Добкин: «Курченко взял месяц»

– Михайле Марковичу, як ви сприйняли новину про те, що у ФК «Металіст» змінився власник?
– Чутки про те, що попередній власник «Металіста» шукає нового господаря для клубу, ширилися в місті вже давно. Не відкрию таємниці, якщо скажу, що такий клуб, як «Металіст», за тиждень або два не продається. Лише для того, щоб оцінити можливості нового покупця, його платоспроможність, а самому покупцю дізнатися, що він придбає, та ще й перевірити документи – на це потрібен час. До того ж, клуб коштує не три копійки, а це означає, що могли бути певні торги. Що ж до зміни власника, то я її сприйняв спокійно, бо до цього все йшло.

– Тобто, ви про це заздалегідь знали?
– Попередній господар не говорив мені про те, що він збирається продати ФК, він один володів такою конфіденційною інформацією, тож мав право не озвучувати це. Але ж ви розумієте, що в продажі клубу задіяна велика кількість людей, як з одного, так і з іншого боку. Інформація не могла не з’явитися. Такі чутки ходили майже за рік до продажу, тож я не міг про них не знати.

Коли все відбулося (з урахуванням заяв, що «мене змушують продати клуб», «якщо мені не віддадуть стадіон, я його продам»), я абсолютно спокійно сприйняв цю інформацію. Для мене це було логічним завершенням певних дій.

– А чи позначиться це, на ваш погляд, на команді, на її виступі в подальшому?
– Я – не провидець. Футбольна команда – це не автомобіль, який, нібито, чим дорожчий і крутіше «нафарширований», тим швидше їде. Тут удосталь усіляких складових, серед яких, зокрема, й моральний стан колективу та тренерського штабу. Наскільки мені відомо (а я намагався бути в курсі всіх процесів, що відбуваються), моральна обстановка в клубі нормальна. 

Заяви й можливості нового президента «Металіста» відповідають тим завданням, які були оголошені. Разом із гравцями, що пішли, є поповнення. В інтерв’ю, які дає головний тренер Мирон Богданович Маркевич (до слова, він дуже скупий на коментарі й дуже акуратно говорить про майбутнє), відзначається, що сьогодні триває робочий процес, що все йде в тому руслі, в якому має бути. А результати? Чекатимемо й сподіватимемося, що вони будуть на належному рівні.

«ЗДАЄТЬСЯ, КУРЧЕНКО ТАЛАНОВИТИЙ БІЗНЕСМЕН»

– Ви були одним із перших в області, хто заявив, що зустрічався з новим президентом «Металіста» Сергієм Курченком, спілкувався та зберіг про нього приємні враження. Вам доводилося раніше бачитися?
– Так, ми зустрічалися раніше. Я не хочу оцінювати його як бізнесмена. Якщо пан Курченко має можливість сьогодні робити такі придбання (адже одне діло – купити, зовсім інше – утримувати), то, як мінімум, він – талановитий бізнесмен. Можу сказати, що мені дуже імпонує – це скромність. До цього часу в усіх інтерв’ю, які читав, у цієї людини не переважає власне «я».

Він увесь час говорить «ми». Пан Курченко не виокремлює себе від команди, вболівальників, рідного міста й області. Він на всі речі, які я з ним обговорював, дивиться, в першу чергу, з позиції інтересів футбольного клубу та інтересів територіальної громади. І не ставить інтереси ФК вище інтересів територіальної громади. Звідси наше бажання максимально допомагати й робити все потрібне з боку влади, для того, щоби людина, яка відповідає за улюблене дітище сотень тисяч футбольних уболівальників, мала тут комфортні умови перебування.

За великим рахунком, у нас і з попереднім керівником усе так було спочатку, поки стосунки не зіпсувалися. А сталося це після того, як у якийсь період поняття «ми» переросло у «я». Тут, мабуть, і криється корінь усіх тих бід, які зараз обговорюються на футбольних форумах. Цим я обмежуся. Не люблю давати нікому оцінки. Пройде час, розставить все на свої місця.

«СТАДІОН ОЦІНЮЄМО У 70 МІЛЬЙОНІВ»

– Такі зміни в «Металісті» за часом співпали з іншими, що пов’язані з федерацією футболу Харківської області, яку очолили ви, а одним із віце-президентів став мер обласного центру. Банальний збіг обставин?
– Перевибори керівника обласної федерації футболу не були достроковими. Вони пройшли в суворо визначені терміни – коли закінчилися повноваження в попереднього. Це збіг обставин, адже чотири роки тому, коли планували саме в ці терміни проводити звітно-виборну конференцію, ніхто не міг припустити, що відбуватиметься перепродаж клубу. Отож по термінах все просто співпало.

