Сьогодні 3 грудня 2024 р.

15 футболістів, які представляли УПЛ на Кубку Африки у XXI сторіччі

Олексій СЛИВЧЕНКО

Серед них є кілька півфіналістів та призерів, але ось із золотом склалося лише у динамівця Брауна Ідейє.

З 13 січня по 11 лютого у Кот-д'Івуарі проходять матчі чергового, вже 34-го за рахунком, Кубка африканських націй, який найчастіше називають просто Кубком Африки. Українським вболівальникам цей турнір, вочевидь, далеко не такий цікавий, як чемпіонат Європи чи чемпіонат світу, де для наших шанувальників футболу куди більше знайомих імен та відомих команд, проте загалом Кубок Африки – це видатна вітрина для гравців, оскільки на матчі цього змагання звично з'їжджаються скаути із багатьох клубів як Європи, так і решти світу.

Примітно, що від української Прем'єр-ліги на КАН-2023 заявлений лише один футболіст. Щоб дізнатися хто це (якщо ви, звичайно, щось проґавили і не володієте такою інформацією), ми пропонуємо вам ознайомитися із повним текстом, в якому мова якраз і піде про усіх представників УПЛ, які були заявлені для участі в Кубку Африки у нинішньому сторіччі…

Айзек Окоронкво

Центральний захисник Айзек Окоронкво викликався на Кубок африканських націй до складу збірної Нігерії з чемпіонату України як представник «Шахтаря». У 2002 році Окоронкво провів п'ять поєдинків в рамках континентальної першості, а Нігерія дісталася півфіналу, де лише у додатковий час поступилася Сенегалу (1:2). Згодом Айзек зіграв ще на одному Кубку Африки – у 2004 році, але тоді його було заявлено вже як представника англійського «Вулверхемптона». Примітно, що у 2004-му нігерійці також забралися у півфінал турніру, де в серії пенальті поступилися Тунісу. Цікаво також, що на КАН-2004 Окоронкво, як і двома роками раніше, теж зіграв п'ять матчів. Участь в поєдинках за третє місце Айзек не брав ані у 2002-му, ані у 2004-му, але Нігерія в обох випадках перемагала, завдяки чому екс-бек «гірників» є дворазовим «бронзовим» призером престижного міжнародного змагання.

Джуліус Агахова

На початку нинішнього сторіччя Джуліус Агахова вважався одним із найталановитіших молодих форвардів світового футболу. У 2001 році його пощастило підписати «Шахтарю», де африканець провів наступні п'ять із половиною років, перш ніж пішов до «Вігана». На Кубку африканських націй Джуліус як гравець «Шахтаря» зіграв аж три рази – у 2002, 2004 та 2006 роках. У всіх трьох випадках збірна Нігерії діставалася півфіналу, але щоразу програвала. Втім, три рази із трьох спроб нігерійці використали на свою користь, щоб вийти переможцями із матчів за третє місце. Завдяки цьому Джуліус Агахова є триразовим «бронзовим» призером КАН, на якому сумарно провів 15 матчів та забив 6 м'ячів. Справедливо буде згадати, що найуспішніший для Нігерії Кубок Африки із Агаховою у складі відбувся ще в 2000 році, коли юний форвард відзначився 3 голами у 4 матчах, а його команда дісталася фіналу, але поступилася там в серії пенальті Камеруну.

Бадр Ель-Каддурі

Фланговий захисник Бадр Ель-Каддурі був на контракті у «Динамо» з 2002 по 2012 роки. За цей час він тричі ставав учасником фінальних частин Кубка африканських націй, представляючи там УПЛ загалом та «біло-синіх» зокрема. Щоправда, збірна Марокко, кольори якої на міжнародному рівні захищав Ель-Каддурі, у 2006, 2008 та 2012 роках разом із Бадром у складі видала абсолютно три провальні Кубки Африки. Щоразу марокканці припиняли свій турнірний шлях вже після стадії групового турніру, а от на вдалий для них чемпіонат континенту у 2004 році, коли Марокко дісталося фіналу, де поступилося Тунісу (1:2), Ель-Каддурі викликаний не був.

Соф'єн Мелліті

Центральний півзахисник із Тунісу Соф'єн Мелліті провів в українському чемпіонаті лише півтора роки – з літа 2004-го до лютого 2006-го. Грав він за «Ворсклу» (33 матчі, 1 гол, 1 асист) й саме із полтавського клубу викликався для участі в КАН-2006. На тому турнірі Соф'єн зіграв у трьох поєдинках, а Туніс дістався чвертьфіналу, де в серії пенальті поступився нігерійцям. Фактично одразу після завершення того розіграшу Кубка Африки Мелліті попрощався із «Ворсклою», з якою в нього завершився контракт, й подався у пошуках кращої долі до турецького «Газіантепспору», у статусі представника якого згодом був заявлений за Туніс і на фінальну частину ЧС-2006, але жодної хвилини на тому турнірі так і не провів.

