Бальчос: «Мы шли на компромиссы»

Завершилася осіння частина змагань у нижчих дивізіонах, яка, хоч і пройшла без втрат команд та гучних форс-мажорів, усе ж охарактеризувалася певними проблемами та неприємними тенденціями. Зі злободенних питань, зокрема фінансової нестабільності, яка зачепила низку клубів, ми й розпочали розмову з керівником ПФЛ Мілетієм Бальчосом.

 

«СИТУАЦІЯ З «ОБОЛОННЮ» ЗАЙШЛА В ГЛУХИЙ КУТ»

 

– Мілетію Володимировичу, цієї осені, як ніколи за останні сезони, лихоманило, здавалося б, завжди стабільні клуби — «Оболонь», білоцерківський «Арсенал»...

– Події, що виникли навколо цих клубів, були, щиро кажучи, непередбачувані. Особливо це стосується столичного та білоцерківського ФК. Адже ці два колективи завше були фінансово потужними.

 

Ситуація, зокрема, в київському клубі, викликана тим, що є протиріччя між його керівниками. Цей конфлікт уже призвів до того, що інвестор «пивоварів», ПАТ «Оболонь», узагалі відмовився фінансувати власне дітище. Проблема зайшла в глухий кут, а натомість завод «Оболонь» утворив новий футбольний клуб «Оболонь-Бровар» і спробує пройти процедуру атестування, щоби з наступного сезону грати в другій професіональній лізі.

 

– Одразу уточніть: кому належатиме в подальшому стадіон «Оболонь-Арена» та база «Оболонь» у Бучі — теперішньому клубові «пивоварів», який представлений у першій лізі, чи новоутвореному колективу — «Оболонь-Бровар»?

– Зможемо стверджувати чи заперечувати це лише тоді, коли но-воявлена організація буде зареєстрована в ПФЛ. До того часу не володітимемо ситуацією. Поки що лише подана заява до Комітету з питань атестації клубів ФФУ. Єдине, що можу сказати: в теперішньої команди «Оболонь» і база, і стадіон «Оболонь-Арена» проходили як власність ПАТ «Оболонь», тобто — інвестора. А ми знаємо, що він відмовився фінансувати цю команду. Із цього логічно випливає, що, мабуть, ці складові інфраструктури будуть заявлені за «Оболонь-Бровар».

 

Щодо білоцерківців, то там президент ФК Юрій Горобець відмовився фінансувати клуб, зважаючи на низькі спортивні показники команди, порівняно з минулими роками. Якоюсь мірою пана Горобця можна зрозуміти, адже він — людина, яка на футболі розуміється, вкладав у клуб дуже великі кошти. Належного результату немає, тому він ухвалив для себе таке рішення.

 

Нині за безпосередньої участі голови Київської облдержадміністрації (водночас і голови Київської обласної федерації футболу. — О. К.)

 

Анатолія Присяжнюка вирішується питання перспектив існування клубу та активно тривають пошуки інвестора. До речі, кандидат на цю місію вже є.

 

Стосовно «Миколаєва», то там, як відомо, була тяжка фінансова ситуація. Проте команда (треба віддати належне) продовжувала стабільно виступати в чемпіонаті. Лише в передостанньому турі, як ми знаємо, гравці не вийшли на матч, оскільки перед ними абсолютно не виконувалися зобов’язання, які поклало на себе керівництво ФК.

 

Нині «Миколаїв» переданий іншим власникам під патронатом голови Миколаївської обласної ради Ігоря Дятлова. І вже зараз розпочався процес ліквідації заборгованостей по заробітній платі перед футболістами та працівниками клубу. Є підстави вважати, що ситуація в «Миколаєві» стабілізується.

 

– Наскільки відомо, голова Миколаївської міської ради Володимир Чайка інколи давав кошти на утримання команди. І це при тому, що президентом ФК був Анатолій Валєєв. Чому ж тоді в скрутну хвилину критика щодо стану справ у команді звалилася на мера міста, який не власник ФК, не засновник, не акціонер?

