Шовковский: «Матч с Казахстаном стал отправной точкой для команды Блохина»

Напередодні поєдинку кваліфікації ЧС-2022 проти команди Казахстану (31 березня, Київ) тренери збірних України пригадали попередні зустрічі із цим суперником.

Між собою дві збірні зустрічалися вже чотири рази, і ці матчі мають щонайменше дві цікаві особливості. По-перше, в усіх поєдинках перемогу святкували синьо-жовті (ЧС-2006 – 2:1, 2:0, ЧС-2010 – 3:1, 2:1). А по-друге, усі чотири зустрічі відбулися саме в рамках кваліфікації чемпіонатів світу.

Зауважимо, що голами в матчах із Казахстаном можуть похвалитися нинішній головний тренер збірної України Андрій Шевченко та сьогоднішній керманич молодіжної збірної України Руслан Ротань. Останній, а також інші тренери збірних України пригадали деякі моменти цього протистояння.

Володимир Єзерський (головний тренер юнацької збірної України U-19): «Ми чудово пам’ятаємо цю ідею й бажання Олега Блохіна, який сказав достатньо впевнено, що ми повинні вийти з групи з першого місця. І хлопці з перших же турів почали виконувати це завдання».

Олександр Шовковський (тренер національної збірної України): «У виїзному матчі з Казахстаном у 2004-му було трішечки складно, але свою роль відіграли наша віра в команду й бажання. Можливо, нам пощастило, що м’яч відскочив саме до Руслана Ротаня, і він чудовим ударом у верхній кут забив той гол.

До речі, саме після цієї гри, свого роду відправної точки, усі повірили, що слова Олега Блохіна перед початком відбірного циклу про те, що ми вирішимо завдання виходу з першого місця, не були порожніми, що це те, до чого ми готові, що нам до снаги зробити.

Під час відбору ЧС-2006 у нас було кілька ігор узагалі без пропущених м’ячів. На той момент ми встановили якийсь рекорд за «сухими» хвилинами. Приємно, що тоді ворота команди захищав саме я. Щоправда, пізніше Андрій Пятов обійшов мій показник».

Руслан Ротань (головний тренер молодіжної збірної України): «Пам’ятаю, як Олег Володимирович випустив мене на заміну. Я вийшов на поле, як і вся команда, розуміючи, що нам потрібна тільки перемога. Ми кинули на її здобуття всі сили. Уже на останній хвилині матчу перед виконанням штрафного, пам’ятаю, Анатолій Тимощук сказав мені йти на добивання. Тому що перед цим я виконував штрафний, влучив у стійку.

Так вийшло, що я пішов на добивання, і дійсно, м’яч відскочив до мене. Я добре його впіймав і забив дуже важливий гол для збірної України. Я дуже радий, що він тоді допоміг нашій команді пробитися на чемпіонат світу.

Я завжди говорю, що той, хто забиває на 90-х хвилинах, хто досягає свого, той завжди бореться за щось більше. Щастить сильнішим, Бог також їм допомагає».