Виступ Володимира Зеленського на засіданні другого Саміту за демократію під головуванням Президента США

Пане Президенте Байден, дякую за цей саміт, за ще один крок у консолідації світу на захист свободи.

Дорогі колеги!

Зараз вирішальний час, і це наша з вами відповідальність, що саме визначить цей час. Чи передамо ми дітям і онукам цінності свободи, які маємо самі, чи їм доведеться боротися за демократію з нуля?

Сучасні покоління багатьох демократичних країн не знають зі свого життєвого досвіду, що свобода не буває подарунком. Більшість може дізнатися про це хіба що з підручників історії – історії воєн за незалежність, які сталися покоління тому, і битв за свободу, які виграли інші.

Проте досвід ворогів свободи завжди свіжий. Їм не треба звертатися до підручників. Вони знають, як ламати демократію та знищувати життя. Їм достатньо найменшого відчуття, що вони можуть залишитися безкарними, і тоді зло починає діяти.

Ось звідки загроза для наших із вами цінностей, ось чому демократія в небезпеці.

Україна знає, що таке воювати за демократію просто зараз, і нехай наш досвід збереження свободи в час тотальної війни допоможе захисту вільного світу. Кожного з ваших народів!

Коли ви бачите спалені російською агресією українські міста і коли ви бачите хоробрих українських воїнів, які зупиняють рух агресії нашою землею, зауважте, що ви насправді бачите. Це вирішується доля не лише України, це вирішується доля всіх, хто звик жити вільно.

Російські пропагандисти та спільники брешуть, що нібито «Захід воює проти Росії на території України». Варто зрозуміти, що відбувається насправді.

Це Україну тиранічна Росія здатна дістати своїми закривавленими руками – ракетами й артилерією, бомбами й танками. Але її амбіція не закінчується там, куди дістають її руки.

Росія давно воює з вами всіма – з демократіями світу. Воює дезінформацією, втручанням у вибори, шпигунством, експортом корупції, кіберзлочинністю, намаганням спровокувати енергетичну кризу й цінові вибухи на ринках, які вдарять по ваших людях божевільними рахунками за електрику чи бензин. Погляньте: Кремль намагається зробити зброєю вже навіть продовольство! Блокує море, щоб на глобальному продовольчому ринку утворювався дефіцит.

Чому це відбувається? Це війна, пані та панове. Війна саме проти свободи й демократії.

Кожен ворог свободи діє однаково. Я підкреслю: вони діють.

Вороги свободи не втратили жодного року за останні десятиліття! Вони спрямовували весь час і необмежені гроші, які отримували з торгівлі з вільним світом, на послаблення, корумпування й підрив демократії. А чи всі зусилля вільного світу були спрямовані на обмеження агресивного потенціалу тиранів та автократів і на притягнення їх до законної відповідальності за їхні злочини?

На жаль, ні. Маємо це виправити.

Демократія повинна вміти діяти, причому діяти на випередження. Демократія має навчитися бути безкомпромісною щодо зла. Хоч сенс демократії передбачає пошук компромісу, це працює лише для внутрішньої свободи в тій чи іншій країні.

Варто позбутись ілюзії, що компроміс зі злом може щось дати свободі. Вороги демократії мають програвати, і лише це може бути основою справжньої безпеки для демократії. Візьміть цю українську рішучість!

Українська демократія навіть в умовах тотальної війни проти нашого народу підтримує абсолютну внутрішню єдність. Перемогти – це наша національна мета. Але що означає – перемогти? Зберегти свободу, зберегти гідність, зберегти нашу землю.

У чому ж стратегія вільного світу щодо тоталітарної Росії, яка шукає, як наплодити собі якомога більше тоталітарних спільників у світі? Чи є така чітка стратегія? Я скажу, якою вона має бути.

Зло має програти війну. Програє зараз – знатиме, що програватиме завжди й усюди.

Перше. Не варто думати, як зберегти обличчя Путіну, щоб нібито зменшити витрати на боротьбу з ним. Варто думати, як зберегти повагу до демократії в тих країнах, де свобода ще має перемогти.

Друге. Коли спалахує пожежа, вогнеборці не можуть чекати місяцями, поки їм нададуть пожежні машини, чи погоджуватися, що пожежні рукави мають бути обов’язково для коротких дистанцій. Так само це працює й на війні. Що більше обмежень для тих, хто захищається, то більше втрат і руйнувань, бо полум'я агресії не знає обмежень. Ось чому захист демократії повинен мати всю зброю, яка надійно гарантуватиме поразку агресора.

Третє. Росіяни повинні робити внесок у захист світу від Кремля, чиїй безкарності вони потурали. Треба шукати, заморожувати й спрямовувати на відновлення не лише окремі активи держави-агресора й окремих пов’язаних осіб, а всі активи Росії та російських багатіїв, які обмінювали мовчання на збільшення своїх статків. Вони повинні мати мотив, щоб діяти на захист свободи. І щоб швидше скінчилася ця агресія й терористичне правління Кремля.

Дорогі колеги!

Війна робить речі кришталево ясними. Цими днями я відвідував наші регіони поруч із передовою. Ось там видно, які аспекти лідерства потрібні зараз.

Коли наші бійці відбивають штурми під Бахмутом, вони не можуть чекати тижнями, перш ніж зробити артилерійський постріл у відповідь на ворожі дії. Вогонь має бути миттєвим і таким, що знешкоджує загрозу. Такими ж швидкими мають бути й усі наші з вами рішення.

Але чомусь санкції проти Росії значно повільніші, ніж агресія Росії. Глобальний тиск на російську еліту слабший, ніж її мотив терпіти Кремль. Підтримка українських воїнів в окопах менш далекобійна, ніж зброя терористів, що діють проти нас. Та й ваша власна готовність боронити свої демократії менш рішуча, ніж наміри тих, хто хоче світової війни проти демократії.

Демократії потрібна перемога. Зараз! Цього року! Не колись. Не з часом. Зараз!

Ми здатні це забезпечити. Україна й усі, хто допомагає. Я впевнений, що забезпечимо!

Але дійте, будь ласка, дійте, колеги!

Дякую за увагу!

Дякую всім за підтримку, пане Президенте й усі колеги!

Слава всім, хто б'ється за свободу!

Слава Україні!