Починаючи з 1927: кубкове дербі – на День Києва

Київське футбольне дербі – як багато в цьому понятті змісту, проте кожен зрозуміє його для себе. «Динамо» в рамках Вищої ліги зустрічалося з «ЦСКА-Борисфеном» / ЦСКА / «Арсеналом», а також «Оболонню». Втім, ніколи до сезону 1997/98 кубковий фінал не приймав матч двох команд з одного міста.

Дивовижний сезон, коли «Динамо» вперше за часів Незалежності настільки сильно виступило в Лізі чемпіонів, коли в Кубку України між собою грали резервні команди двох клубів, а Валерій Лобановський вперше розігрував українську чашу.

Київ проти Києва

Щоб столичне дербі стало можливим у фіналі Кубка України, знадобилося сім розіграшів трофею. Успіхи інших київських команд спершу були скромними – на рівні подолання одного-двох раундів, але якраз у середині 90-х значно зріс рівень амбіцій армійського футболу. Спершу був «ЦСКА-Борисфен», який міг дозволити собі запрошувати майстрів рівня Чанова, Кузнєцова, Литовченка. Слідом – ЦСКА (Київ) із двома резервними складами та розгалуженою мережею «призову» перспективних спортсменів.

Якраз сезоном раніше ЦСКА досяг свого максимуму в Кубку України, лише в півфіналі сезону 1996/97 поступившись майбутньому володареві трофею – донецькому «Шахтарю». Колектив однодумців, згуртований довкола Володимира Безсонова (який спершу допомагав Володимиру Лозинському, пізніше став головним тренером), видав ще сильніший кубковий сезон на наступний рік.
В 1/8 фіналу ЦСКА вибив сімферопольську «Таврію» (2:0, 0:1), далі завдяки голам Малимона та Олійника пройшов «Дніпро» (1:0, 1:1 д.ч.), а в півфіналі зумів справитися з донецьким «Металургом» (1:1, 3:1). По двічі забивали Цихмейструк і Кріпак. Ознака того ЦСКА – молодість складу, сміливість у грі на виїзді, вміння боротися до кінця. Коли стало зрозуміло, що армійці проходять у фінал, історики футболу з задоволенням відзначили, що вперше трофей розіграють дві команди з одного міста.

----------------------------

Цікаво!

У середині 90-х регламент не забороняв брати участь у Кубку України резервним складам вищолігових команд – так званим «двієчкам» і навіть «трієчкам». Отож, так вийшло, що фіналісти на шляху до вирішального матчу почергово пройшли своїх резервістів. ЦСКА в 1/16 фіналу переграв ЦСКА-2 (4:2, 1:2), а «Динамо» зуміло виграти в «Динамо-3» (5:0, 5:3). Небувалі кадри з «двосторонок» увійшли в історію своєю результативністю, абсурдністю та потішністю.

----------------------------

Справившись зі своєю третьою клубною командою, «Динамо» в 1/8 фіналу вибило маріупольський «Металург» (3:0, 1:0), у чвертьфіналі – одеський «Чорноморець» (3:0, 4:1), у півфіналі – криворізький «Кривбас» (4:2, 1:0). У першій десятці провідних бомбардирів кубкового турніру 1997/98 було четверо динамівців (Шевченко, Ребров, Леоненко і представник резерву Єсип). Напередодні фіналу Ребров лідирував у перегонах найвлучніших із сімома голами, Шева мав на один менше. Запам’ятаємо цю деталь.

І ще один штрих: за жеребом господарем фіналу був ЦСКА, «Динамо» ж грало в гостях на домашньому стадіоні... Втім, це була чи не єдина інтрига – на той момент ЦСКА йшло глибоко в другій половині таблиці (фінішувало на 13-му місці серед 16-ти учасників Вищої ліги), і в чемпіонаті «Динамо» без помітних проблем виграло міське протистояння з «армійцями» – 4:0.

Перший гол – ще до початку матчу

Обидві команди мали враховувати фактор регламенту – якщо «Динамо» своїх провідних гравців за резервістів не задіювало, то ЦСКА заграло за другу клубну команду воротаря Блажаєва, захисників Селезньова та Полякова, півзахисників Дараселію-молодшого, Олексієнка та Закарлюку, нападника Пахолюка. Можливо, на початкових стадіях турніру це й мало якесь локальне значення, проте коли стало зрозуміло, що «військові» проходять у фінал, неможливість виставити хоча б когось із цієї сімки послаблювала вибір тренерського штабу. Приміром, Закарлюка вже вважався цілком собі серйозним помічником для першої команди, високо оцінювали Селезньова та Олексієнка. Через перелом ноги лишався поза грою Костишин.

Свої проблеми були в киян – через травми не могли зіграти флангові захисники Лужний і Дмитрулін, через що затрималися з відрядженням у свої національні збірні грузин Каладзе та росіянин Герасименко. Обидва вийшли в стартовому складі – один ліворуч у захисті, інший – у центрі поля, а праворуч оборону закривав Кирюхин.

На цікаву деталь звернув увагу тижневик «Футбол»: на архаїчному табло «Олімпійського» ще красувалося 16:59, до початку матчу – хвилина часу, а рефері дав свисток починати. І треба ж такому статися, поки хтось стояв у черзі за пивом і пиріжками, а інші пробиралися крізь досить великі черги біля входу стадіону, Герасименко видав прекрасну розрізну передачу на Шевченка, який чітко пробив у кут повз майбутнього динамівця Реву – 0:1. «Перший гол було забито ще до початку матчу», – підмітив журналіст Олексій Маргієв у «футболівському» звіті. Якщо й були якісь особливі заготовки від Безсонова, швидкий гол (орієнтовно на 40-й секунді) їх зруйнував.

