Кубок Африки-2025. Що треба знати і за кого вболівати

У змаганні візьмуть участь 24 команди, розподілені на шість груп по чотири збірні. Збірна Марокко потрапила до групи A разом із Малі, чемпіонами 2012 року Замбією та Коморськими островами.

Найгучнішою за іменами виглядає група F. Тут чинні чемпіони Кот-Д’Івуар зіграють із п’ятиразовими переможцями турніру – Камеруном.

Ще один статусний двобій очікується в групі D, де жереб звів Сенегал і ДР Конго.

У групі B Єгипет зустрінеться з чемпіонами 1996 року – Південною Африкою. А група C матиме виразний східноафриканський акцент: Уганда та Танзанія зіграють проти Нігерії й Тунісу.

ЖОДНОГО ДЕБЮТАНТА

Жодна з 24 команд-учасниць не дебютує на Кубку африканських націй цього року. Водночас для Ботсвани та Коморських островів це буде лише друга участь у фінальній частині турніру.

Серед відсутніх – чотириразовий переможець КАН, збірна Гани. За кількістю титулів ганці поступаються лише Єгипту (сім) і Камеруну (п’ять), тож їхня відсутність стала першою з 2004 року й однією з головних сенсацій відбору.

Група A: Марокко, Малі, Замбія, Коморські острови
Група B: Єгипет, ПАР, Ангола, Зімбабве
Група C: Нігерія, Туніс, Уганда, Танзанія
Група D: Сенегал, ДР Конго, Бенін, Ботсвана
Група E: Алжир, Буркіна-Фасо, Екваторіальна Гвінея, Судан
Група F: Кот-Д’Івуар, Камерун, Габон, Мозамбік

До 1/8 фіналу вийдуть по дві найкращі команди з кожної групи, а також чотири найуспішніші збірні, що посядуть треті місця.

Починаючи з цієї стадії турнір проходитиме за класичною схемою плей-оф: чвертьфінали, півфінали, матч за третє місце та фінал.

РОЗКЛАД МАТЧІВ ГРУПОВОГО ЕТАПУ (час київський)

21.12.2025. 21:00. Марокко – Комори

22.12.2025. 16:00. Малі – Замбія
22.12.2025. 19:00. Південна Африка – Ангола
22.12.2025. 22:00. Єгипет – Зімбабве

23.12.2025. 14:30. ДР Конго – Бенін
23.12.2025. 17:00. Сенегал – Ботсвана
23.12.2025. 19:30. Нігерія – Танзанія
23.12.2025. 22:00. Туніс – Уганда

24.12.2025. 14:30. Буркіна-Фасо – Екваторіальна Гвінея
24.12.2025. 17:00. Алжир – Судан
24.12.2025. 19:30. Кот-Д’Івуар – Мозамбік
24.12.2025. 22:00. Камерун – Габон

26.12.2025. 14:30. Ангола – Зімбабве
26.12.2025. 17:00. Єгипет – Південна Африка
26.12.2025. 19:30. Замбія – Комори
26.12.2025. 22:00. Марокко – Малі

27.12.2025. 14:30. Бенін – Ботсвана
27.12.2025. 17:00. Сенегал – ДР Конго
27.12.2025. 19:30. Уганда – Танзанія
27.12.2025. 22:00. Нігерія – Туніс

28.12.2025. 14:30. Габон – Мозамбік
28.12.2025. 17:00. Екваторіальна Гвінея – Судан
28.12.2025. 19:30. Алжир – Буркіна-Фасо
28.12.2025. 22:00. Кот-Д’Івуар – Камерун

29.12.2025. 18:00. Ангола – Єгипет
29.12.2025. 18:00. Зімбабве – Південна Африка
29.12.2025. 21:00. Комори – Малі
29.12.2025. 21:00. Замбія – Марокко

30.12.2025. 18:00. Танзанія – Туніс
30.12.2025. 18:00. Уганда – Нігерія
30.12.2025. 21:00. Бенін – Сенегал
30.12.2025. 21:00. Ботсвана – ДР Конго

31.12.2025. 18:00. Екваторіальна Гвінея – Алжир
31.12.2025. 18:00. Судан – Буркіна-Фасо
31.12.2025. 21:00. Габон – Кот-Д’Івуар
31.12.2025. 21:00. Мозамбік – Камерун

   
ДЕ ГРАТИМУТЬ?

Фінал Кубка африканських націй 2025 року відбудеться 18 січня в Рабаті на стадіоні принца Мулая Абделлаха. Саме ця арена прийме і матч відкриття турніру, і фінальну гру.

Водночас Стадіон принца Мулая Абделлаха – лише один із чотирьох стадіонів, задіяних у столиці Марокко.