– Пан Валєєв брав на себе вісімдесят відсотків фінансування, а решту — міська адміністрація, на чолі з Володимиром Чайкою. І якщо Валєєв, зі свого боку, робив усе можливе для того, щоб фінансувати команду, то з боку Чайки. Не можу сказати з упевненістю, що з його боку виконувалося все повною мірою, навіть на ті двадцять відсотків. До того ж, негативні відгуки стосовно Чайки посилилися ще й тому, що в день, коли футболісти не виходили на матч, вони хотіли бачити його. Пан Володимир був у той час у місті. Якби він поспілкувався із футболістами та глядачами на стадіоні, можливо, все було б інакше.

 

«ПРОДАЄВИЧУ СКЛАДНО УТРИМУВАТИ «ОДЕСУ»

 

– Чи існують у ПФЛ якісь важелі впливу на такі ситуації, щоби запобігати подібним неприємностям, коли стабільний клуб може за лічені дні раптово припинити існування?

– У такому випадку, як із «пивоварами», наш вплив обмежується лише тим, аби помирити конфліктуючі сторони, щоб вони знайшли компроміс. На жаль, це не завжди вдається, оскільки, як у даній ситуації, йдеться про фінансові питання. А щодо фінансово неспроможних клубів, які не можуть брати участі у змаганнях, то я, як президент ПФЛ, завжди беру безпосередню участь у розв’язанні тих чи інших питань, спілкуючись не лише з керівництвом клубів, а й очільниками місцевих влад та з представниками тих структур, які могли би потенційно взяти на себе тягар утримування команд.

 

Питання це дуже складне, поза-як у багатьох підприємств немає бажання брати участь у фінансуванні таких заходів та проектів. Причини такої незацікавленості криються в тому, що потенційні інвестори прагнуть отримати взамін пільгове оподаткування їхньої бізнесової діяльності. А відповідних до цього законів та норм немає. Для спонсорів просто відсутній стимул утримувати футбольні клуби. Уважаю, що ці питання потрібно вирішувати на державному рівні.

 

Мені відомо, що Президент України Віктор Янукович ініціює подання законопроекту до Верховної Ради про пільгове оподаткування структурам, які фінансуватимуть спортивні заклади та заходи. Якщо такий закон буде прийнятий, то, вважаю, це буде позитивом і для вітчизняного футболу, і для спорту взагалі.

 

– Чи існують гарантії того, що вищезгадані команди, а також «Одеса», в якої теж були фінансові негаразди, доживуть до весни?

– За «Миколаїв» я впевнений. Щодо «Оболоні» повторюся, ситуація — патова. Не виключено, що «пивоварів» у чемпіонатах ми можемо навесні й не побачити. Стосовно «Арсеналу» в мене є впевненість, що за допомоги губернатора області клуб вийде з кризи. В «Одесі» ж президент (Андрій Продаєвич. — О. К.) одноосібно фінансує клуб, але, зважаючи на тяжку фінансову ситуацію в країні загалом, він не в змозі в повному обсязі фінансувати команду.

 

Я був в Одесі, зустрічався з керівництвом ФК. Одним із найперших моїх кроків було звернення з офіційним листом до голови Одеської обласної держадміністрації Едуар-да Матвійчука з проханням увійти в ситуацію та посприяти тому, щоб клуб «Одеса» мав достойний вигляд. Планую до Нового року ще раз побачитися з паном Матвійчуком і знову обговорити це питання. Уже після цієї зустрічі мені стане повністю зрозуміла картина щодо перспектив одеського клубу.

 

«У ПЕРСПЕКТИВІ — ЗБІЛЬШЕННЯ ТРАНСЛЯЦІЙ»

 

– Згадали про негативні речі, але, напевне, в проведенні осінньої частини чемпіонату були й позитивні зрушення?