Айїла Юссуф

Нігерійський опорний півзахисник Айїла Юссуф, який згодом грав вже на позиції центрбека, практично усю свою професійну кар'єру провів в Україні. Найбільших висот досяг у «Динамо», з яким тричі ставав чемпіоном країни, й саме зі стану київського клубу його двічі викликали до розташування збірної Нігерії для участі в Кубку Африки. Як у 2006, так і в 2010 роках Айїла провів у рамках КАН по 4 матчі, і в обох випадках нігерійці ставали «бронзовими» призерами, проте Юссуф безпосередньо у поєдинках за третє місце участі не брав. До речі, у 2010-му Айїла був єдиним представником від УПЛ на Кубку африканських націй.

Ісмаель Бангура

У 2008 році до складу збірної Гвінеї для участі в Кубку африканських націй було викликано центрфорварда «Динамо» Ісмаеля Бангура. Для нього особисто це був вже другий континентальний турнір у кар'єрі, оскільки двома роками раніше нападник разом із гвінейцями дістався чвертьфіналу, де програв Сенегалу (2:3). На КАН-2008 Бангура у чотирьох матчах відзначився одним забитим м'ячем, а Гвінея знову дійшла до чвертьфіналу, але цього разу вилетіла зі значно більш неприємним рахунком – 0:5 від Кот-д'Івуару. Втретє та востаннє у своїй кар'єрі Бангура зіграв на Кубку Африки у 2012 році, коли вже був футболістом «Нанта». Але ця спроба виявилася найменш вдалою для гвінейців, які вилетіли вже після групового раунду.

Хішам Махдуфі

Хішаму Махдуфі вдалося чудово проявити себе у рідному чемпіонаті Марокко, звідки його влітку 2007 року на правах оренди підписало «Динамо». Кияни прописали опцію викупу легіонера й одразу ж відправили того до «Металіста» на умовах суборенди. Власне на КАН-2008 цей футболіст був заявлений за збірну Марокко як представник харківського клубу, але на полі так жодного разу і не з'явився. Марокканці зіграли лише три поєдинки, і вилетіли після завершення групової стадії. Надалі «Динамо» не стало реалізовувати опцію викупу контракту Махдуфі і той повернувся до Марокко, де й продовжив виступати аж до завершення кар'єри у 2015-му.

Поль Ессола

Опорний півзахисник Поль Ессола з Камеруну, який також мав французьке громадянство, вперше з'явився у чемпіонаті України ще на початку 2007 року, коли став гравцем алчевської «Сталі». Звідти хавбек перейшов до столичного «Арсеналу», й у 2008 році був викликаний для участі в Кубку Африки. Той турнір видався дуже успішним для «Неприборканих левів», які дісталися аж до фіналу, де мінімально програли Єгипту (0:1). Поль Ессола зіграв лише у третьому турі групової стадії проти Судану (3:0), та й те вийшов на поле на останні 13 хвилин. Щоправда, ця обставина не завадила хавбеку стати «срібним» призером КАН-2008. Примітно, що в УПЛ Ессола згодом пограв ще й за «Дніпро» (7 матчів), а у 2010-му остаточно залишив нашу країну.

Аніс Буссаїді

Правий захисник з Тунісу Аніс Буссаїді виступав в Україні з 2005 до 2008 року у лавах донецького «Металурга» та столичного «Арсеналу». Потім клієнт Дмитра Селюка пограв у Австрії, Греції та росії, а повернувся до УПЛ на початку 2012-го, оформивши контракт із «Таврією». Саме в той період Аніс отримав виклик у розташування збірної Тунісу для участі у КАН-2012 та КАН-2013. На першому фулбек провів два матчі, а його команда дісталася чвертьфіналу, де в екстратаймах вилетіла від Гани (1:2). На другому – Туніс не зумів вийти навіть із групи, а Буссаїді зіграв лишень півтора тайми у поєдинку з Кот-д'Івуаром. Влітку 2014-го, після анексії росією Криму та фактичного розвалу «Таврії», Аніс Буссаїді вирішив за краще завершити кар'єру футболіста – у віці 33 років. Цікаво, що наразі він є наставником збірної Тунісу U-20.

Самуель Інкум

У 2012 році для участі в Кубку африканських націй у розташування збірної Гани було викликано одразу двох представників «Дніпра». Одним з них став правий захисник Самуель Інкум, котрий за рік до цього перебрався в Україну із «Базеля» за 5,3 мільйонів євро. Дебютний для Інкума Кубок Африки відбувся у 2010 році, коли захисник провів на турнірі п'ять матчів, ставши «срібним» призером. У 2012-му ситуація для Гани також складалася досить непогано. Команда дісталася півфіналу, але там сенсаційно поступилася Замбії (0:1), а у матчі за третє місце програла ще й Малі (0:2). Після того Інкум більше на континентальних африканських першостях не грав, хоча в 2014 році опинився у заявці збірної Гани на фінальну частину чемпіонату світу, але там відсидів весь турнір на лаві запасних.

