Ліга націй-2024/25, півфінал. Іспанія – Франція 5:4. Звіт

Франція втратила майже все, крім атаки, але грала непогано. І все одно треба критикувати Дешама й Мбаппе

«Ле Бле» спіткала справжня кадрова катастрофа у задній лінії. Через травми вилетіли три з чотирьох основних захисників – Кунде, Упамекано та Саліба. Поява Конате в центрі оборони на цьому тлі не здивувала, а от вихід Лангле у пару й Калюлю праворуч тривожив. Здавалося, що Павар і Люка Ернандес виглядатимуть надійніше.

У опорній зоні зі справжніх зірок залишився тільки Чуамені, однак Дешам і йому не довірився. Цю ділянку закрили Рабьо та Коне. На лівому фланзі атаки випустили Дуе – під час позиційного наступу йому старалися віддавати ширину, в той час як Тео Ернандес підіймався з оборони в центральні вертикалі на чужій третині.

Франція не чинила високого пресингу через наявність Мбаппе, починаючи тиск лишень після передачі в середину поля. Блок «галльських півнів» виглядав непогано – за інтенсивністю й щільністю він тримався на рівні з іспанцями, однак «Фурія» зуміла адаптуватись вже у першому таймі. Починаючи з 15-ї хвилини, піренейці почали знаходити простір за спинами Рабьо, Коне й Тео Ернандеса.

Півзахисники ще якось боролись, а от оборона французів могла пропускати на 18-й хвилині. Гейсен відібрав м'яч і запустив у прорив Вільямса, а Ніко увійшов на лівий край штрафного та спробував прошити Меньяна ударом поміж ніг. Майк не спав, врятував Францію.

Відсутність пресингу болісно давалась французам. Гейсен, Ле Норман і Субіменді досить впевнено просували м'яч на чужу половину Втім, при всіх проблемах, підопічні Дідьє Дешама залишались вкрай небезпечними й агресивними в атаці.

Перший момент вони організували на 6-й хвилині під час контратаки, яку започаткувало перехоплення Дембеле. Усман змістився ближче до центрального входу в карний майданчик та покотив праворуч під ривок Мбаппе – Кіліан же прострілив вздовж лінії воротарського. Сімон зумів перехопити крос.

На 12-й же хвилині французи виграли підбирання після кутового. Епізод завершився ударом Тео Ернандеса метрів з 17-ти – хрестовина врятувала Іспанію!

Шикарний момент «Ле Бле» організували на 31-й хвилині, коли Дуе увімкнув дриблінг в карному майданчику й сам вийшов на ударну позицію. Дезері вгатив низом у лівий кут, під ногу Сімону – втім, Унаї встиг підставити руку, виручивши «Фурію»!

Ще через шість хвилин Дембеле хитнув Кукурелью на куті штрафного й потужно пробив у дальній кут. Сімон виконав черговий сейв. Перед перервою ж Усман вривався по центральній вертикалі до лінії півкола, однак подальший постріл виявився невдалим – француз за гру у газоні й пробив слабко.

Загалом, підопічні Дідьє Дешама провели 13 ударів при 14 дотиках у штрафному. Непоганий результат, як для одного тайму. Тим не менш, в очі впадали дві проблеми. По-перше, команді явно заважав Мбаппе, який сильно перетягував ковдру, лупив з дистанції без підготовки й змушував пасувати на себе – хоча існували кращі варіанти.

По-друге, Дуе, Олісе й Дембеле у структурі «Ле Бле» виглядали занадто обмежено. У своїх клубах вони значно мобільніші й гостріші. Франція теж пробувала ротацію позицій, однак вона здебільшого диктувалась переміщеннями Мбаппе.

Вбивчий футбол Іспанії

Луїс де ла Фуенте більш-менш зберіг кістяк з Євро-2024. Як і минулого літа, травмованого Родрі в опорній зоні замінив Субіменді, а за відсутності Карвахаля та Ляпорта в обороні зіграли Порро та Гейсен. Замість Морати та Фабіана Руїса вийшли Оярсабаль і Меріно – які теж перебувають в основному ростері.

Принципи гри «Фурії Рохи» за рік теж не змінилось. Іспанці чинили інтенсивний пресинг на чужій третині та створювали ізоляції для вінгерів, а центрхави обігрувались з нападником і вривались у штрафний. Висока мобільність, позиційні ротації, висока динаміка, магія Ямаля й Вільямса. Все, за що ми полюбили чемпіона Європи, було продемонстровано у Штутгарті.

Разом з тим, Іспанія ніби й не вмикала максимальну потужність. Пресинг радше був періодичним, ніж систематичним, а в першій 15 хвилин команда навіть моментів не мала. До 55-ї піренейці провели 18 дотиків у штрафному, але конверсія підходів до воріт виявилась вбивчою. 13 ударів, 12 з меж штрафного, 6 у площину, 4 чистих голи й 1 скасований.

Рахунок було відкрито на 22-й хвилині, коли Ямаль прийняв пас від Ле Нормана й виконав пас поміж Дуе й Тео Ернандеса. Оярсабаль зачепився за м'яч у центрі карного майданчика, поставив корпус і скинув праворуч під удар Вільямсу – Ніко ж втік на протиході від Калюлю й забив. 1:0.

На 26-й «Фурія» подвоїла свою перевагу. Субіменді опустився в трійку до захисників і з власної половини видав передач крізь дві лінії французів. Її прийняв Меріно, який зіграв у стіночку з Оярсабалем і влетів на правий край штрафного, за спину Лангле. Після цього залишилось прошити Меньяна. 2:0.

