Сорок мільйонів на вітер
Влітку засоби масової інформації повідомили, що футбольний клуб «Шахтар» витратив на своє «підсилення» понад сорок мільйонів чи то доларів чи то євро, запросивши групу іноземних гравців та іноземного тренера. Результат відомий – гра команди не підсилилася, а скоріше навпаки.
Як на мене, то причина тут не у прорахунках тренерів, помилках гравців чи відсутності удачі. З останньою у «Шахтаря» все гаразд, інакше команда не потрапила би у Лігу чемпіонів. Причина в іншому – в тому що згадані сорок мільйонів були витрачені не на користь, а на шкоду справі. Тому що часи, коли за кордоном можна було знайти гравця високого класу із трансферною вартістю у кілька мільйонів, закінчилися назавжди. За вправного футболіста тепер слід заплатити не менше двадцяти мільйонів, а краще усі тридцять. Он за Яремчука «Бенфіка» вже стільки править, хоча крила у нього ніби не виросли.
Таким чином аби сформувати команду справді високого рівня із запрошених гравців слід витратити не сорок мільйонів, а щонайменше вдесятеро більше. Але і це у нас не дасть результату – мотивувати класного футболіста зростати через матчі з «Минаєм», «Колосом» чи «Інгульцем» неможливо. Тому справді сильні футболісти сюди не поїдуть, а ті, що поїдуть, майже гарантовано байдикуватимуть, розвалюючи команду. Шукати гравців за менші гроші сенсу немає – це швидше за все буде «нелідіквід».
Тому для українських клубів є два шляхи. Перший – розраховувати на власних виконавців. Здібні юнаки у нас є. Щонайменше половина із них нині знаходиться у системі «Шахтаря» практично не маючи перспектив. Де були би тепер Зінченко та Малиновський, якби вчасно не залишили «Шахтар»? А скільки таких гравців було втрачено і ще буде втрачено, якщо «Шахтар» не змінить свій курс на іноземців другої свіжості? Другий шлях – комплектація безплатними або практично безплатними іноземцями. Ними нині по зав’язку заповнені усі футбольні ліги східної Європи від Болгарії до Латвії. Чому у «Шерифі» грають лише іноземці? Тому що у Молдові своїх футболістів належного рівня майже немає. У нас вони є, але далеко не всі виростають у майстрів через те, що їхнє місце займають нічим не кращі іноземці.
Та який би шлях із двох названих не був обраний тим чи іншим українським клубом, він не передбачає викиданні на вітер шалених мільйонів. Час цих мільйонів закінчився. Тому що далеко не все у футболі можна купити за гроші. Теоретично цілком можна купити скільки завгодно найдорожчих футболістів, можна купити найдорожчих тренерів, можна купити арбітрів, можна купити усю футбольну федерацію! Але Лігу чемпіонів не купиш!
16 вересня 2021 15:10