– Турнір у першій лізі проводимо за старим відшліфованим форматом і нам удалося без усіляких пауз та форс-мажорів, завдяки співпраці з ТК «Футбол» та наявності генерального спонсора — «Фавбет», вийти в телеефір. Ситуація з цього приводу стабілізувалася, тож наразі розглядаємо питання про те, щоби збільшити кількість телетран-сляцій. Цілком можливо, що це буде не один матч у турі (як зараз), а два-три, а то й більше. Щоправда, для такого удосконалення багато що потрібно зробити й самим клубам. Зокрема, привести свою інфраструктуру до того рівня, який би відповідав регламентним нормам і інструкціям щодо належного забезпечення проведення трансляцій. Це — стадіон, освітлення, і, звичайно, щоб сама чаша під час трансляції мала привабливий вигляд. Але й на ці аспекти дивимося з оптимізмом.

 

– А заробляти кошти на телетрансляціях клуби почали? Якщо ні, то коли це почнеться?

– На даному етапі команди поки що нічого не заробляють, оскільки нині всі кошти спрямовані на оплату телетрансляцій, а це — досить дороге задоволення. Гроші ж, які нам удасться зберегти (сподіваюся на це), підуть на часткове погашення оплати третьої частини заявкового внеску тим клубам, які брали найактивнішу участь у телевізійному пулі. Ці суми будуть незначні, але вони будуть. На майбутнє ж ведемо переговори з деякими компаніями (поки що не озвучуватиму їхню назву) стосовно визначення титульного спонсора.

 

– А хто визначає, які клуби активніше брали участь у пулі, а які — ні?

– Напрацьовуємо в цьому напрямку схеми. Уважаю, що справедливим буде розподілення коштів, виходячи з того, хто скільки провів домашніх матчів, що транслювалися.

 

«ЖЕМЧУЖИНУ» МОЖЕ ФІНАНСУВАТИ ІГОР КОВАЛЕВИЧ»

 

– Є позитиви й у другій лізі. Зокрема, новий формат проведення чемпіонату. Відзначу, що новий регламент турніру більшій частині клубів сподобався, адже посилилася конкуренція та зріс змагальний рівень. Бачимо, що осіння частина змагань пройшла в запеклій боротьбі, такої ж якості баталії очікуються й навесні. Причому на всіх фронтах — і за призові місця, і за збереження професіонального статусу. А щільність очок, як у верхній частині обох турнірних таблиць, так і в нижній, лише засвідчує, що конкуренція загалом у другій лізі була цього разу високою. Сприятиме цьому й реформа в системі матчів плей-оф, які тепер складатимуться з двох етапів по два матчі в кожному.

 

Із того, що бентежить — фінансова ситуація в хмельницькому «Динамо», одеському СКА, але особливо турбує ситуація в ялтинській «Жем-чужині». Справа в тому, що з першого дня існування клубу його засновники не виконують свої обов’язки перед працівниками ФК та гравцями.

 

Зараз, до речі, до Ялти прийшов ще один інвестор.

 

– Мовиться про колишнього очільника «Борисфена» Ігоря Ковалевича?

– Так, про нього. У мене з паном Ігорем уже відбулася щодо цього розмова. Якщо все складеться так, як він задумав, то тоді в «Жемчужи-ни» є перспектива вижити. Нині ж між керівництвом ФК і футболістами триває конфлікт, який дуже складно владнати.

 

«ТРЕБА НЕ СВАРИТИСЯ, А ШУКАТИ КОМПРОМІС»

 

– Мілетію Володимировичу, чи можна вже зараз передбачити, які команди в лігах можуть поборотися за підвищення в класі?

– Якщо поглянути на турнірну таблицю, зокрема першої ліги, то можна помітити, що зараз за вихід до прем’єр-ліги ведуть боротьбу фактично сім команд. Але найоб’єктивніше, на мій погляд, можуть претендувати лише троє — алчевська «Сталь», «Севастополь» та «Олександрія». Думаю, що не сказала ще свого останнього слова «Зірка». Цілком можливо, що кірово-градці підсиляться та втрутяться в боротьбу за чільні місця.