На 43-й хвилині Іспанія провела третій гол. Меріно заробив стандарт у центрі, Ямаль виконав подачу на Субіменді, а той скинув під удар Гейсену – той пробив з лету, однак взяття воріт скасували. Плече Субіменді опинилося в офсайді.

На початку другого тайму всі питання вже були закриті. На 51-й хвилині контратака 3 в 2 завершилась передачею Вільямса на Ямаля, якого в штрафному збив Рабьо. Майкл Олівер призначив пенальті, а Ламін впевнено переграв Меньяна. 3:0.

На 55-й же ефектна комбінація іспанців призвела до 4:0. Знову асистував Ніко Вільямс, але варто відзначити і класне виконання Педрі – з незручної позиції хавбек перекинув Меньяна, зробивши це у дотик. Про фінал Ліги націй французи тепер могли тільки мріяти.

Франція не здалася. «Ле Бле» провели заміни, розкрили гру й влаштували трилер

Варто відзначити, що підопічні Дідьє Дешама могли розмочити рахунок ще при 0:2. Тео Ернандес скористався невдалою передачею Ямаля й прорвався до чужого карного майданчика, звідки прострілив на Дембеле. Усман до м'яча не дотягнувся.

Можливо, «галльські півні» не прийшли б до тями, якби не вдалося швидко забити після четвертого пропущеного. Франція заробила пенальті вже через дві хвилини – це Мбаппе пройшов Порро й нарвався на фол. Сам Кіліан і реалізував 11-метровий. 4:1.

Наступний момент прилетів вже на 62-й хвилині, коли Дуе прийняв передачу від Дембеле й завдав обвідного удару. Точності парижанину трішечки забракло. Одразу після цього Дешам зняв Олісе, Калюлю й Дуе, кинувши у бій Барколя, Гюсто (більш атакувального фулбека) та Шеркі. Луїс де ла Фуенте, своєю чергою, випустив Ольмо та Фабіана Руїса.

А вже на 67-й хвилині Іспанія забила п'ятий. Порро отримав діагональ на хід правим флангом і виконав передачу за спину Ернандесу. Туди увірвався Ямаль, який прикрив сферу від Лангле й пробив повз Меньяна. 5:1. Здавалося, що це кінець.

Але Франція не здавалася! На 72-й хвилині свіжий Шеркі віддав фантастичний пас на правий край штрафного, куди влетів Дембеле. Усман обійшов Сімона й з гострого кута пробив у порожні, але влучив у стійку! Ще за чотири хвилини Мбаппе скористався помилкою Меріно перед штрафним і вгатив низом з лінії карного майданчика – Сімон парирував!

Зрештою, на 79-й хвилині Шеркі довів справу до 5:2. Раян відкрився на лінії півкола під передачу Мбаппе, переклав м'яч під ліву й ефектно закрутив його у дальню дев'ять. У цій атаці треба відзначити й просування Рабьо й Коне між лініями – Іспанія явно збавила в інтенсивності у роботі без м'яча.

На 83-й хвилині спрацювала інша заміна Дешама. Шеркі видав розрізний пас між Ольмо й Кукурельєю, а Гюсто прийняв його та прострілив вздовж воротарського. Вівіан, який замінив Ле Нормана, зрізав м'яч у власну сітку – 5:3.

Між цими епізодами на полі з'явився Коло-Муані, який замінив втомленого Дембеле. Гра розкривалась, адже Франція відчайдушно лізла вперед – і ледь не догралася. На 86-й хвилині Саму Омородіон (з'явився замість Оярсабаля) отримав закидушку від Ямаля й вийшов віч-на-віч. Меньян виграв дуель, парирувавши постріл нападника «Фурії».

Франція тут же відповіла проривом Барколя. Стягнувши на себе захисників, Бредлі викотив пас на півкола під удар Коло-Муані, однак той запустив сферу над поперечкою. Рандаль виправився на 3-й компенсованій, замкнувши навіс Шеркі точним ударом головою. 5:4!

На ту мить команди сумарно провели вже 40 ударів (16:24 на користь «галльських півнів»). Підопічні Дешама довели кількість дотиків у штрафному до 41-го, але відігратись у трилері не вдалося. Забракло часу. Фінальний свисток зафіксував перемогу команди де ла Фуенте – Іспанія в інфарктному стилі проривається у фінал Ліги націй!

ІСПАНІЯ – ФРАНЦІЯ – 5:4
Голи: Н.Вільямс (22), Меріно (25), Ямаль (54, з пенальті, 67), Педрі (55) – Мбаппе (59, з пенальті), Шеркі (79), Вівіан (83, автогол), Коло-Муані (90+3).
Іспанія: Сімон, Порро, Ле Норман (Вівіан, 77), Гейсен, Кукурелья, Меріно (Гаві, 90+1), Субіменді, Педрі (Руїс, 64), Ямаль, Оярсабаль (Омородіон, 77), Н.Вільямс (Ольмо, 64).
Франція: Меньян, Калюлю (Гюсто, 64), Конате, Ленгле (Л.Ернандес, 72), Т.Ернандес, Коне, Рабьо, Дембеле (Коло-Муані, 76), Олісе (Шеркі, 64), Дуе (Барколя, 64), Мбаппе.
Попередження: Ямаль (33), Гаві (90+6) – Рабьо (50), Т.Ернандес (82), Коло-Муані (90+4), Коне (90+7).