Михайличенко: «Лобановський у 1986-му і у 1999-му – це дуже різні люди»
Колишній головний тренер «Динамо» Олексій Михайличенко в ефірі Ютуб-каналу Дениса Бойка поділився спогадами про роботу з Валерієм Лобановським.
– Коли ви повернулися в «Динамо», почали працювати тренером, вас вважали наступником Валерія Васильовича – принаймні так казали. І Валерій Васильович також це підтверджував. Чи були якісь розмови, які вам найбільше запам’яталися в плані настанови – як він вам радив, як він вам допомагав розвиватися в плані тренерства?
– Я пройшов шлях, починаючи з 17 років, коли я вперше його побачив на зборах, закінчилася дитяча школа, я перейшов у дубль «Динамо», нас було 6 гравців з цього набору. І коли я побачив цю глибу перед собою, то боявся підняти очі й подивитися на нього.
Працювати з ним в команді «Динамо» і в збірній СРСР як футболіст – це одне. І потім я пройшов той шлях поруч із ним – ці дуже гарні для мене, але дуже шкода, що мало, 5 років, які він працював у «Динамо» – я бачив його зовсім іншого, він весь час мінявся.
Той Лобановський, який був у 1975 році, у 1986-му і в 1999-му – це дуже різні люди. Але залишалася мета, підхід, професіоналізм, і він весь час навчався. Він багато чого говорив, але треба вміти не тільки слухати, а й розуміти, що він хоче сказати.
Пам’ятаю цей випадок, він дуже запав тоді в мою голову, я його згадував весь час. Перед якоюсь грою чемпіонату України він сказав: «Молодь», – це я і Анатолій Дем’яненко, – «Ану напишіть, будь ласка, мені склад на сьогоднішню гру».
Анатолій Васильович пішов у свою кімнату, я в свою, ми написали на аркуші А4, як і у Валерія Васильовича. У нього крупний почерк був, в нього все написано, і цей папірець лежить у нього на столі. А ми ж дивимося – ми бачимо, у нас 1 в 1. Тоді і склад був передбачуваний – 13-14 гравців, які могли щось змінити.
Він: «Ну, читайте». Ми такі задоволені читаємо – в нього такий же самий. Він бере цей аркуш, перевертає – а там зовсім інший склад. Він каже: «Я бачу, ви в футболі нічого не розумієте». Він перевіряв не нас – він себе перевіряв: якщо так думають Дем’яненко й Михайличенко – тренер теж може так думати, тому він поставив іншу задачу, я зрозумів це так.
– Тобто непередбачуваність?
– Так. Це треба зробити так, щоб… Він готувався дуже ретельно до ігор. Перш за все, він намагався прибрати сильні сторони суперника, а потім намагався нав’язати свої.
– Можливо, у вас закарбувалася якась найголовніша порада, яку вам дав Лобановський? Можливо, якась нефутбольна.
– На мій погляд, у чому він був сильним – що він хотів бути непередбачуваним і заглянути в завтрашній день. Не наздоганяти, а йти попереду.
16 квітня 2026 13:52