Відеологія. До війни звикнути неможливо

Виступ київських динамівців у Дортмунді мав таку надзвичайну атмосферу на полі і трибунах, що хотілося закричати: «Що ж ти ворог підлий наробив?! Лишив без такого футболу…» Та апелювати до агресора сенсу нема. Відає, що творить в Україні.

Усі, хто бажав, могли оцінити перебіг матчу «Динамо» – «Боруссія», показаний на численних платформах і Youtube-каналах. Проте почну свій огляд з інтерв’ю Андрія П’ятова відео-додатку «Люкс ФМ».

НЕ ЗАБУТИ ЗВІРСТВА ЗАГАРБНИКІВ

У ньому послідовно викладена історія вторгнення РФ на нашу вітчизну. Як війну сприйняли діти Андрія, починаючи з першого нападу на Донбас у 2014-му. А тепер навіть ветеран «Шахтаря» не має певної відповіді про подальшу долю свого клубу. Відверто говорить про невелике бажання грати у футбол під час війни та визнає вартісним це лише заради допомоги пересічним українцям, які потерпають від біди найбільше.

Бо війна – неприродне явище, до якого звикнути неможливо. Тому фінальне побажання відомого воротаря Путіну бачиться закономірним: нехай кривавий різник суне до свого крейсера. На дно історії!

Можливо, більш чіткі уявлення про подальшу долю донецького клубу має його власник. Яким «Шахтар» буде у кадровому представництві в Лізі чемпіонів, куди разом з «Динамо» потрапив через дострокове припинення турніру УПЛ? Та нагальні думки Ріната Ахметова теж не про футбол.

В інтерв’ю виданню Le Temps він закликав не забувати російським загарбникам звірств, які вони чинять в Україні. Де наші воїни борються за кожний метр рідної землі. Також наголошує, що Маріуполь був, є і буде українським. На користь цих слів стала ідея вийти на останній матч благодійного турне гірників у Спліті з символами спротиву агресору.

А ще Ахметов не має сумніву, що «Азовсталь» вдасться відновити, коли ворог забереться геть з наших терен. Президент «Шахтаря» упевнений, що відбудований промисловий центр на березі Азовського моря більше ніколи не працюватиме з Росією.

Серед менш значущих подій згадаю обурення гендиректора каналів «Футбол» Денисова святкуванням чемпіонства в Петербурзі колишнім капітаном «Шахтаря». Проте Тимощук не витримав порівняння навіть з Ракицьким і у вищенаведеному монолозі П’ятова. Відхід Ярослава з «Зеніта» був представлений принциповим і майже героїчним. Що тут можна додати? Андрію видніше.

В цілому ж на початок травня 2022 року еволюційний стрибок «Шахтаря» виглядає революційним. Як кажуть, на все свій час.

КОВТОК ПОВІТРЯ НА «СІГНАЛ ІДУНА ПАРК»

Між тим «Динамо» завітало у Дортмунд. Звичайно, господарі місцевої арени, при всій повазі до інших суперників по турне українських грандів, бачилися найбільш грізними. Друга за силою команда Бундесліги, попри статус благодійного матчу, гарантувала перевірку підготовки команди Луческу.

До того ж підлеглі Марко Розе швидко відкрили рахунок в атаці, яку розігнав головна зірка Холанн. Але динамівці відповіли змістовно і солідно. І матч перетворився на справжню виставу з проявами майстерності, яка могла прикрасити будь-яку офіційну єврокубкову дуель.

Та головний здобуток був не на табло. Точніше, він був не у рахунку на користь «Динамо», а у сумі коштів, що були зібрані на цій грі.

На каналі «Циганик LIVE» автор назвав цю гуманітарну допомогу чималою. Навіть перевів у її національну валюту – 14 мільйонів гривень для українців, які потерпають від війни. Власники «Динамо» підкреслили, що вагомому внеску сприяла плідна взаємодія німецької і української сторін. Тому склалася така виняткова атмосфера на полі і трибунах.

Визнав подію важливою в усіх сенсах і сюжет CNN, у якому старший футбольний аналітик мережі Даррен Льюїс підкреслив значимість благодійного поєдинку і фінансову складову акції. А президент «Динамо» Ігор Суркіс, дякуючи організаторам в Дортмунді, запросив «Боруссію» до нас. Після перемоги над ворогом усього цивілізованого світу українські вболівальники також залюбки заповнять трибуни київського НСК «Олімпійський», щоб віддячити за простягнуту у лихі часи руку підтримки.

Не маю сумніву, що і в інших містах Західної Європи радо вітали б наші провідні клуби. Усі готові підтримати Україну, бо розділяють біль її втрат і захоплюються звитягою ЗСУ. Рішення проводити благодійні матчі було своєчасим, а усі команди-суперники назавжди стали друзями не лише для прихильників «Динамо». Спасибі кожній із них!

ТРАВЕНЬ НАДІЙ І ТРИВОГ

Нині чи не вперше за останні місяці на нашому обрії виник суто спортивний інтерес, пов'язаний з головною командою самої героїчної країни у світі.

Не єднаю завдання команди Петракова з діями на фронті. І не тільки тому, що це було б блюзнірством. Не треба бути військовим експертом, щоб зрозуміти: війна у травні не завершиться. Тож боротися за путівку на ЧС-2022 доведеться разом із постійним вивченням фронтових зведень і тривожних новин про обстріли мирних міст ворожими ракетами.

Тому приклад героїв-захисників України для футболістів, які готуватимуться до матчу із Шотландією, є визначальним лише у вимірі повної самовіддачі.

Віримо, що всі гравці, які прибудуть до тренувального табору біля Любляни, подарують штабу Олександра Петракова широкі можливості для творчого пошуку. До речі, велика група київських динамівців після завершення благодійного матчу з «Базелем», найбільш титулованим швейцарським клубом, одразу вирушить до лав збірної.

У будь-якому разі у воротах у нас є Бущан, який блискуче діяв зокрема й у Дортмунді. Хотів додати до допису Жорин незрівняний гумор, але прийшла важка звістка з його рідної Одеси. Рашистські ракети дісталися середмістя – є жертви і поранені…

Тому так необхідно стояти один за одного горою. На фронті, у містах, де ворог діє підступно і з відстані, на футбольному полі.

Важко робити глобальні висновки у такому мінливому світі. Отож маємо цінувати кожну позитивну мить, яка сприяє єднанню поміж українцями. Навіть коли ваш особистий внесок здається малопомітним чи незначущим, все одно він послужить на благо одній великій перемозі.

А вона прийде!