Вже в наступні кілька хвилин «Динамо» могло забивати ще й ще. Рева спіймав м’яч після удару Косовського, Герасименко трішки не влучив у кут, Кардаш не скористався ще одним пасом Алєксєя, який проводив чи не найкращий матч за «Динамо».

Тільки хвилини до 15-ї ЦСКА зумів відсунути гру від своїх володінь і навіть провести гостру атаку, в якій Кріпак трішки не встигав на кутовий від Олійника. А тим часом продовжили куражитися Ребров, Кардаш, Герасименко. Поки вони марнували моменти, Кріпак підступно бив здалеку – і тут вперше (і не востаннє) виручив динамівців Шовковський.

Перший тайм «Динамо» прагнуло обов’язково використати по максимуму. Відчувалося, що команда остерігалася слизької мінімальної переваги. І ось Кардаш із Гусиним розігнали комбінацію, а Шевченко, опинившись перед Ревою, вдруге не залишив йому шансів ударом точно в кут – 0:2. Тепер саме Андрій із 8 голами очолив список найкращих бомбардирів Кубка-1997/98. Дубль у грі з армійцями став не першим його подвигом – раніше в чемпіонаті ЦСКА отримало від Шеви хет-трик.

Здавалося, трофей уже можна достроково вручати переможцям, але треба віддати належне легенді «Динамо» Безсонову – він зумів налаштувати ЦСКА на другий тайм так, ніби на табло залишалися всі нулі. Стрімкі випади Цихмейструка, Семчука, Кріпака змушували всерйоз хвилюватися Шовковського, і навіть він би не виручив, якби Едуард пробив трішки нижче – а так Цихмейструк струсонув поперечкою. Апогеєм матчу став епізод, у якому Гусин зачепив Городова. Рефері призначив пенальті, проте Шовковський розгадав задумку Олійника й парирував удар з 11-метрової позначки. Коли ж через три хвилини Новохацький, недавній підопічний Блохіна в Греції, головою замкнув подачу Цихмейструка з правого флангу, рахунок скоротився до мінімуму – 1:2.

Якби ЦСКА реалізував хоча б половину своїх моментів, забив би ще разів зо три (чого вартий незарахований гол Кріпака), проте й один тільки Шевченко міг забивати ще кілька «вірняків».

----------------------------

Протокол
ЦСКА (Київ) – "Динамо" (Київ) – 1:2 (0:2)
Голи: 0:1 Шевченко (1), 0:2 Шевченко (33), 1:2 Новохацький (65).
На 62-й хвилині Олійник (ЦСКА) не реалізував пенальті - воротар.
ЦСКА: Рева, Левченко, Балацький (Ільченко, 63), Балицький, Семчук, Уляницкий, Гогіль (Новохацький, 46), Цихмейструк, Городов, Олійник, Кріпак. Головний тренер: Володимир Безсонов.
"Динамо": Шовковський, Кирюхин, Ващук, Головко, Каладзе, Герасименко (Калитвинцев, 63), Гусин (Михайленко, 66), Кардаш (Радченко, 89), Косовський, Шевченко, Ребров. Головний тренер: Валерій Лобановський.
Попередження: – Семчук (16), Гогіль (27), Кріпак (80).
31 травня 1998 року. 17:00. Київ. НСК "Олімпійський". 42 700 глядачів. +25С. Сонячно
Суддя: І.Ярменчук (Київ).

----------------------------

Калейдоскоп Шевченкових рекордів

Коли ж у підсумку фінальний свисток Ярменчука зафіксував перемогу «Динамо», це був третій Кубок України для клубу (рекорд розіграшів на той момент) і перший – особисто для Валерія Лобановського. Цікаво, що ЦСКА бив по воротах частіше, ніж володар трофею (14:11), але у точності ударів у площину перевага була вже за динамівцями.

Було й кілька особистих рекордів: Сергій Ребров і Олександр Головко провели треті для себе фінали, причому форвард виграв усі три, а от у захисника була поразка в складі «Таврії». Андрій Шевченко з 8 голами став найкращим бомбардиром розіграшу Кубка України 1997/98, повторивши досягнення Віталія Парахневича із СК «Одеса» 5 роками раніше. Із 15 голами Шева очолив список найвлучніших у Кубках України за всю історію та на всіх стадіях (обігнав на один м’яч Олексія Антюхіна та на два – Андрія Покладка й того ж Парахневича).

А от СаШо став першим воротарем, якому вдалося парирувати пенальті в ігровий час фіналів Кубка України. Валерій Лобановський – шостий тренер-володар Кубка України з футболу.

----------------------------

Цікаво!

І ще одне досягнення Шеви – за попередні сім розіграшів Кубка України жоден футболіст не відзначався в фіналах більш як одним голом. Андрій зміг.

----------------------------

«Динамо» виграло всі дев’ять матчів у поточному розіграші кубка. Надалі команда довершила справу «золотим дублем» – третім в історії футболу Незалежної України. А в наступному сезоні підопічні Лобановського сягнуть четвірки найкращих у Лізі чемпіонів. ЦСКА ж стартує в Кубку кубків УЄФА – відразу кілька гравців армійської команди в підсумку доростуть до національної збірної України та... «Динамо».