«Тиждень планується дуже насиченим у дипломатичному плані»

Сильний народе нашої сильної країни!

Сьогодні той день, коли знову і знову переконуємося, наскільки далеко ми від Російської Федерації. Уявіть, вони там, у Москві, переполошилися через моє інтервʼю російським журналістам. Тим із них, хто може дозволити собі говорити правду. Коли журналісти вже готувалися до публікації нашого інтервʼю – а ми говорили з ними сьогодні вдень, – російське цензурне відомство вийшло з погрозою. Так і написали – вимагають відмовитися від публікації розмови. Це було б смішно, якби не було так трагічно.

Знищили свободу слова у своїй державі, намагаються зруйнувати сусідню державу. Зображають себе глобальним гравцем. А самі при цьому бояться відносно короткої розмови з кількома журналістами.

Що ж, якщо така реакція, значить, ми все правильно робимо, значить, вони нервують. Мабуть, побачили, що у їхніх громадян виникає дедалі більше запитань до стану справ у їхній державі.

Максимальний контраст – моя розмова з нашими улюбленими українськими телевізійниками. Провів зум-конференцію з майже пʼятьма сотнями наших медійників, які створюють телемарафон «Єдині новини». Вдячним їм.

Хоча ми й були обмежені в часі, все ж доволі ґрунтовно поговорили. Відчувається, що всі дбають про Україну, дбають про нас із вами, дбають про наше майбутнє. Занотував собі багато запитань і пропозицій – усі обов’язково опрацюємо.

Сьогодні ж підтримав глобальний марафон заради миру в Україні. Не тільки телевізійний. Ще в десятках міст по всьому світу люди зібралися на підтримку нашої держави, на підтримку свободи. Приємно!

Вражаюча кількість людей на площах Європи, на інших континентах. І це надзвичайно важливо. Бо коли люди на площі, політики вже не зможуть вдати, що нібито не чують. Не чують нас із вами. Не чують Україну.

Продовжу звертатися й до парламентів інших країн. Тиждень планується дуже насиченим із дипломатичної точки зору. Тож нікому не вдасться сховати український інтерес десь у політичних кабінетах або в бюрократичних лазівках.

Нікому не дамо забути про наші міста, про Маріуполь та інші українські міста, які російські військові знищують. Все більше людей у світі – на боці України, на боці добра у цій битві зі злом. І якщо політики десь не вміють йти за людьми, ми їх навчимо. Це основа демократії та нашого національного характеру.

Знову хочу подякувати нашим людям у Херсоні, у Каховці, у Славутичі та інших містах, які не припиняють чинити опір окупантам. Якщо окупанти тимчасово зайшли в українські міста, це означає тільки те, що їм доведеться вийти.

І тим феноменальним дурням, які намагаються співпрацювати з російськими військами, я хочу нагадати, що вони і своїх-то кидають. Що ж вони зроблять з чужими зрадниками? Сказав би їм: подумайте. Але знаю, що думати таким людям нічим. Інакше і зрадниками не стали б.

Звичайно, будемо працювати на тижні й заради нових санкцій проти Російської Федерації, проти агресії, які потрібні доти, доки російські війська залишаються на території України.

Попереду – і новий раунд переговорів, бо ми шукаємо миру. Реально. Без затягування. Як мені доповіли, є можливість і потреба очної зустрічі вже на території Туреччини. Це непогано. Подивимося на результат.

Наші пріоритети на переговорах відомі. Суверенітет і територіальна цілісність України не підлягають сумніву. Дієві гарантії безпеки для нашої держави – обовʼязкові. Очевидна й наша мета – мир і якнайшвидше відновлення нормального життя в нашій рідній державі.

Збройні Сили нашої держави стримують окупантів, а на частині напрямків роблять навіть кроки вперед. Молодці. Хоробрість наших захисників, те,  як мудро вони поводять себе на полі бою... Це настільки важливо, що жодних слів вдячності просто не вистачить. Але знову й знову я не втомлююся дякувати. Кожному нашому захиснику, кожній нашій захисниці... Усім, хто виборює майбутнє для нас із вами, для наших дітей, для нашого народу.

Підписав укази про присвоєння звання Героя України 15 військовослужбовцям Збройних Сил України, трьом із них – посмертно.

А також указ про відзначення державними нагородами 142 військовослужбовців Збройних Сил України та пʼятьох військовослужбовців Управління державної охорони України.

Підписувати такі укази – для мене, скажу чесно, велика честь.

Вічна памʼять усім нашим героям. Вічна памʼять кожному, хто віддав життя за Україну. Заради нас із вами.

Слава всім вам!

Слава всім нашим героям!

Слава Україні!