Шевченко: «Особисті відчуття після того, як ви заходите в лікарні, зовсім інші… Ти відчуваєш біль людей»

Колишній гравець та тренер збірної України Андрій Шевченко розповів про зустріч з 6-річною дівчинкою Мариною, яка втратила ногу через обстріл військами РФ.

«Для мене це був неймовірний емоційний момент, коли провів з нею час. Дуже сумно про це говорити, бо вона опинилася в такому стані. Але показує всім, що вона дуже сильна, повертаючись до життя після жахливої травми. Їй знадобився деякий час, особливо емоційно, щоб відновитися. Але вона така смілива.

Бачив, як вона почала посміхатися. До мене підійшов лікар і сказав: «Андрію, вона тут чотири місяці, а ми жодного разу не бачили, щоб вона посміхалася». Тоді вона прийшла в захват, грала з м’ячем, і вона відкинула його мені назад обома ногами. Вона була дуже захоплена.

Бачив багато дітей у педіатричній лікарні – багато з них були у дуже важкому стані. Наступного дня пішов до іншого госпіталю, де зустрів солдатів, які насправді були хлопцями років 18 чи 19 – у них немає ні ніг, ні рук.

Думаю, добре, що ми говоримо з вами, бо хочу, щоб світ зрозумів рівень пошкоджень. Зображення руйнувань і бомб, які прилітають, можна побачити по телебаченню, але особисті відчуття після того, як ви заходите в лікарні, зовсім інші. Ти відчуваєш біль людей. Тому хочу поділитися зі світом тим, що відчуває український народ.

Ці молоді солдати захищають лінію фронту, ризикуючи життям, є також втрати серед мирного населення. Коли ти їдеш в Україну, завжди знаєш, що це може статися з кожним. Приймаєш це. Кожен, хто переміщується в зоні бойових дій, знає це. Але небезпечніше бути поблизу передової – ти бачиш так багато сімей і маленьких дітей, які там залишилися. Нам потрібно підтримати цих людей, коли вони одужують у лікарні. Але потрібні й людські стосунки з ними, щоб у людей після такої важкої травми було бажання жити, продовжувати життя. Більшість із них, впевнений, можуть повернутися до нормального життя – як Марина», – цитує Шевченка The Guardian.