Стадіони Рабата:

Стадіон принца Мулая Абделлаха
Стадіон Мулая Хасана
Стадіон Аль-Барід
Олімпійський стадіон

Рабат є одним із шести міст-господарів турніру. В інших п’яти містах матчі проходитимуть на одному стадіоні.

Інші міста й арени:

Касабланка – Стадіон Мохаммеда V, добре відомий уболівальникам завдяки «Відаду» та «Раджі»
Танжер – Стадіон Ібн Баттута, найбільший стадіон турніру (75 000 місць)
Марракеш – Стадіон Марракеш (на фото нижче)
Фес – Спортивний комплекс «Фес»
Агадір – «Адрар»

Загалом турнір охопить шість міст і поєднає як знакові арени африканського футболу, так і нові інфраструктурні об’єкти Марокко.

ДОБРЕ. А ЗА КОГО ВБОЛІВАТИ?

Протягом наступного місяця буде багато цікавих сюжетів, за які можна підглорити.

Для тих, хто дивиться турніри заради історій: Єгипет

Єгипет – найуспішніша країна в історії Кубка Африки. «Фараони» виграли сім турнірів, зокрема тричі поспіль у період з 2006 по 2010 рік. Утім, із Салахом Єгипет не піднімав трофей жодного разу.

Мо дебютував за збірну в 2011 році. Найближче до титулу він був у 2022-му, коли Єгипет дійшов до фіналу, але поступився Сенегалу в серії пенальті. Вирішальний удар тоді реалізував Садіо Мане – його партнер по «Ліверпулю». Ще один фінал Салах програв у 2017 році – Камеруну з рахунком 1:2.


На Кубку Африки 2023 року Салах не зіграв через травму. Єгипет вийшов із групи, але вилетів уже в 1/8 фіналу, знову програвши серію пенальті – цього разу ДР Конго.

«Фараони» вийшли на майбутній чемпіонат світу, однак перспективи там обмежені. Тож Кубок Африки залишається для Салаха головною сценою. Йому вже 33. Турнір може стати визначальним для його міжнародної спадщини – і водночас шансом відволіктися від складного періоду в «Ліверпулі».

Для тих, хто глор від народження: Марокко

У 2022 році збірна Марокко стала першою африканською командою, яка дійшла до півфіналу чемпіонату світу. Команда мала сильний склад, але у вирішальний момент французи виявилися їй не по зубах. Відтоді марокканців зараховують до фаворитів будь-якого турніру.

На попередньому КАН вони без поразок виграли групу, пропустивши лише один м’яч – і в першому ж раунді плей-оф поступилися збірній ПАР.

Тепер команда виступить на домашньому турнірі. Очікування зрозумілі. Але ключове питання – не в статусі фаворита, а у фізичному стані Ашрафа Хакімі.

Захисник «ПСЖ» досі не відновився після травми, отриманої 4 листопада в матчі Ліги чемпіонів проти «Баварії». На гала-вечорі КАФ у Рабаті, де отримав нагороду найкращому гравцеві Африки, він з'явився, пересуваючись на самокаті.

Хакімі включений до заявки збірної Марокко на Кубок Африки, але навряд чи зіграє в перших матчах. Певно завдання виходу з групи команді доведеться вирішувати без лідера – і саме це може задати тон усьому турніру для господарів.

Для тих, хто любить український футбол: Камерун

Говорячи про підготовку збірної Камеруну до турніру, важливо не перестаратися з гучністю формулювань.

На початку грудня місцева федерація оголосила, що Марк Бріс більше не є головним тренером національної команди. Його місце зайняв Давід Пагу. Одразу після цього Камерун оприлюднив заявку на турнір без низки ключових імен: Вінсента Абубакара, Андре Онани, Андре-Франка Замбо Ангісси та Еріка Максіма Чупо-Мотінга.

При цьому новий тренер досі не провів із командою жодного повноцінного тренування.

Утім, це лише одна версія Камеруну – версія Пагу. Марк Бріс у відповідь опублікував власний список, у якому всі зіркові гравці присутні.

Бельгієць наполягає, що його призначало не керівництво федерації (читай: Самюель Ето'о), а Міністерство спорту, а отже й звільняти його може лише міністерство.

«Ето’о залишив ключових гравців і лідерів поза складом. Очевидно, саме він формував цю заявку. Як можна їхати на Кубок африканських націй без воротаря світового рівня? Або без Абубакара?», – заявив Бріс у коментарі Afrik Foot.

Формально головним тренером збірної Камеруну є Давід Пагу. Але в реальності паралельно існує ще одна збірна Камеруну – з Марком Брісом і альтернативною заявкою.

