Морговський: «У «Звягелі» дали зрозуміти, що я їм потрібен»

Погодьтеся, нечасто буває, щоб героєм туру став фланговий оборонець. Але як не відзначити Ян Морговського зі «Звягеля», який в Одесі забив «Реал Фармі» (3:0) сам і асистував Петруку, зробивши великий вклад у перемогу своєї команди? І ось у важливий момент, після прикро не реалізованого пенальті в центральному матчі минулого туру, він сповна реабілітувався за ту невдачу. А його команда не відпускає боротьбу за чемпіонство!

– Яне, наскільки несподіваним та приємним для вас є визнання найкращим гравцем туру?
– Безумовно, для мене почесно стати найкращим у турі, але на перший план виходять результати команди. Буде більш приємно, якщо ми виграємо Другу лігу.

– У матчі проти ЮКСА ви не реалізували пенальті. Наскільки складно було у психологічному плані чи відразу про це забули?
– В день матчу після не реалізованого пенальті переживав, але вже наступного дня зайві думки викинув з голови і продовжив працювати. Знав, що ще є багато матчів, де можна реабілітуватися за невдачу і принести користь команді.

– Які висновки команда зробила після поразки і втрати лідерства?
– Наше завдання – виходити на кожну гру і робити все для перемоги. На мою думку, жодних змін не відбулося, адже залишаються три команди, які продовжують боротися за чемпіонство.

– Напевно, у «Реал Фарми» важливо було не просто виграти, а зробити це з розгромним рахунком, щоб почуватися впевненіше?
– Не важливо, з яким рахунком перемагати. Головне – набрати три очки і рухатися далі. Ми грали у свій футбол і це принесло результат.

– На 19-й хвилині Венделл реалізував одинадцятиметровий і вивів команду вперед. У психологічному плані гол у такому матчі напевно неможливо переоцінити?
– Будь-який гол додає впевненості всій команді. Ми розуміли, що не можна зупинятися на досягнутому, адже за пасивну гру суперник покарає. Продовжували грати у притаманний для «Звягеля» футбол.

– Ще до перерви після передачі захисника ви розхитали захисника і пробили повз голкіпера. Які емоції вас переповнювали після другого у сезоні голу?
– Щасливий, що зміг забити і допоміг команді виграти. Безумовно, переповнювали позитивні емоції, адже впоралися з завданням на гру. У другій половині зустрічі ми не дивилися на табло, а продовжували домінувати.

– У моменті з третім голом ви віддали результативну передачу на Петрука. Напевно, найбільш ефективний ваш матч у сезоні?
– Дійсно, зіграв досить якісно і результативно. Проте, попереду ще п’ять матчів у цьому сезоні, тому сподіваюся принесу ще більше користі «Звягелю».

– Постійні розмови про зміну тренера у «Звягеля» тиснуть на команду чи не звертаєте на це увагу?
– Всі розмови та запитання з приводу тренера потрібно адресувати керівникам клубу. На футболістів нічого не тисне. Ми всі професіонали, які насамперед намагаються якісно виконувати свою роботу.

– Пригадайте свої перші кроки у футболі? Хто із тренерів справив на вас найбільше враженнями у дитячо-юнацькому футболі?
– Почав займатися футболом уже у Хмельницькому. У дитячому футболі у мене був один тренер – Віталій Вікторович Балицький. Він для мене був тренером, другом та футбольним батьком (екс-оборонець «Поділля» та знаковий тренер у новітній історії «Поділля» помер у 2018 році).

– З ким із нинішніх чи колишніх зірок футболу вдалося пограти разом? А хто з хлопців не зміг розкрити потенціал, хоча був талановитим?
– Напевно, насамперед варто відзначити Воловика та Каверіна, з якими протягом тривалого часу грав за «Поділля». Це дуже сильні футболісти, в яких можна було багато чому повчитися. На жаль, також було чимало талановитої молоді, яка так і не змогла проявити себе.

– Ви родом з Житомира, але першим професіональним клубом стало «Поділля». Чому так?
– Народився в Житомирській області. Після дитячої школи залишився в Хмельницькому та підписав перший свій контракт. На той момент команда виступала в Другій лізі, а це неоціненний досвід для 16– річного футболіста.

– Напевно, саме в «Поділлі» ви на даний момент змогли найбільше розкрити свій потенціал?
– У цьому клубі відчував повну підтримку та довіру, а для мене це дуже важливо. Так само і зараз у «Звягелі». Якщо у тебе вірять, то можна гори звернути.

– Який на даний момент найбільш складний період у вашій кар’єрі? Можливо, згадаєте якийсь переламний момент?
– Безумовно, найбільше запам’ятався шлях до УПЛ разом з «Поліссям». Безумовно, були дуже непрості періоди у кар’єрі, але найголовніше було не зламатися і не опустити руки. В мене це вийшло. Щодо переламного моменту, то відзначу свій перехід до «Звягеля». У нашій команді чудовий колектив та тренерський штаб. Вони допомогли зрозуміти, що я їм потрібен.

– Можна сказати, що така конкуренція у Другій лізі йде на користь вашій команді? Вважаєте, що «Звягель» став сильнішим?
– Конкуренція завжди сприяє прогресу. Вважаю, що всі футболісти «Звягеля» прогресують, адже на тренуваннях працюють з максимальною самовіддачею. Вважаю, що ми рухаємося у правильному напрямку.