 

– А як щодо новачків першої ліги? Яку можна дати характеристику їхньому виступу?

– Мабуть, найприємнішою подією осені в цьому контексті став достойний виступ краматорського «Авангарду». Непогано виглядають також «Полтава» та «Суми», які стали в першій лізі міцними середняками. Суми — футбольне місто, яке гідне того, щоби бути представленим у футболі на найвищому рівні, навіть і в прем’єр-лізі. Там не лише красень-стадіон, а й взагалі, за сприяння губернатора Сумщини, розбудовується спортивна інфраструктура міста. У Полтаві фінансуванням команди займається одна людина — президент ФК Леонід Соболєв. Цей керманич дуже серйозно взявся за розбудову інфраструктури клубу: збудована й продовжує розширюватися навчально-тренувальна база, в проекті — будівництво критого манежу за кошти його бізнесу, тренувальних полів як зі штучним, так і з природним покриттям. На мій погляд, якщо він реалізує свій проект так, як задумав, то це буде одна з найкращих тренувальних баз в Україні. Не думаю, що, плануючи таку базу, Соболєв не має планів із часом увійти з командою й до прем’єр-ліги.

 

– До речі, ситуація із тренувальним полем, яке полтавський клуб не виділив для «Буковини», якось вирішилася?

– Рішення Контрольно-дисциплінарного комітету щодо цього випадку ще не бачив. ПФЛ його ще не отримувала. Але, наскільки мені відомо, серйозних дисциплінарних санкцій ані до «Полтави», ні до «Буковини» застосовано не буде. Зі свого боку, передали до КДК ФФУ всі матеріали з обох сторін. Од себе лише додам, що поведінка представників «Полтави» (маю на увазі      — президента клубу Леоніда Со-болєва) та «Буковини» (головного тренера Вадима Зайця) їх не прикрашає. Переконаний, що завжди можна домовитися й знайти вихід із ситуації. Наприклад, того ж дня був матч між «Славутичем» і «Десною» в Черкасах (ситуація була ідентичною). Там наставник чернігівців Олександр Рябоконь погодився на те, щоби провести тренування на запасному полі, щоби не «вбити» поле стадіону й грати на «хорошому інструменті». А в Полтаві, бачте, не домовилися. Отож тепер останнє слово за КДК.

 

«ТЕРНОПІЛЬ» ПРИЄМНО ЗДИВУВАВ»

 

– У цьому сезоні друга ліга дуже складно входила в сезон: ламався календар, тасувався добір учасників, а багато клубів — «Прикарпаття», «Львів», «Бастіон», вінницька «Нива» — на старті взагалі не розпочали участь у турнірі. Чим це загальне явище можна пояснити?

– Складний старт другої ліги обумовлений тим, що ми до останнього дня, буквально напередодні першого туру чемпіонату, ще не мали чіткого календаря. Боролися за те, щоби ті клуби, які «випадали», залишилися.

 

Думаю, ми тоді вичерпали всі можливі ресурси — управлінські, методичні, але не змогли врятувати ситуацію. І, на жаль, так сталося, що в групі «А» стартувало на три команди менше, ніж у групі «Б».

 

– При цьому, чи зберігали принцип жорсткого відбору команд до професіональної ліги, чи йшли на поступки, щоби лише зберегти клуб на футбольній мапі?

– У першу чергу, йшли на компроміси. Утім, вже говорив на початку сезону: який сенс тримати в Лізі ті клуби, які не спроможні утримувати свої команди, хоча б на рівні оплати праці футболістам та внесення заявкових внесків? Адже зрозуміло, якщо той чи інший ФК не сплачує заявкові внески, за нього це роблять інші. Відтак «латаємо дірки» коштами інших клубів на сплату арбітражу. У підсумку виходить, що опиняємося в «мінусі». Наприклад, на сьогодні в нас борги складають майже сімсот тисяч гривень. А якби ця сума була компенсована, можливо, ці кошти частково покрили би затрати на заявкові внески. Отож тепер замість того, щоби зекономити гроші на телетрансляціях, мусимо ними перекривати цю заборгованість. Думаю, що ставлення футбольних клубів до цієї проблеми потрібно змінювати.

