У Києві вшанували пам’ять Лобановського

За іронією долі легендарний Метр, чиє ім’я є уособленням динамівського футболу, помер у день заснування клубу, славну історію якого він писав протягом багатьох десятирічь, спершу як гравець, а потім як тренер-новатор, створивши кілька «золотих» команд різних поколінь, які гриміли на всю Європу.

У цей день футбольні люди з України і не тільки згадують Валерія Васильовича. В умовах воєнного стану в Україні традиційний мітинг пам’яті Валерія Лобановського не проводиться з міркувань безпеки. Та все одно у цей день біля пам’ятника Метру як завжди багато квітів. Люди підходять до пам'ятника на Байковому кладовищі та пам'ятника біля стадіону із самого ранку. Це і ті, хто знав Метра особисто, і ті, хто захоплювався успіхами «Динамо» на трибунах стадіону або біля екранів телевізорів.

Серед них, як завжди, найрідніші – донька Валерія Васильовича Світлана, яка є вірною берегинею пам’яті видатного тренера. До могили на Байкове кладовище традиційно приходять близькі люди, які знали Валерія Васильовича особисто, аби у тиші згадати, якою видатною людиною був Валерій Васильович.

Біля пам’ятника Валерію Лобановському, розташованому у самому центрі Києва, традиційно збирається більше людей. Тим більше, що саме сьогодні «Динамо» проводить домашній матч на легендарному стадіоні, який носить ім’я Метра. Зранку тут можна було побачити людей зовсім різних поколінь – як найменших учнів динамівської академії, які здобувають свої лише перші перемоги з динамівською емблемою на серці, так і заслужених ветеранів футболу. Місію розповісти динамівським учням про видатні досягнення тренера взяв на себе відомий журналіст Олександр Липенко, який багато років слідкував за досягненнями, які здобувало «Динамо» під керівництвом Метра.

Образ Валерія Лобановського є прикладом самовідданої служби своїй справі, якій він віддав усього себе без залишку. За нього промовисто говорять не лише титули та досягнення, а й безмежна любов наступників і надбання, яким і досі користуються в футбольному світі. Світла пам'ять про Валерія Лобановського завжди буде жити серед тих, у кого літера «Д» викарбувана на серці.