«Університатя»: поверненння величі. Що потрібно знати про суперника «Зорі»

У цьому тексті ми познайомимо вас із суперником української команди. Спойлер: це дуже цікавий та неоднозначний клуб!

Невеличкий екскурс в історію
«Біло-блакитні», вони ж «студенти» (ви ж чуєте, як називається клуб?) – легендарний для Румунії колектив. Заснований у 1948 році клуб 4 рази виграв чемпіонат країни – у 1974, 1980, 1981 та 1991 роках. Також на її рахунку 8 Кубків та ще 1 Суперкубок (до речі, 2021 року) та 2 вагомі досягнення у Європі – 1/4 Кубка чемпіонів-1981/82 та півфінал Кубка УЄФА-1982/83.

  
«Університатя» стала одним із клубів, які київське «Динамо» обіграло на шляху до звитяги у Кубку володарів Кубків-1986. У Румунії кияни розписали бойову нічию 2:2 з дублями Олександра Заварова та Маріана Бику, а на заповененому Республіканському на очах у 100 тисяч шанувальників не залишили суперникам жодних шансів. 3:0 з голами Василя Раца, Ігоря Беланова та Анатолія Дем'яненка, які встановили остаточний рахунок вже на 13-й хвилині матчу! Далі підопічні Валерія Лобановського просто отримували насолоду від футболу...

  
Саме ті протистояння Мірча Луческу згадував одразу після призначення на посаду головного тренера «Динамо». Він у тій Крайові не грав і ніколи її не тренував, але, мабуть, усім румунам те київське шоу запам'яталося.

У 1991-му році «блакитно-білі» пережили крах і розпад. Що цікаво, одразу після перемоги у чемпіонаті – останньої для себе на сьогоднішній день. Відродження клубу вболівальники чекали цілих 22 роки. Хоча за цей час у місті з'явився новий клуб – «Університатя Крайова 1948», який у 2014 році припинив існування, а у 2017 теж повстав із попелу.

Коротше, тепер ми знаємо, за якими сценаріями пишуть свої оповідання мудрі (і не дуже) голови українського футболу.

Місто і стадіон
Крайова – старовине та вельми історичне місто. У Румунії за кількістю пам'яток, архітектурних скарбів і красивих церков воно поступається хіба Бухаресту.

  
Не дивлячись на це, місто не є аж надто великим. Його площа – трошки більше 81 квадратного кілометра, населення – трошки менше 400 тисяч жителів, що за українськими мірками можна порівняти, наприклад, із Вінницею. Чи з рідним для «Зорі» Луганськом – у ті часи, коли туди ще не ступив чобіт кривавого російського окупанта. Та у часи, коли цей чобіт звідти ганебно втече – всі ми віримо, що завдяки ЗСУ цей день настане якнайшвидше.

Домашні матчі «Університатя» грає на стадіоні імені Йона Облеменко (легенди клубу 60-70-х років), який вміщує 30 тисяч глядачів і не так давно пройшов процедуру реконструкції. На тій же арені виступає і команда з числом 1948 у додатку. Погодьтеся, виглядає красиво! І якщо про арену це звучить у прямому сенсі, то про інше....

  
Тренер і склад
«Університатю» очолює 43-річний місцевий спеціаліст Ласло Балінт – повний тезка більш іменитого й старшого угорця. Колишній наставник цілого ряду румунських клубів очолив команду цього літа, змінивши на посту грецького тренера Маріноса Озудініса, який пішов заробляти гроші у Саудівській Аравії.

На фото саме Ласло БАЛІНТ – новоспечений «студент».

  
У складі команди 6 легіонерів. Найбільш зірковим можна назвати 27-річного сина легендарного Рівалдо, який любить носити на футболці надпис Rivaldo Jr.

  
Відтягнутий форвард Рівалдіньо тільки-но приєднався до «блакитно-білих» зі стану «Краковії» імені Євгена Коноплянки, звідки прийшов і ще один новачок «студентів» (щоправда, не легіонер). Мова про правого хавбека із вмінням зіграти праворуч в обороні Сержіу Ханку. До слова, саме він носив у польському клубі капітанську пов'язку.

Якщо брати до уваги іноземних виконавців, то «Университатя» має у своєму розпорядженні голкіпера Дениса Русу (Молдова), захисників Рауля Сілву (також Бразилія) та Івана Мартича (Швейцарія), півзахисника Анте Рогулича (Хорватія) та форварда Ельвира Кольїча (Боснія і Герцговина).

Сьогоденні справи
Останні сезони – стабільно успішні для «левів Банії» – незалежно від того, хто їх очолює. Наприклад, у сезоні-2019/20 «Університатя» посіла другу сходинку, а останні два чемпіонати закінчує третьою. Як, до речі, і розіграші-2018/19 та-2017/18 – останні перед «сріблом».

Коротше кажучи: 5 років – це 4 «бронзи» та одне «срібло».

У нинішньому сезоні, щоправда, колектив із Крайови стартував провально: 3 матчі, 2 нічиї та одна поразка в чемпіонаті.

Щоправда, команда Балінта подужала албанську «Влазнію» (1:1 з голом Андрея Івана та 3:0 вдома з м'ячами Александру Матеу, Рауля Сілви та Валеріке Гемана) та з високо піднятою головою вийшла до наступного раунду Ліги Конференцій, де й зіграє проти «Зорі». До слова, між матчами проти луганців на «Університатю» чекає дербі з вищезгаданими «майже тезками».

  
Залишається лиш побажати нашим хлопцям успіху у Любліні та Крайові. Віримо у «чорно-білих»!