Шелепницький: «У тому, що не повернулися до еліти, наші хлопці передусім винні самі»

Колишній гравець національної збірної України Юрій Шелепницький розповів, чому нашим землякам учора не вдалося добитися такої бажаної звитяги у поєдинку заключного туру групового раунду Ліги націй проти Шотландії (0:0).

– Слід віддати належне шотландцям, яких влаштовувала нічия, але вони не стали вибудовувати якісь багато ешелонні захисні редути, а намагалися самі грати, дозволяючи це робити й номінальним господарям.

На мій погляд, те, що нашим не вдалося схилити шальки терезів на свій бік, винні, передусім, самі. Адже особливо у першому таймі підопічні Олександра Петракова створили кілька гольових моментів, які треба було обов'язково реалізовувати. Проте в Андрія Ярмоленка приціл знову виявився збитим, хоча коли він опинився перед воротами, то не потрапити в площину було дуже важко. А Артем Довбик в епізоді, коли вийшов на побачення з голкіпером гостей, діяв надто прямолінійно. Упевнень, що нападник, за якого вимагають великі гроші, повинен вправно грати не лише лівою, а правою ногою.

– На жаль, після перерви такої гостроти біля володінь британців уже було менше. На вашу думку, чи не запізно Олександр Петраков зробив заміну, аби добитися зламу?
– Знаєте, план на гру обирає головний тренер, і йому з технічної зони видно, хто як справляється зі своїми обов'язками. Хоча я не гадаю, що ті виконавці, які вийшли на заміну, додали агресії та креативу. Зокрема, Роман Яремчук виглядав невпевненим у своїх силах, складається враження, що його невдалий португальський етап кар'єри таки дається взнаки.

Узагалі ж, доводиться констатувати, що в останніх матчах дуже бракувало Олександра Зінченка з його лідерськими навичками.

– На жаль, збірна України не пробилася до фінальної частини чемпіонату світу, не змогла вона повернутися до елітного дивізіону Ліги націй, хоча саме такі завдання були поставлені перед нашими футболістами. Чи продовжити після цього очолювати головну команду країни Олександр Петраков?
– Як мені відомо, у Петракова невдовзі закінчується контракт, і важко сказати, чи запропонують йому підписати нову угоду. Хоча оскільки найближчими місяцями вся вага футбольної громадськості буде прикута до чемпіонату світу, то у керівництва УАФ буде годину все зважити. На мій погляд, змінювати Петракова, аби просто змінити, не варто. За нинішніх екстремальних умов він провів чималу роботу, визначився з гравцями, на яких можна розраховувати в найближчі роки, знайшов спільну мову з підопічними. Хіба що Петраков сам виявить бажання піти. Зрештою, ще немає конкретики і з тими фахівцями, які готові вже стати біля керма збірної України. Ось чому залишається запастися терпінням.