– Але ж тривалий час питання про продаж стадіону «Металіст» не стояло так гостро. Чому зараз воно виникло і з чим це пов’язано?
– Зверну увагу на історію арени «Металіст». Вона не могла раніше продаватися, тому що тривав процес будівництва. Потім ми проводили чемпіонат Європи з футболу, далі, ледь настала осінь, почали збирати документи для того, щоби визначити долі співфінансування цього об’єкту. Коли ж отримали первинні документи, постало питання про реалізацію цього стадіону. Ми не могли його продавати ні в травні, під час підготовки до Євро-2012, ні в серпні, бо готували документи. У кожного процесу є своя система підготовки.

Стадіон спочатку був комунальною власністю територіальної громади. Якщо ми залишаємо його в комунальній власності, то повинні знаходити можливість, окрім утримування, ще й по-іншому використовувати арену. Це й проведення концертів, якихось зустрічей, зборів. Якщо все, скажімо так, не заважає підготовці стадіону до футбольних матчів, то це нормальна ситуація й ніхто тут не може виступати проти.

Коли ми побачили, що територіальна громада не може розпорядитися своєю власністю, виникла ідея продажу. У мене не було можливості запропонувати попередньому керівнику купити стадіон. Тільки-но підійшли до цього моменту, почалися публічні заяви про те, що залишимо команду, самі фінансуйте. Якби пан Курченко не купив у пана Ярославського стадіон, ми би зробили пропозицію пану Ярославському.

Під час першої моєї зустрічі з новим власником клубу я запропонував йому розглянути можливість купівлі стадіону. Пан Курченко сказав, що вивчить це питання й не виключає такої можливості. Найголовніше – йому треба зрозуміти вартість арени, свої можливості й графік фінансування. Коли ми з ним зустрілися після Нового року, в 20-х числах січня, очільник ФК висловив свої бажання й пропозиції. Мене це влаштувало й далі я звертатимуся до депутатів обласної ради, які від імені територіальної громади зможуть ухвалити необхідне рішення.

– А в яку суму оцінена головна спортивна арена Харківської області?
– Поки що ми говоримо про еквівалент 70 млн доларів. Перед початком будівництва була затверджена балансова вартість «Металіста». До неї додалися інвестиції приватників, держфінансування, обласного і міського бюджетів. Загальна сума після реконструкції склала (з урахуванням балансової вартості) майже 783 млн гривень. З цієї суми 230 млн – це гроші, які вкладали інвестори в стадіон. Залишається сума 560-565 млн. Це майже 70 млн доларів.

Остаточну суму після всіх розрахунків визначатиме незалежний оцінювач. Ми покладатимемося на його розрахунки, а далі, погодивши з усіма профільними відомствами, робитимемо пропозицію депутатам обласної ради про ухвалення відповідного рішення.

«КОШТИ ПІДУТЬ, КУДИ ТРЕБА»

– Ви неодноразово заявляли, що в разі вдалої угоди звертатиметеся до Президента України, щоб ту суму, яка буде виручена від продажу стадіону «Металіст», залишити на розвиток територіальної громади, реалізацію багатьох соціальних проектів тощо. На що, передусім, плануєте направити ці кошти?
– Не хочу зараз називати об’єкти. Можу сказати одне – засоби на реконструкцію арени відривалися від програми соціально-економічного розвитку регіону. За великим рахунком, ми всі свої можливості багато в чому обмежували, щоби у встановлені терміни профінансувати це будівництво. Сьогодні було б абсолютно справедливо, якби всі ці засоби залишилися в нас, тому що навіть ті субвенції, які йшли нам із Києва (на рішення проблем області в цілому), спрямовували на будівництво стадіону. Якщо ця сума залишиться в нас, повірте, це будуть гідні об’єкти, які вже давно вимагають завершення будівництва і введення в експлуатацію. Їх чекають мільйони мешканців нашої області.

– Ви вже, напевне, ознайомлювали нового власника «Металіста» з умовами продажу стадіону. Готовий він вкласти цю суму для придбання стадіону?
– Вартість стадіону ми визначили вже на першій зустрічі. Пан Курченко узяв тайм-аут на місяць, щоби прорахувати свої можливості й визначити, який графік фінансування зможе скласти, щоби забезпечити розрахунок із нами. Враховуючи, що в нас сьогодні ще не готові повністю документи (треба ще 3-4 місяці), орієнтовно в 3-4 кварталі угода буде завершена.

Стадіон нікуди не подінеться, залишиться там, де й стоїть. Тим паче, частиною документів із продажу буде договір. У ньому будуть чітко прописані безстрокові зобов’язання про заборону перепрофілювання об’єкту. Ця арена назавжди залишиться ареною. Уболівальники не помітять жодної різниці.