Перший матч на Кубку Африки «непереможні леви» проведуть 24 грудня проти Габону. Також у їхній групі є чинний чемпіон – Кот-Д’Івуар. Подивимося, яка з двох збірних Камеруну насправді приїхала на турнір.

Для тих, хто ностальгує за старим-добрим «Арсеналом»: Нігерія

Збірна Нігерії – улюблена африканська команда фанатів, які ще пам’ятають, як виглядає «Гайбері». За звичкою від неї майже завжди чекають більшого, ніж вона може дати.

Нинішній стан Нігерії – кризовий. Під час останньої міжнародної паузи гравці бойкотували тренування через конфлікт із федерацією. The Athletic писав про фінансові борги перед футболістами та тренерським штабом, зірвані дедлайни й невиконані обіцянки.

На цьому тлі не дивує й провал кваліфікації до другого поспіль чемпіонату світу. У плей-оф африканської зони Нігерія програла серію пенальті ДР Конго, а головний тренер Ерік Шелль після матчу навіть звинуватив суперника у використанні вуду.

Оборона розбалансована: капітан Вільям Трост-Еконг на початку грудня завершив міжнародну кар’єру, 20-річний Бенджамін Фредрік вибув через травму коліна, а Ола Айна, хоч і повернувся до тренувань, до заявки на турнір не потрапив.

Нігерія викликала одразу п’ятьох дебютантів. Але парадокс: попри кризу, команда має один із найсильніших на Кубку Африки ростерів. Лукман був найкращим африканським футболістом 2024 року. Бассі, Івобі й Осімген грали в фіналі попереднього КАН проти Кот-Д’Івуару.

Вуду чи не вуду, факт залишається фактом: попри всі драми Ерік Шелль провів із командою велику роботу. Тепер Нігерії потрібно одне – відкласти внутрішні конфлікти й спробувати виграти Кубок африканських націй, перший за 12 років.

Тим, хто любить аномалії: Кот-Д’Івуар

Минуло майже два роки, а це й досі складно пояснити. Кот-Д’Івуар провалив груповий етап, звільнив головного тренера просто по ходу турніру. Але суперники зіграли саме так, як було потрібно господарям: івуарійці пройшли далі як одна з найкращих команд, що посіли треті місця.

Далі почалася серія матчів, у якій логіка вже не мала значення. В 1/8 фіналу Кот-Д’Івуар вибив Сенегал у серії пенальті, у чвертьфіналі дотиснув Малі в екстратаймі, в півфіналі мінімально обіграв ДР Конго, а в фіналі оформив камбек проти Нігерії. Все це – з тимчасовим тренером Емерсом Фае.

Історично чемпіонам Африки важко захищати титул. Останнім володарем трофею, який дістався хоча б до чвертьфіналу наступного КАН, був Єгипет у 2010 році. Після цього чемпіони, зокрема й сам Кот-Д’Івуар у 2017-му, вилітали ще на груповому етапі.

Тож нинішній турнір – тест не лише для статусу, а й для самої ідентичності цієї команди. За два роки Кот-Д’Івуар змінився під керівництвом Фае, але не позбувся головного питання: чи був той титул системним успіхом, чи ідеальним збігом обставин.

Минулого разу ключову роль зіграли Себастьян Алле та Саймон Адінгра. Обидва пропустили старт чемпіонського КАН, але саме вони зробили різницю в плей-оф. Сьогодні Алле уже не той, що раніше, і виступає за «Утрехт». Утім, на відміну від Адінгри з «Сандерленда», він принаймні знову в складі збірної.

Для тих, хто нічого не любить

ПАР. Команду часто недооцінюють через відсутність гравців із європейських топ-ліг, але вона спирається на один із найсильніших внутрішніх чемпіонатів Африки. Кістяк збірної складають футболісти «Мамелоді Сандаунз» – фіналіста африканської Ліги чемпіонів і одного з найпереконливіших африканських клубів останніх років.

ДР Конго. Збірна цієї країни була півфіналістом КАН-2023 і сильно провела відбір до ЧС-2026, вибивши Камерун і Нігерію. У березні команда зіграє міжконтинентальний плей-оф за путівку на мундіаль. Відсутність Йоана Вісси – відчутна втрата, але ця команда вже доводила, що вміє дивувати.

Судан. Збірна вийшла на КАН вдруге за 12 років. Із весни 2023 року країна живе у стані громадянської війни: сотні тисяч загиблих, мільйони переселенців, голод і команда, що змушена грати «домашні» матчі за кордоном. Попри це Судан посів друге місце у відбірковій групі з Анголою та Ганою. У такому контексті сама участь у турнірі важить більше за будь-яку статистику.