Кожанов: «Я не можу сказати, що я легенда «Карпат»

Денис Кожанов опановує для себе нову роль в «Карпатах». В сезоні-2023/2024 йому запропонували роботу тренера в команді «Карпати-2», яка виступає в Другій лізі. Але цю роботу він суміщає і грою за команду. І вже в першому матчі Кожанов відзначився дублем.

«Не залишився без футболу»

– Ким себе зараз вважаєте? Футболістом «Карпат» чи тренером «Карпат»?
– Зараз, напевно, вже як тренер. На полі десь допомагаю молодим хлопцям. Потрохи переходжу на тренерську роботу.

– Чия це була ініціатива переходити на тренерську роботу?
– Виник такий варіант. Вже і такий вік, що треба було задуматися, переходити потрошки. І з керівництва запропонували, що є такий варіант, що можна переходити та допомагати молоді прогресувати.

– Коли ще були футболістом, задумувалися над тим, ким себе бачите після футболу – тренером, функціонером, чи може відійти від футболу та займатися чимось іншим?
– Такої думки не було. Був тільки футбол – грати. Коли старше ставав, тоді треба було задумуватися. Добре, що такий варіант підвернувся. Не залишився без футболу, а одразу став працювати. Я вважаю, що для мене це добре.

– Які ваші обов'язки як помічника тренера в команді «Карпати-2»?
– Зараз більше допомагати на футбольному полі, молоді підказувати. Це в першого чергу.

– Як вам працюється зі старшим тренером Романом Гнатівим та колишнім партнером по команді Ігорем Ощипком, який теж тут працює тренером?
– Добре. Ощипка я давно знаю. З Гнатівим познайомився. Нормально. Ніякого дискомфорту.

– Як молоді гравці ставляться до вас? Більше як до партнера по команді, чи як до тренера?
– На полі – як до партнера по команді. За футбольним полем – як до тренера.

– Є амбіції в майбутньому стати головним тренером «Карпат»?
– Амбіції, звичайно, що є. Якщо жити без амбіцій, то не знаю... Звичайно, є амбіції, є якісь цілі, я буду їх добиватися.

«Хочу бути корисний цьому клубу»

У Дениса Кожанова склалися хороші стосунки з львівськими вболівальниками. Він «запалював» своєю грою трибуни. Адже викладався на повну. У Другій лізі він забив 10 голів за 20 матчів.

Покращити цей результат не дала війна – дограти чемпіонат не вдалося через російське військове вторгнення до України. Але «Карпати» на той час лідирували в турнірній таблиці. Тож новий сезон розпочали вже в Першій лізі.

Попри усі намагання, піднятися за підсумками сезону-2022/2023 в УПЛ так і не вдалося. Тоді останній матч «Карпати» провели проти «Оболоні». Гра закінчилася з рахунком 1:1. І єдиний гол за львів’ян забив саме Кожанов.

Поки це його останній матч за «Карпати». Вже в новому сезоні він хоч і значиться в складі «Карпат», але за грою команди спостерігає з трибун.

– Чи вважаєте ви себе легендою «Карпат»?
– Я не знаю. Я не можу сказати, що я легенда. Все-таки легенда – це той, хто з клубом щось виграв. Якийсь кубок. А кубок у «Карпат» тільки один. Тому легенди, напевно, ті люди, які виграли цей кубок.

Але я багато років віддав цьому клубу, тому це рідний для мене клуб. Я хочу бути цьому клубу корисним.

– Ви ще не закінчили офіційну кар'єру футболіста. Чи задумувалися про свій прощальний матч?
– Так, він обов'язково буде. Але я не знаю, як воно має виглядати. Подумаємо, поспілкуємось з керівництвом.

– Кого ви хотіли запросити на цей матч?
– Я ще не знаю, як воно буде виглядати. Може я на останню гру вийду, 10-15 хвилин зіграю і все – це буде прощальний матч. Може, я запрошу друзів. Ще не знаю. Ще про таке не задумувався.

– Ви доволі багато часу прожили у Львові. Чи можете вважати себе вже львів'янином?
– Напевно, що так. Але є нюанси. Звичайно, що я народився в Донецькій області, але вже 16 років прожив у Львові. Тому напевно вже так, львів’янин.

– Ви народилися в Гірнику, але дитинство провели в Маріуполі. Якщо порівнювати ці міста – Львів і Маріуполь – що ви вважаєте є спільного в цих містах? Що б вам хотілося з Маріуполя до Львова перенести?
– Море. Спільного взагалі нічого немає. Це зовсім різні міста.