Ільчук: «Перемога «Ужгорода» не стала неочікуваною»

Герой четвертого туру у Другій лізі Іван Ільчук поділився з прес-службою ПФЛ враженнями від першої розгромної перемоги ФК «Ужгород» після повернення в ПФЛ, розкрив завдання та філософію свого клубу та повідомив, що допомогло завдати поразки «Ревері 1908» (5:1 в гостях). В активі захисника – переломний перший і важливий четверті голи його команди, яка після кількох болючих результатів здобула вольову перемогу в гостях у непростого суперника.

– Визнання гравцем туру стало для мене приємною несподіванкою, - сказав гравець. - Проте я не збираюсь на цьому зациклюватись. Головне – працювати далі, бо одна справа здобути результат, а інша утримати й покращити його.

– Дуже неприємна історія сталася з вашою командою нещодавно. Як зараз ситуація з тими, хто отримав травми в ДТП? Скільки часу команді знадобилося для того, щоб оговтатися?
– Так, це трохи вдарило по нашим ігровим кондиціям, оскільки ми тренувались без наставника і тренерського штабу. Проте, це аж ніяк не зачепило наш командний дух – ми швидко змогли зібратися і показати, що граємо не просто так.

– До матчу проти Ревери 1908 ваша команда програла два тури поспіль. Які висновки зробили з цим поразок і що з позитивного взяли для себе?
– Ніщо так не мотивує, як поразка. Особисто за себе і за наших хлопців кажу. Зробили єдиний висновок – праця і концентрація. Ми можемо показувати результат, над цим і будемо працювати далі.

– На чому акцентував увагу тренерський штаб перед грою проти Ревери 1908?
– Основний акцент був на високий пресинг і психологічну підготовку до гри. Як бачите – усе вдалося реалізувати на полі, не дарма повернулись наші коучі після травм.

– У цьому матчі ви відзначили дублем. Пригадайте моменти з голами? Який із двох м’ячів найбільше вам запам’ятався?
– Взагалі, я запам’ятав лише другий гол. Перший і сам не побачив, через стегно голкіпера Ревери. Але потім у повторі глянув. Радий, що забив, ще й доволі ефектно.

– Захисники не часто забивають по два голи за гру. Як вам це вдалося? Можливо, колись грати в нападі?
– Ніколи не грав на іншій позиції, тим більше взагалі в атаці. Футбол – це відчуття моменту, саме через це і вдалось забити.

– За рахунок чого вашій команді вдалося зламати опір суперника після перерви? Це був найкращий другий тайм Ужгорода у сезоні?
– Хлопці молодці. Було багато матчів, коли ми мали показувати результат. Сподіваюсь, що ця гра нам допоможе в плані психології.

– До Івано-Франківська не зміг приїхати найкращий асистент команди Караман. Напевно перемога в ослабленому складі є ще більш цінною?
– Так, шкода що Ярослав не поїхав на гру, адже він великий талант і один з кращих гравців нашого клубу. Цей матч буде мотивацією для травмованих повертатися на поле швидше.

– Наскільки перемога в такому стилі над Реверою 1908 стала для вас несподіваною?
– Насправді ця перемога не стала для нас неочікуваною. Ми готувались до поєдинку, вивчали Реверу, як і кожного суперника. Рано чи пізно ми повинні були почати перемагати.

– В Ужгорода дуже молода команда. Основний акцент ставите на розвитку футболістів чи і про результат теж не забуваєте?
– Так, основна мета – розвиток гравців і їх здібностей. У нас чудові перспективні виконавці, вони вже показують свій рівень у Другій лізі, а тепер уявіть собі, як вони заграють через декілька років, коли наберуться досвіду.

– Ви є одним із найбільш досвідчених у команді. У 24 роки вже відчуваєте себе «ветераном»?
– Ні, я ще доволі молодий, але оскільки я капітан, певна відповідальність відчувається.

– Якою є тренерська філософія Яромира Лободи?
– Яромир Осипович дуже любить свою роботу, прививає нам атакувальний футбол, акцент на контроль м’яча і створення атак. Мені подобається його підхід і те, як ми граємо.

– Пригадайте свої перші кроки у футболі? Наскільки задоволені своєю юнацькою кар’єрою?
– Мій футбольний шлях розпочався з рідного міста Великий Бичків. Там мені надали футбольну базу і підготовку. Я грав у ДЮФЛУ. Не можу сказати, що задоволений своєю юнацькою кар’єрою – усе могло бути набагато краще.

– На аматорському рівні змогли досягнути того чого запланували собі? З якими проблемами довелося зіштовхнутися на цьому рівні? Можливо, на аматорському рівні грали з кимось із відомих футболістів?
– Аматорський чемпіонат дав мені змогу підготуватися до професійного футболу. На цьому рівні насправді є багато команд, які сформовані з досвідчених гравців. Із мінусів на цьому рівні – погані поля, на яких важко грати, але одним з позитивних моментів є змога зустрітися з легендами. Я грав із Кополовцем, Селезньовим, Кобіним та ще з багатьма легендами.

– У вас ще триває перехід від аматорів до професіоналів чи адаптацію вже можна вважати завершеною? Які головні відмінності аматорського футболу і Другої ліги?
– Так, у Другій лізі більш швидкісний футбол. Професійний підхід, рівень гравців. Але я був до цього готовим.

– Які завдання ставите перед собою на цей сезон? Можливо, хочете спробувати свої сили у Першій лізі у другій частині сезону?
– Про Першу лігу ще зарано думати, тому концентруємось на кожній наступній грі. Ми лише почали, нам є що показати.

БЛІЦ
Народився у футбольному населеному пункті Великий Бичків – рідному селі легендарного Івана Яремчука
Є вихованцем Ужгородського СДЮСШОРу
Перший тренер – Микола Миколайович Волощук
Улюблений клуб – Барселона
Улюблений гравець – Рубен Діаш
Мета у футболі? Збірна України