 

– На тлі цих негараздів, чи є клуби, які все ж виправдали покладені на них сподівання? Зокрема муніципальний клуб «Тернопіль», щодо доцільності заявлення якого до ПфЛ у вас були на старті сезону сумніви...

– Це єдиний клуб, щодо перспектив якого мав сумніви, аж поки не відвідав його особисто. Що таке муніципальний клуб? Той, що фінансується з бюджету міста. Мабуть, відсотків дев’яносто українських ФК, що зникли з карти України, були бюджетні.

 

На старті чемпіонату звернувся до тернопільського клубу: якщо не побачу чіткої картини джерел вашого фінансування, то до вашої структури буде прискіплива увага. Та коли побував у Тернополі й ознайомився з інфраструктурою ФК, поспілкувався з мером міста Сергієм Надалом, то піймав себе на думці, що не здивований тим, що вони в турнірній таблиці йдуть на другому місці. Тепер можу стверджувати, що це — міцний клуб, який, до речі, навіть випередив іменитих земляків — «Ниву».

 

«ЦЯ РОБОТА КОШТУЄ НЕРВІВ»

 

– Цього сезону збільшився змагальний рівень другої ліги, а заразом — ризик того, що арбітраж (упереджений чи неква-ліфікований) може звести нанівець усю роботу команд на полі. Як було з цим восени? Наскільки робота арбітрів покращилася чи, навпаки, погіршилася?

– Скажу лише, що процедура взаємостосунків між Комітетом арбітрів і клубами залишилася незмінною: комітет хоче вести діалог лише з президентом ПФЛ як представником клубів.

 

Мені довелося восени побувати на багатьох матчах. Там, де був присутній, не помітив якихось упереджених дій арбітрів проти тієї чи іншої команди. Суддівському корпусу, звичайно, треба багато працювати, оскільки зараз суттєво омолоджено його склад, відтак потрібно вживати всіх необхідних заходів для того, щоби ці арбітри набували потрібного досвіду.

 

Серед найближчих заходів нашої організації (розмова відбулася у середу ввечері. — О. К.) — зустріч представників клубів першої та другої ліг із асистентом куратора суддівського корпусу ФФУ Лучано Лучі та головою Комітету арбітрів ФФУ Василем Мельничуком.

 

– Мілетію Володимировичу, ви часто говорите про те, що з клубів телефонують вам і скаржаться на несправедливе суддівство та ймовірні кулуарні загравання суперників. При цьому наголошуєте, якщо хтось надасть конкретні докази, то винні будуть покарані. Розумію, в цьому контексті конкретики не буде, та все ж поцікавлюся: як часто трапляються такі скарги і який відсоток загальної кількості матчів вони складають? Можливо, є клуби, які згадуються в цьому контексті найчастіше?

– Якщо озвучу клуби, які найчастіше згадуються в такому контексті, то мені відразу закинуть, що я «щось» знаю, тож я — корупціонер.

 

Моя позиція залишається незмінною: якщо мені стає відомо про конкретний факт корупційних дій — матеріали будуть у прокуратурі. Я, до речі, дві такі дії виконав: усі матеріали скандального матчу «Миколаїв» — «Авангард» направив до Миколаївської міської прокуратури та до Комітету ФФУ з питань етики і чесної гри. Ще один епізод стався в Івано-Франківську, коли арбітр матчу підійшов до господарів і вимагав хабара за потрібний результат. Щодо цієї ситуації ми також зібрали всі матеріали і спрямували їх до Комітету чесної гри, але реакції, знову ж таки, жодної.

 

– А чи часто таке трапляється, що проходить тур і президент ПФЛ йде додому спокійний та умиротворений: немає конфліктів, скарг, апеляцій, порушень, усі матчі пройшли в чесній, цікавій боротьбі?

