Мариновський: «Зроблено чимало. Але заспокоюватися права не маємо»

... вирішив усе ж розпочати зі справ всеукраїнських. Адже віднедавна наш сьогоднішній гість є також віце-президентом Федерації футболу України.

– Ще три місяці не минуло, Володимире Миколайовичу, від звітно-виборного конгресу, а на адресу нового керівництва федерації, особисто президента Анатолія Конькова вже пролунало чимало критичних зауважень.
– Цілком слушно ви це зауважили. Не минуло і трьох місяців. Хіба за такий короткий відрізок часу люди, які більшу частину свого життя віддали футболу, могли щось зробити на шкоду улюбленій грі? Переконаний – відповідь напрошується сама собою. Інша справа, коли нема за що принципово критикувати, а хочеться. Тоді й з’являються претензії на кшталт запису на особистій сторінці у фейсбуці гравця «Дніпра» і збірної Євгена Коноплянки. Мовляв, коли наступного разу Коньков хильне лишку, то вже не Шевченку, а йому запропонує очолити головну команду країни. Керівництво федерації, звісно, звернулося до футболіста з проханням дати роз’яснення. Відповідь була однозначною: він щиро поважає Анатолія Дмитровича як колишнього талановитого футболіста, досвідченого тренера і нічого подібного не писав. Спростувати ж інший наклеп можу особисто. Теж в Інтернеті з’явилося повідомлення, що перед відльотом збірної на товариський матч до Болгарії президент разом з іншими керівниками федерації на очах у всіх розпивали в аеропорту спиртні напої. І знову ніби то «щире» піклування за долю футболу: який же приклад він подає гравцям, тренерам? Повірте – цілком нормальний. Хоча би тому, що нічого подібного просто не було. Адже я сам був у складі делегації, разом із Коньковим та іншими керівниками проходив реєстрацію на рейс.

– Невизначеність із новим головним тренером національної команди все ж турбує значну частину прихильників футболу.
– Повірте, керівників федерації теж. Можливо, в зв’язку з отією непростою ситуацією, в якій опинилася збірна, це посилене почуття відповідальності і завадило відразу зробити вибір. При розгляді тієї чи іншої кандидатури з числа вітчизняних спеціалістів уже звично для наших реалій виникали розмови про їх приналежність до тієї чи іншої груп впливу. Зрештою зробили пропозицію цілковито незалежному в цьому плані іноземному фахівцю. 28 листопада на засіданні виконавчого комітету федерації Гаррі Реднапп мав усі шанси бути затвердженим. Однак, як ви вже знаєте, він віддав перевагу роботі з клубом англійської прем’єр-ліги.

Але ця невизначеність, дозвольте запевнити, найближчим часом скінчиться. Федерація докладе всіх зусиль для того, аби збірну очолив кваліфікований спеціаліст, який ще в цьому відбірковому циклі до чемпіонату світу 2014 року постарається разом із футболістами ліквідувати гандикап, наданий головним конкурентам у матчах із Молдовою і Чорногорією.

Що ж до планової роботи, то у федерації, як я вже розповідав читачам вашої газети, працюють над створенням державної програми з розвитку улюбленої гри мільйонів. На згаданому середовому засіданні буде затверджено розроблену спеціально найнятою консалтинговою фірмою нову структуру федерації, а також остаточний розподіл обов’язків між членами виконкому. Цікавіше для простих уболівальників, звісно, не останнє, а саме практичні кроки, заплановані для розвитку виду. Маємо зрозуміти: свято фінального турніру чемпіонату Європи завершилося, попереду – важливі завдання з розбудови інфраструктури не лише у великих містах, а й у всіх куточках держави. Маю надію, що вже наступного року наша ДЮСШ із футболу отримає стандартне поле зі штучним покриттям, ще в кількох містах і селах з’являться майданчики з аналогічним покриттям. І, звичайно, подальша популяризація футболу. Яким масовим став дитячий турнір, присвячений Євро-2012. Усе популярнішими стають на Тернопільщині турніри з жіночого футболу. Відкрию також невеликий секрет. Уже є домовленість про проведення наприкінці червня наступного року на Тернопільському міському стадіоні міжнародного турніру серед дівчат до сімнадцяти років за участю збірних України, Шотландії, Словенії та Угорщини.

– Ми плавно перейшли до справ місцевого футболу.
– Не варто, вважаю, особливо хвалитися. Однак не можу не відзначити, що з допомогою влади вдалося домогтися, аби в чемпіонаті Тернопільщини брали участь команди всіх районів. І грали вони на нормальних стадіонах, зручних як для гравців, так і для глядачів. Утім, і заспокоюватися не маємо права. Розумієте, про що кажу. Коли професіональні команди влада не може фінансово підтримувати, то аматорські колективи без допомоги державних структур на місцях приречені. Не відмовляємося і від думки участі в змаганнях юнацьких складів. Що ж до конкретних підсумків чемпіонату, то не можу не подякувати гравцям і тренерам «Бережан», «Копичинців», заліщицького «Дністра», «Тернополя-Педуніверситету», які вели напружену боротьбу за медалі. В той же час пасинками почувалися колективи з Монастириського, Підгаєцького, Чортківського, Кременецького, Борщівського районів. Їх керівники мали би задуматися, скажімо, над тим, що в Чорткові, Борщеві чи в Кременці вболівальники просто не уявляють свої команди аутсайдерами.