«Час задіяти такі санкції, щоб Росія навіть не думала про зброю масового ураження»

Українці! Українки!

Наші захисники й захисниці!

Завершується 47-й день російсько-української війни, цього ганебного вторгнення, яке поступово викреслює Росію з міжнародних відносин. Робить її з кожним днем все більш токсичною. Тепер тільки питання часу – коли своїми ж діями, своїми ж воєнними злочинами російська армія примусить усіх у світі відмовитися від будь-яких зв'язків з Російською Федерацією.

У північних районах нашої країни, звідки вигнали окупантів, тривають безпекові роботи. Передусім це розмінування. Російські війська залишили по собі десятки, якщо не сотні тисяч небезпечних предметів. Це й снаряди, які не вибухнули, міни, розтяжки. Щодня знешкоджується не менше декількох тисяч таких предметів.

Окупанти залишали міни всюди. В будинках, які захоплювали. Просто на вулицях, у полях. Вони мінували майно людей, мінували машини, двері. Свідомо робили все, щоб повернення в ці райони після деокупації було максимально небезпечним. Через дії російської армії наша територія на сьогодні є однією з найбільш забруднених мінами у світі. І я вважаю, що це також має розглядатися як воєнний злочин російських військ. Вони свідомо зробили все, щоб убити чи покалічити якомога більше наших людей навіть тоді, коли були змушені відступити з нашої землі. Без відповідних наказів вони б цим не займалися.

Сьогодні вдень зустрівся на Банковій з експертною групою, що опрацьовує створення спецмеханізму досудового розслідування та судового розгляду всіх воєнних злочинів, скоєних окупантами. Опрацьовуємо юридичний шлях притягнення окупантів до відповідальності, який буде максимально ефективним і настільки швидким, наскільки можливо. Щоб не чекати десятки років, поки завершаться всі міжнародно-правові процедури, а прискорити настання справедливості. Я очікую, що варіанти рішень зі створення такого спецмеханізму будуть презентовані вже найближчим часом.

Сьогодні ж з боку окупантів пролунала нова заява, яка свідчить про підготовку ними нового етапу терору проти України та наших захисників. Один з рупорів окупантів заявив про те, що вони можуть застосувати хімічну зброю проти захисників Маріуполя. Розглядаємо це максимально серйозно.

Хочу нагадати світовим лідерам, що можливе застосування хімічної зброї російськими військовими вже обговорювалося. І вже на той час це означало, що потрібно реагувати на російську агресію значно жорсткіше і швидше.

Зараз Європейський Союз почав обговорювати шостий санкційний пакет проти Росії. Час зробити цей пакет таким, щоб навіть слова про зброю масового ураження з російського боку більше не пролунало. Нафтове ембарго проти Росії – обов'язкове. Будь-який новий санкційний пакет проти Росії, який не торкатиметься нафти, буде сприйнятий у Москві з посмішкою.

Говорив про необхідність посилення санкцій проти Росії й у зверненні до парламенту та народу Республіки Корея.

Цього тижня продовжу такий формат спілкування з державами-партнерами. Завтра буду звертатися до парламенту й народу Литовської Республіки.

До речі, сьогодні в Україні з візитом перебувала Премʼєр-міністр Литви Інгріда Шимоніте. Я вдячний їй за підтримку, як і всьому литовському народу.

Питання покарання всіх винних у злочинах проти українців обговорив сьогодні і з Премʼєр-міністром Нідерландів Марком Рютте. Другою важливою темою розмови з ним було посилення санкцій проти Росії. Будемо й надалі координувати наші кроки для того, щоб примусити Російську Федерацію шукати мир.

Співпрацю в енергетичній сфері обговорив з Прем'єр-міністром Норвегії. Подякував за підтримку зусиль, спрямованих на примус Росії до миру.

Провів розмову з головою Африканського союзу, Президентом Сенегалу. Поінформував його про актуальну ситуацію в Україні, про глобальні загрози, створені російським вторгненням.

Ключове ж завдання як сьогодні, так і кожного дня в цей час – це конкретні оборонні заходи. Це конкретне посилення наших можливостей відбивати будь-які атаки російських військ. Займаюся цим майже цілодобово. Впевнений, люди це також бачать. Як бачать і те, що військово-технічні можливості ворога все ще вельми високі. Так, українці незрівнянно сміливіші. Наші Збройні Сили бʼють окупантів недоступною для російських військових мудрістю та продуманою тактикою.

Але якщо говорити про необхідну зброю, ми все ще залежимо від постачання, від наших партнерів.

На жаль, ми не отримуємо стільки, скільки необхідно, щоб швидше закінчити цю війну. Щоб повністю знищити ворога на нашій землі. І щоб виконати ті завдання, які для кожної нашої людини є очевидними. Зокрема, щоб деблокувати Маріуполь.

Якби ми отримали літаки й достатню кількість важкої бронетехніки, необхідну артилерію, ми б могли це зробити. Але...

Все ще доводиться про це домовлятися. Все ще доводиться переконувати. Все ще доводиться витискати необхідні рішення. Впевнений, що ми отримаємо майже все, чого потребуємо. Але втрачається не тільки час. Втрачаються життя українців. Життя, які вже не повернути.

І це – відповідальність і тих, хто досі тримає необхідну Україні зброю на складах. Відповідальність, яка назавжди залишиться в історії.

Як залишиться в історії й наша вдячність. Вдячність тим державам і тим політикам, які реально допомогли. Які не зволікали. Які не торгувалися, коли від допомоги залежало життя.

Підписав і декілька важливих указів. Державними нагородами відзначені 187 військовослужбовців Збройних Сил України, 15 бійців Національної гвардії України та шість військовослужбовців Головного управління розвідки. Звання Героя України присвоєно пʼяти військовослужбовцям Збройних Сил України, зокрема двом полковникам медичної служби:

Івчуку Віктору Михайловичу – завдяки його діям було врятовано не одну сотню життів у Маріуполі. Як військових, так і цивільних.

Слєсаренку Олександру Петровичу – завдяки його діям у місті Чернігові було забезпечено надання медичної допомоги понад чотирьомстам п'ятдесятьом військовослужбовцям та більш як шестистам цивільним.

Вдячний усім нашим героям!

Слава кожному і кожній, хто захищає Україну!

Слава Україні!