На 85-му році життя не стало Валерія Мирського…

Рідним та близьким Валерія Мирського

Висловлюю щирі співчуття у зв'язку з відходом з життя Валерія Ісайовича й до глибини душі поділяю весь біль вашої непоправної втрати.

Складно знайти слова розради, коли ми втрачаємо дорогих серцю людей. Мудрий, іронічний, високоерудований, він був люблячим чоловіком, справжнім джерелом мужності, чуйним та надійним другом.

Людина енциклопедичних знань та філософського мислення, маестро точної думки та гострого слова, протягом багатьох десятиліть Мирський – визнаний метр вітчизняної спортивної журналістики – залишався для колег прикладом відданості футболу, зразком професіоналізму та творчого підходу до справи його життя.

Як мало тих, хто здатний розуміти спорт настільки ж глибоко та всеосяжно, як Валерій Мирський! Так, у нього були чудові вчителі на цій ниві, але потім, вже сам перекваліфікувавшись у наставника, він випестував та благословив не один бойовий загін класних репортерів – знавців футболу та палких патріотів України.

За часів СРСР Валерій Ісайович послідовно та надзвичайно кваліфіковано відстоював інтереси київського «Динамо» – флагмана національного спорту – у боротьбі з московським чванством та твердолобістю.

А ще він був провідником передових ідей великих майстрів нашого тренерського цеху, зокрема Олега Базилевича та Валерія Лобановського, разом із ними виховуючи все нові та нові покоління вболівальників, яким наші клуби та збірні – тепер вже Незалежної України – завдячують найгучнішими своїми успіхами.

Сумую разом з усіма, кому, як і мені, дорога ця світла й надзвичайно талановита людина. Добра пам'ять про Валерія Мирського назавжди залишиться з нами.

Григорій СУРКІС