Кузнєцов: «Рівень «Динамо» оцінюю значно вище»

– Олеже Володимировичу, на ваш погляд, шотландський футбол ще існує в звичному розумінні?
– Так, його сповідують більшість клубів шотландської Прем’єр-ліги. Проте Селтік і Рейнджерс треба розглядати з іншого ракурсу. Ці клуби – завсідники єврокубків, тож для досягнення результатів на євроарені мають відповідати сучасним вимогам. В них у складі, і в Рейнджерс зокрема, є футболісти з інших країн Європи, Африки, тренер – бельгієць, що, звичайно відбивається на грі. У нього є свій стиль.

– Ви в Рейнджерс провели чотири сезони. Що відрізняє цей клуб від інших?
– Давно це було. Матчі шотландської ліги інколи дивлюся, переважно між лідерами чемпіонату. У Рейнджерс головна риса – вміння битися на кожній ділянці поля, нав’язувати боротьбу, не поступатися. Нікуди не поділося й уміння використовувати перевагу гри головою. Наприклад, вони, за необхідності, можуть діяти з двома опорними півзахисниками. І при цьому ці футболісти не беруть участь в активних фазах атаки. Їхнє завдання – не дати зіграти супернику, а, при поверненні м’яча, довгою передачею розвинути наступ чи то флангами, чи по центру.

– У п’ятницю стартував чемпіонат Шотландії, Рейнджерс розійшовся миром із Гартс (0:0). Помітив, що в них є фішка, коли м’яч з ауту вкидається одразу в район 11-метрової позначки.
– Це загальноприйнята практика команд, в яких є футболісти, котрі в змозі вкинути м’яч на 30 метрів. Такі є в Італії, Англії, Німеччині. Головна риса шотландців – націленість на боротьбу вгорі й унизу. Вони отримують задоволення від цього і, звичайно, це дуже подобається глядачам. Вони взагалі не дають футболістам розслабитися. Команди б’ються, навіть якщо поступаються 0:5 – вболівальники їх женуть уперед.

– Два роки тому Рейнджерс грав у фіналі Ліги Європи, де поступився Айнтрахту в серії післяматчевих 11-метрових. Доволі серйозний успіх.
– Так, щоб дійти до фіналу, потрібно було здолати чимало зовсім неслабеньких суперників. У плей-офф вони пройшли дортмундську Борусію, Брагу, Лейпциг. Це знову підкреслює їхню гнучкість, прагнення відповідати сучасним вимогам, які прижилися в провідних європейських чемпіонатах.

Але не забуваймо, що той успіх став останнім. З того часу Рейнджерс не може виграти чемпіонат Шотландії (три останні роки чемпіоном ставав Селтік, – ред.). Склад майже повністю змінився. Звичайно, постійні ротації відбиваються на результатах.

– Наразі в міжсезоння вони запросили чимало нових футболістів. Навряд чи їхня гра буде монолітною.
– Проблеми, звичайно, будуть. Зараз політика Рейнджерс не така, яку сповідували в часи, коли я там грав. Тоді, на початку 90-х, у шотландській команді були навіть гравці збірної Англії. Таких грошей у клубі тепер немає, тому й відбувається постійна зміна складу. Дійшли футболісти до фіналу Ліги Європи – їм дають можливість залишити клуб. Це взаємовигідно. На виручені кошти запрошуються нові футболісти. Останнім часом – досить посередні. І їх підписують на короткі терміни – 2-3 роки. Не підходять – відправляють по орендах і завозять інших. Чи тренер зміниться. Він, як правило, підбирає гравців під своє бачення. Ну і кількість замін впливає. У наш час можна було двох футболістів поміняти під час гри, і в цю двійню ще треба було потрапити. А тримати на лаві запасних одразу п’ятьох рівноцінних гравців – це також фінансово невигідно.

Рейнджерс розпродав конкурентну команду не від хорошого життя. І подивіться на їхні придбання. Здається, серед новачків немає жодного футболіста, вартістю більше одного мільйона євро. Втім, треба дивитися, що вони являють собою на поточний момент.

– У міжсезоння Рейнджерс не переміг в жодному контрольному матчі. З нічиєї розпочав новий сезон. У команди, судячи з усього, проблеми в атаці.
– Це ми побачимо в першій грі шостого серпня. На товариські ігри я б не звертав увагу, там іде перегляд новачків, ставиться гра. Я б звернув увагу на інший нюанс. Коли я там був, то ми перед сезоном перший тиждень займалися виключно біговою роботою в Глазго. Потім заїжджали на три тижні в Італію, де займалися по два рази на день.

Згодом переходили до контрольних матчів. Спочатку обирали суперників з нижчих ліг і, поступово, безпосередньо перед початком чемпіонату могли на рівних протистояти провідним клубам Європи – Ньюкаслу чи Ліверпулю. Зараз такого немає. Підготовка йде через ігри, без закладання фундаменту функціональних можливостей. Тож можна говорити про фізичний стан футболістів.

– З іншого боку, перспектива участі в Лізі чемпіонів має добре стимулювати – клуб може суттєво покращити фінансове становище.
– Звичайно, Рейнджерс буде битися з Динамо. Ці матчі не можна навіть порівнювати з тими, які кияни провели на попередній стадії. Партизан виявився посередньою командою без чіткої побудови гри. Серби взагалі мене неабияк здивували. Прийнято вважати, що в балканських клубах завжди підібрані технічні і грамотні футболісти. А тут – звичайний колгосп. Давно я не бачив проти киян таких слабких суперників.

З Рейнджерс буде зовсім інша гра. Там у Глазго прийде на стадіон 50 тисяч глядачів, які зроблять таку комфортну для господарів атмосферу, що в них мають вирости крила. Матчі для Динамо будуть дуже непростими. Проте рівень української команди я оцінюю значно вище.

– У чому це проявляється?
– У нас набагато більше індивідуально сильних футболістів. По іграх з Партизаном, звичайно, висновки робити важко, але ж ми бачили гравців у минулому чемпіонаті, їхні можливості в збірних України. Рівень майстерності в українців, на мій погляд, вищий.

– На мій погляд, шанси суперників десь 50 на 50.
– Гадаю, кияни мають перевагу. На мою думку, шанси Динамо на прохід до раунду плей-офф слід оцінювати десь як 70 на 30.

– Якщо ваш прогноз справдиться, то до групового раунду Ліги чемпіонів киянам треба буде зробити один крок. Там чекатиме хтось із пари Зальцбург – Твенте.
– Побачимо, як складуться ігри з Рейнджерс, а потім поговоримо про Зальцбург і Твенте.