– Футбол, за своєю природою, експресивний вид спорту. Узагалі без будь-яких ексцесів, здається, не буває жодного туру. Не можу навіть пригадати, коли таке було, щоб якийсь ігровий тур пройшов спокійно. То колективи не виходять на зустріч, то спізнюються, то глядачі бешкетують (до речі, закон про забезпечення громадського порядку на стадіонах так і не прийнятий Верховною Радою й постійно блокується певними депутатами). Зізнаюся, моя робота коштує нервів.

 

– А закон про боротьбу з корупцією та матчами з фіксованим результатом — яка його доля?

– Нині направили його на вивчення до вищих навчальних закладів МВС для аналізу. Тепер чекаємо відповіді. Після того, як її отримаємо, направимо документ до Верховної Ради.

 

ЯКЕ ФІНАНСУВАННЯ, ТАКІ Й РЕЗУЛЬТАТИ

 

– Підбиваючи підсумок нашої частини розмови щодо другої ліги, проаналізуйте, хто з учасників виправдав сподівання, а хто, навпаки, розчарував?

– По-перше, зазначу, що розподіл місць командами в турнірній таблиці цілком відображає фінансове становище цих клубів. Наприклад, СКА (Одеса) має проблеми — опинився на останньому місці, «Динамо» має труднощі — теж у підвалинах турнірки. На жаль, логічне перебування в нижній частині таблиці «Оболоні-2», з огляду на останні події в клубі. Дещо здивувала «Єдність» (Плиски), яка цілком могла й потрапити до шістки найкращих команд.

 

Щодо групи «Б», то тут теж усе логічно:        немає         стабільного         фінансування — відсутні результати. Хоча стосовно «Макіїввугілля», яке теж пасе задніх, я здивований, адже сам по собі ФК стабільний.

 

Звичайно, одним із прикрих моментів стало непотрапляння до шістки найкращих групи «Гірника» та «Сталі». До речі, за оцінками багатьох фахівців, «сталевари» втратили багато очок тому, що в стрижневих матчах арбітри припускалися серйозних помилок. Хоча не можна виключати такі важливі фактори, як правильне побудування навчально-методичної роботи, добір гравців тощо. У даному контексті кажу не лише про «Сталь» і «Гірник», а практично про всіх учасників, які не потрапили до шістки.

 

Із позитивних моментів відзначив би прогрес «Шахтаря-3», команди, яка серед лідерів останні роки не ходила. Думаю, перед підопічними Олександра Фунде-рата ще може стояти завдання вийти до першої ліги. Так само приємно здивувала ще одна резервна команда — «Полтава-2» (Карлівка). До речі, невдовзі «Полтава-2» може трансформуватися в незалежну футбольну одиницю — ФК «Карлівка». Такий крок цілком логічний, якщо враховувати, що колектив виступає в селі Карлівка, а фінансування йде саме з місцевих фондів.

 

– Чи не час зазирнути в майбутнє:      який формат змагань буде у весняній частині сезону в другій лізі і наскільки він стане привабливішим для глядачів?

– Найближчими днями в нас відбудуться наради спільно з президентами клубів першої та другої ліг, на яких обговорюватимемо всі актуальні питання, пов’язані з проведенням другої частини сезону-2012/2013.

 

Друголіговий турнір триватиме у тому форматі, який був закладений ще на початку сезону: колективи будуть розділені на чотири групи. Перші дві, до яких увійдуть по шість найкращих команд, за підсумками осінньої частини змагань, розігруватимуть призові місця, а ще дві групи, до яких увійде решта, — боротимуться за виживання.

 

– А, з огляду на те, що клуби нині переважно фінансово нестабільні і їх складно утримати «на плаву», чи дотримуватиметься спортивний принцип щодо аутсайдерів? Тобто чи залишатимуть вони другу лігу?

– Якщо не дотримуватися спортивного принципу, тоді немає сенсу взагалі проводити цей турнір.