Динамо – Баварія 1:2. Поразка, якої кияни не заслужили

З одного боку, на важкому газоні значно легше руйнувати, що, зважаючи на наявність попереду в «Баварії» Левандовськи, Сане та Мюллера, могло сприйматися додатковим аргументом на користь «Динамо». З іншого, самим господарям конче потрібно було забивати. Адже єдиний поки що гол киян у поточному розіграші був, на жаль, скасований після міліметрового офсайду Гармаша в компенсований час стартового поєдинку з «Бенфікою». Й відтоді м’яч уперто відмовлявся йти в чужі ворота – мюнхенські та барселонські.

Звісно, склад, запропонований цього вечора Мірчею Луческу, виглядав більш збалансованим і притертим, ніж стартова одинадцятка гостей, де з різних причин були відсутні кілька провідних виконавців. Утім, скільки разів ми мали змогу пересвідчитися: у великих клубах честолюбні дублери подеколи не менш небезпечні для опонентів, аніж гравці «основи». Особливо – на такому відповідальному рівні, у континентальній футбольній «вітрині».

Проте, й динамівцям не було вже куди задкувати в турнірі – мова йшла вже не тільки про очки, а й про честолюбство, про власні амбіції та самооцінку.

Дебют зустрічі команди провели на зустрічних курсах, швидко долаючи центр поля. Причому «Динамо» почувалося досить упевнено, прийнявши виклик щодо темпу гри й відповівши на небезпечний момент суперника своїм. Простріл Миколенка, коли до м’яча трохи не дотягнувся Шкурін, навіть виглядав більш реальною нагодою відкрити рахунок, аніж ситуація, коли Сане після вдалого рикошету опинився на ударній позиції, але забарився.

Так, погодні корективи вимагали від учасників матчу певного часу на «акліматизацію». Особливо це відчувалося під час атак «Баварії» - не таких легких і витончених. Утім, вища майстерність гостей усе ж далася взнаки. А виконання Левандовськи гольового удару через себе вкотре підштовхнуло до думки: якщо цього року «Золотий м’яч» тижневика France Football отримає хтось інший, це буде жахливою несправедливістю.  

Несправедливим став і вердикт турецького рефері на 38-й хвилині. Ернандес ззаду заплів ноги Буяльському, котрий увірвався у карний майданчик, але суддівський свисток промовчав, як промовчали й ті, хто мав би виправити помилку за допомогою ВАР. То були хвилини, коли «Динамо» активізувалося, награвши принаймні на гол.

У попередній атаці той-таки Буяльський ледве не знайшов пасом Шкуріна, що залишався б один перед Нойєром. А незадовго до цього німецький воротар якимось дивом витягнув м’яч, що той «свояком» міг залетіти у сітку від спини Де Пени після удару Циганкова. Реакцію Нойєр продемонстрував вельми своєчасно, немовби заспокоюючи партнерів: я на місці, мовляв. Адже в одному з моментів Мануель ризикував стати співавтором автогола – не влучивши по м’ячу, відбитому назад Горецкою з-під ніг Циганкова. Отак не без курйозу, але гостра атака «Динамо» призвела до влучання в стійку.

А ось Коман каркас воріт використав інакше – ударом від поперечини та стійки збільшив перевагу своєї команди, завершивши чергову стрімку й дотепну атаку. І пас, і відволікаючий маневр Мюллера, й разючий «постріл» – усе було виконано бездоганно! Сніг майже вщух, поле «Олімпійського» повернуло зелений колір, тож гості отримали змогу знову демонструвати найкращі свої якості.

Другий тайм узагалі можна було розпочинати білим м’ячем. Може, хоч він нарешті б послухався когось із киян у завершальний момент атаки. Одразу після поновлення гри Шапаренкові, здавалося, ніхто вже не міг завадити скоротити рахунок. Та, опинившись сам на сам із Нойєром після «стіночки» з Буяльським і свого ж удару, Микола цю мікро-дуель програв.

І все-таки це сталося на 70-й хвилині! Якби не технічна похибка бразильця Вітінйьо, результативна атака взагалі могла б вважатися зразковою. Та, як кажуть – рахунок на табло. Тріо Буяльський – Циганков – Гармаш доповнило незграбність південноамериканського чаклуна своїм ефектним «віялом». І проти удару Дениса навіть Нойєр виявився безсилим.

А вже за дві хвилини голкіпер «Баварії» знову постав рятівником команди, не дозволивши спрацювати знайомій київським уболівальникам комбінації «кутовий Шапаренка – влучний удар Сидорчука». Й добивання в киян, на превеликий жаль, не вийшло.

Як не вийшло вигризти нічию, яку ніхто б не визнав незаслуженою та нелогічною. Знову – поразка. Але, напевно, найоптимістичніша з усіх чотирьох у цьому турнірі. Така, що не дає жодних підстав для нищівної критики. Й навпаки – вселяє надію...

ДИНАМО – БАВАРІЯ 1:2 (Гармаш, 70 – Левандовськи, 14, Коман, 42)
Динамо: Бущан, Кендзьора (Караваєв, 76), Забарний, Сирота, Миколенко, Буяльський, Сидорчук, Шапаренко, Де Пена (Гармаш, 46), Циганков, Шкурін (Вітіньйо, 46).
Баварія: Нойєр, Павар, Ньянзу (Тілльман, 85), Ернандес (Сарр, 46), Девіс, Горецка, Толіссо, Сане (Річардс, 87), Коман (Рока, 67), Мюллер, Левандовськи.
Арбітр – Мелер (Туреччина).
Попередження: Шапаренко (32) – Сарр (52).