Дерек Боатенг

Другим представником «Дніпра» у збірній Гани на КАН-2012 виявився опорний півзахисник Дерек Боатенг, який згодом був викликаний у свою національну команду і для участі в КАН-2013. Свій перший Кубок африканських націй Боатенг відіграв зі збірною Гани ще у 2002 році, коли «чорні зірки» дісталися чвертьфіналу, де були зупинені Нігерією (0:1). КАН-2012 виявився другим континентальним турніром в кар'єрі Дерека, і на ньому він провів три матчі, причому всерйоз підвів партнерів у півфіналі проти Замбії, де був вилучений за дві жовті картки на 83-й хвилині, що позбавило збірну Гани надій відігратися (0:1). На КАН-2013 Боатенг провів уже п'ять поєдинків, а «чорні зірки» дійшли до півфіналу, в якому програли збірній Буркіна-Фасо у серії пенальті. У матчі за третє місце Дерек участі не брав, а його команда програла Малі з рахунком 1:3. Через півроку після цього Боатенг залишив Україну та був проданий у «Фулхем».

Браун Ідейє

Влітку 2011 року «Динамо» придбало Брауна Ідейє, заплативши «Сошо» 9 мільйонів євро. Нігерійський форвард досить успішно виступав не лише за київську команду, а й за національну збірну Нігерії, із якою виграв Кубок африканських націй-2013. Цей турнір став єдиною континентальною першістю в кар'єрі Ідейє, і той провів його достатньо успішно. У 6 поєдинках, які Браун зіграв на КАН-2013, він відзначився 1 забитим м'ячем та 1 результативною передачею, до того ж відігравши повний матч у фіналі проти збірної Буркіна-Фасо (1:0). Влітку 2014 року «Динамо» продало Ідейє у «Вест Бромвіч» за 12,6 мільйонів євро, і цей трансфер став одним із небагатьох, які видалися абсолютно вдалими з економічної точки зору для київського клубу за останні півтора десятиріччя.

Дьємерсі Мбокані

Конголезький центрфорвард Дьємерсі Мбокані, який був на контракті в «Динамо» з 2013 до 2018 років, став єдиним представником від УПЛ на КАН-2015. Цей турнір був для Мбокані другим у кар'єрі, оскільки дебютував на континентальній першості він у 2013-му, але тоді конголезці завершили виступи вже після групової стадії. На КАН-2015 ДР Конго несподівано для багатьох дісталася аж до півфіналу, де поступилася Кот-д'Івуару (1:3), але у матчі за третє місце в серії пенальті переграла команду Екваторіальної Гвінеї. Мбокані провів на турнірі усі 6 матчів, відзначившись 3 голами та 1 асистом. У 2017 році Дьємерсі зіграв на своєму останньому в кар'єрі, третьому, Кубку африканських націй, але туди форвард був заявлений як гравець «Халл Сіті», оскільки перебував у цій англійській команді в оренді з «Динамо».

Джойскім Дава

На КАН-2019 клуби української Прем'єр-ліги також делегували лише одного представника. Ним виявився центрбек «Маріуполя» Джойскім Дава, який був викликаний до національної збірної Камеруну. Дебютувати за «Неприборканих левів» потужному центрбеку вдалося лише за кілька місяців до поїздки на континентальну першість і насамперед завдяки вельми непоганим виступам за українську команду. На турнірі Дава провів лише стартовий поєдинок проти Гвінеї-Бісау (2:0), у якому відіграв усі 90 хвилин. Згодом Джойскіма посадили на лаву запасних, а Камерун зумів дістатися тільки до 1/8 фіналу, де програв Нігерії (2:3).

Новатус Міроші

Орендований «Шахтарем» у бельгійського «Зюлте-Варегема» лівий фулбек Новатус Міроші виявився єдиним повпредом УПЛ на КАН-2023. Він включений до заявки національної збірної Танзанії, для якої нинішній турнір стане лише третім в історії, коли «Зірки нації» виходили у фінальну стадію континентальної першості.

Шанси танзанійців на успіх на КАН-2023 розглядаються як вкрай незначні, і великим досягненням для команди стане вже навіть вихід у плей-офф турніру – із групи з Марокко, ДР Конго та Замбією.

18 січня 2024 16:55







Коментарі


Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.

Реєстрація, Вхід



Поділитися

LIVE! ЄВРО-2025 серед жінок. Відбірний плей-оф. Раунд 2. Матч-відповідь. Бельгія – Україна. Початок о 21:15

 

03 грудня 2024 10:30

ЄВРО-2025 серед жінок. Відбірний плей-оф. Раунд 2. Україна – Бельгія. Огляд матчу

 

29 листопада 2024 20:48

ЧС-2026. Південна Америка, 12-й тур. Бразилія – Уругвай. Огляд матчу

 

20 листопада 2024 12:08