Офіційна заява клубу «Агробізнес»

Cкладається враження, що футбол в Україні потрібен лише футболістам, спонсорам, власникам клубів, дитячо-спортивним школам та вболівальникам. Тих людей, які хочуть, щоб футбол в нашій країні був, серед футбольних чиновників можна перелічити на пальцях. Натомість видається, що більшість чиновників, які зараз працюють в УАФ, не зацікавлені в розвитку футболу. Дуже прикро, але в нас одні живуть для футболу, інші – за рахунок футболу. Звісно, є в УАФ і компетентні люди, але, на жаль, їм не дають змоги себе проявити.

У футбольному суспільстві звикли жити за подвійними стандартами. Далеко не треба ходити. Взяти, до прикладу, півфінальну гру Кубка України між «Агробізнесом» та «Динамо». За карантинними мірками міський стадіон у Тернополі було дозволено заповнити на 25% – 3850 осіб. Нашу команду, яка виступила приймаючою стороною, прийшло підтримати набагато більше уболівальників, аніж дозволялось. У підсумку, на «Агробізнес» було накладено грошовий штраф. Втім, коли ця ситуація повторилась у фіналі Кубка на тому ж стадіоні – а фанів на трибунах було насправді значно більше, аніж це дозволялось – 20% (3050 осіб) згідно з карантинними обмеженнями! – то футбольне правосуддя цього разу промовчало. А все тому, що організатором фіналу Кубка була Українська асоціація футболу. У першому випадку клуб «Агробізнес» наказали зверху, наклавши грошовий штраф, тоді як до УАФ ніяких претензій не було висунуто. То де ж тут справедливість?

Також багато питань і щодо вибіркового ліцензування клубів для отримання атестату УПЛ. За спортивним принципом у сезоні, що минув, у класі підвищились три колективи. Як діяти у випадку зняття тої чи іншої команди – як це було з «Олімпіком» – та хто в такому разі є першим на черзі для підвищення, у регламенті чітко не прописано. Остаточне рішення у таких випадках за Виконкомом УАФ, який працює у ручному режимі, відтак, спортивним принципом у кабінетах можна знехтувати.

Дивно, але коли «Агробізнес» проходив атестацію в УПЛ, нам видали атестат на Першу лігу, мотивуючи це тим, що ми не посіли перші три місця, відтак, не вийшли в УПЛ. Коли ж клубам УПЛ відправляли опитувальники, де пропонували варіанти, «Агробізнес» у список претендентів на підвищення не внесли. Пояснили клубам це так: «Агробізнес» не проходив атестацію у Прем’єр-лігу. Ну хіба це не обман? Натомість «Минай», власник якого перебуває під санкціями, а на закарпатський клуб на той момент був накладений трансферний бан, отримав право грати в УПЛ.

Футбольному свавіллю нема кінця-краю. І продовжилось воно в ситуації, коли стадіон «Україна» за дивним збігом обставин, як тільки там висловили своє бажання грати два львівські клуби, у екстреному порядку позбавили 3-ої категорії. Приїхали з Києва два «великі експерти», отримавши перед тим згори команду «фас», зарубали стадіон без жодних пояснень і поїхали назад у столицю. У підсумку, обидва львівські клуби у примусовому порядку загнали на державний стадіон проти їхньої ж волі. Такими методами розвивати футбол в Україні навряд чи вдасться.  

Позиція клубу «Агробізнес» чітка і очевидна: закон повинен бути одним для всіх! Бо для чого ж тоді старання гравців, тренерів та президентів, якщо одним можна все, а іншим – зась? Хочемо нагадати одну просту істину! Не буде рівних умов – не буде здорової конкуренції. Не буде здорової конкуренції – не буде сильного чемпіонату і сильної збірної, якою зараз так пишаються в кабінетах. Схаменіться руйнувати чуже, поки свого не збудували! Успіх збірної на Євро став можливим не завдяки, а всупереч тій плачевній ситуації, в якій опинився зараз український футбол! Бо що вже казати про розвиток дитячо-юнацького футболу, якщо чиновникам з УАФ навіть нема діла до молодіжних та юнацьких збірних, для яких не  знайшлося коштів, аби провести елементарні збори.

Насамкінець звертаємось до так званих патріотів у дорогих костюмах, які й тільки вміють, що завдяки патріотичним гаслам підвищувати свій імідж та самооцінку: якщо не здатні допомагати, то принаймні не заважайте людям, які хочуть розвивати український футбол!