Ніколіні: «Цим пацанам краще тримати м’яч у ногах, ніж зброю в руках»

Війна порушила пріоритети, звела на перше місце страх. Але футбол все ж таки повернувся в Україну, де вже зіграно три тури чемпіонату. «Одне хочу сказати, – наголошує Ніколіні, – тим, хто вважає, що через війну в країні не варто грати у футбол – для цих 20-річних пацанів краще мати м'яч у своїх ногах, ніж зброю в руках».

Ніколіні, який у минулому був помічником нинішнього головного тренера київського «Динамо» Мірчі Луческу, вже два сезони співпрацює з «Шахтарем» і Даріо Срною. Коли почалася війна, він повернувся до Італії, в Брешію, але згодом приєднався до донецької команди під час літньої відпустки й повернеться в Україну після поїздки в Лейпциг на перший матч Ліги чемпіонів, що відбудеться сьогодні ввечері.

Це буде довга подорож. «Нам потрібний цілий день на переїзд , – каже Ніколіні. – Ми не можемо просто сісти в літак, як це було зазвичай. Зараз ми їдемо автобусом і мусимо пройти дві митниці: українську та польську. Це тривалий процес, адже навіть не дивлячись, що ми відома професійна команда, контроль скрупульозний. Як тренуватися, якщо після матчу національного чемпіонату день дороги, а потім поєдинок Ліги чемпіонів?» Ось із такими логістичними проблемами зіштовхуватимуться гірники напередодні домашніх поєдинків у Європі, що донеччани проводитимуть на Stadion Wojska Polskiego у Варшаві.

У «Шахтаря», який під час жеребкування потрапив у третю корзину посіву, вийшла складна група: «Неймовірно! – коментує Ніколіні. – Третій рік поспіль ми потрапляємо на «Реал». Так, два роки тому ми в нього виграли, але треба бути чесними: такий результат трапляється раз на десять матчів. Повторити його тепер буде надзвичайно важко. «Лейпциг» — одна з найсильніших команд бундесліги, це талановита команда, яка влітку повернула класного форварда Вернера. Ще один міцний клуб «Селтик», котрого разом із «Марселем», хотілося б уникнути з четвертого кошика. Але не уникнули».

Досягати результату «Шахтарю» цього розіграшу доведеться фактично лише з українськими виконавцями, за винятком двох – новачків хорвата Невена Джурасека, бразильця Лукаса Тейлора, а також буркінійця Лассіни Траоре. «Лассіна – єдиний із іноземців «Шахтаря», який вирішив залишитися, – каже Ніколіні. – Він зробив це тому, що після важкої травми минулого сезону клуб допоміг і підтримав його. Такий знак подяки». Всі ж інші варяги вважали за краще піти. «Це було нормально й очікувалося. Тому ми обрали інший трансферний вектор: зосередилися на українських гравцях, більшість із яких грали за кордоном. І вони пишаються, що повернулися в скрутний час для своєї країни».

Щодо трансферів «на вихід», то вони влітку також були важливими, в тому числі й в Італії: «Тут «Шахтар» зміг оформити переходи двох бразильських гравців. Маркос Антоніо та Додо – вже готові футболісти, котрі ще мають чудові перспективи. В наступному сезоні, ймовірно, вони розкриють свій талант ще більш».

«Разом із тим, це був складний трансферний період, – додає Ніколіні. – На словах всі охочі, мовляв, «давайте допоможемо Україні, давайте допоможемо бідним клубам». Але, навіть розуміючи нашу складну ситуацію – ні, я не кажу, що вони нас втиснули спиною у стінку – всі вони намагалися збивати ціну».

Цікаво, що і «Ювентус» улітку постукав у двері українського клубу. «Так турінці були зацікавлені у Мудрику, – зізнається Ніколіні. – Однак ми відмовилися від пропозиції у 35 мільйонів, тому що оцінюємо його в набагато більшу суму».

Український талант 2001 року народження вийде сьогодні ввечері на поле проти «Лейпцига». В Лізі чемпіонів, яка ще в квітні для гірників була наче маревом, тепер стала реальністю! «Був ризик що клуб припинить існування, й усе буде втрачено, – резюмує Ніколіні. – І хто знає, що сталося б із цими хлопцями. Однак команда є. Так, буде дуже важко, але ми боремося, сподіваючись, що нормальне життя скоро повернеться».