду.

– Днями стало відомо про склад молодіжної збірної, який викликали напередодні гри із Францією. Уже звикли до таких запрошень?
– Не можна звикнути до участі в молодіжці. В українській дружині немає такого, щоби викликали одних і тих же. Відтак тренерський склад вибирає лише тих, хто набрав оптимальні кондиції та перебуває в найкращій формі.

– До збірної запросили знову Коваля, котрого раніше використовували в головній команді країни. Чи за такого конкурента тепер буде складніше стати у ворота в зустрічі з триколірними?
– І що з того, що Макс грав раніше в «націоналці»? У нас будуть тренування, на яких переглядатимуть голкіперів, аби дізнатися, в якому стані вони нині перебувають. Од того, що Коваль повернувся до молодіжної збірної, я не менше працюватиму на тренуваннях. Я теж хочу грати.

– Чи не позначиться ваша відсутність на вашій ролі у клубі?
– Це не повинно негативно позначитися. Думаю, що будь-якій команді приємно, коли її виконавців запрошують захищати честь країни. Можливо, навпаки, допоможе.

– Чи раніше слідкували за перипетіями першої ліги? Щось знаєте про місце в ній «Сум»?
– Знаю, що «міщани» посідають дев’яте місце. Хоча, разом із цим, відставання від групи лідерів незначне. Як казав, у нас хороша команда, котра грає у футбол і прагне за результатами першості посісти значно вищу сходинку в турнірній таблиці.

– Що із цього приводу говорить очільник колективу?
– Зачекай, ще тривають збори. Тому розмов щодо наших завдань не виникало. Ближче до поновлення змагань, думаю, наші функціонери на загальноклубному зібранні поставлять перед нами мету, котру ми повинні досягти.

– Наостанок запитаю, яку особисту мету ставите перед собою на сумський етап у кар’єрі та яким бачите своє майбутнє після нього?
– У мене прагнення одне – мати ігрову практику. Я сюди приїхав не для того, щоби потренуватися. Хочу довести, що мені до снаги на рівні конкурувати за місце в основі з іншими воротарями. Маю надію, що нинішні виступи допоможуть згодом заграти в «Металісті».